Марія Амалія Саксонська (1757—1831)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Амалія Саксонська
нім. Maria Amalie von Sachsen
Марія Амалія Саксонська
Марія Амалія Саксонська
Портрет Марії Амалії пензля Ф. Й. Нортвіка, 1786
герцогиня-консорт Пфальц-Цвайбрюкена
Початок правління: 5 листопада 1775
Кінець правління: 1 квітня 1795

Попередник: Кароліна Нассау-Саарбрюкенська
Наступник: Августа Вільгельміна Гессен-Дармштадтська

Дата народження: 26 вересня 1757(1757-09-26)
Місце народження: Дрезден, курфюрство Саксонія
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 20 квітня 1831(1831-04-20) (73 роки)
Місце смерті: Нойбург-ан-дер-Донау, королівство Баварія
Поховання Hofkirche Mariä Himmelfahrtd
Чоловік: Карл II Август
Діти: Карл Август Фрідріх
Династія: Альбертинська лінія Веттінів, Віттельсбахи
Батько: Фрідріх Крістіан Саксонський
Мати: Марія Антонія Баварська
Нагороди:
Благородний орден Зоряного хреста Орден Святої Єлизавети

Марія Амалія Саксонська (нім. Maria Amalie von Sachsen), повне ім'я Марія Амалія Анна Йозефіна Антонія Юстіна Августа Ксаверія Алоїзія Йоганна Непомуцена Магдалена Вальпургіс Катерина Саксонська (нім. Maria Amalie Anna Josephina Antonia Justina Augusta Xaveria Aloysia Johanna Nepomucena Magdalena Walpurgis Katharina von Sachsen, 26 вересня 1757 — 20 квітня 1831) — саксонська принцеса з Альбертинської лінії Веттінів, донька курфюрста Саксонії Фрідріха Крістіана та баварської принцеси Марії Антонії, дружина герцога Пфальц-Цвайбрюкена Карла II.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась 26 вересня 1757 року у Дрездені. Була п'ятою дитиною та першою донькою в родині кронпринца Саксонії Фрідріха Крістіана та його дружини Марії Антонії Баварської. Мала старших братів: Фрідріха Августа, Карла Максиміліана, Йозефа й Антона. Згодом сімейство поповнилося сином Максиміліаном та донькою Терезою Марією.

Батько, ставши курфюрстом Саксонії восени 1763 року, правив всього два місяці, загинувши від віспи. Матір більше не одружувалася. До 1768 року вона разом із діверем Францем Ксавером була регенткою країни, також займалася підприємницькою діяльністю.

У 16-річному віці Марія Амалія була видана заміж за 27-літнього князя Біркенфельд-Бішвайлеру Карла II, який до того ж був графом Раппольштайна. Вінчання відбулося 12 лютого 1774 року у Дрездені. Перший час після весілля пара мешкала у Нойбурзькому замку. Наприкінці наступного року Карл успадкував герцогство Пфальц-Цвайбрюкенське. У подружжя народився єдиний син: Карл Август Фрідріх (1776—1784) — прожив 8 років.

Від 1779 року резиденцією сімейства був замок Карлсберг, відомий зібраними колекціями творів мистецтва.

Нойбурзький замок

У лютому 1793 року Карл втік від французької армії до Мангейму, де і помер за два роки. Замок Карлсберг був спалений. Наступним герцогом Пфальц-Цвайбрюкену став Максиміліан Цвайбрюкен-Біркенфельдський.

Після смерті чоловіка Марія Амалія повернулася до Нойбурзького замку. Була великим магістром ордену Святої Єлизавети. У 1798 році стала настоятелькою фундації для жінок імені Святої Анни у Мюнхені.

Померла 20 квітня 1831 року. Похована у князівській крипті в Нойбурзі.[1]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Август II Фрідріх
 
Христіана Ебергардіна Бранденбург-Байрейтська
 
Йосип I Габсбург
 
Вільгельміна Брауншвейг-Люнебурзька
 
Максиміліан II
 
Тереза ​​Кунегунда Собеська
 
Йосип I Габсбург
 
Вільгельміна Брауншвейг-Люнебурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Август III Фрідріх
 
 
 
 
 
Марія Жозефа Австрійська
 
 
 
 
 
Карл VII
 
 
 
 
 
Марія Амалія Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Крістіан Саксонський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Антонія Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Амалія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Князівська крипта в Нойбурзі [1] [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Christian von Stramberg, Anton Joseph Weidenbach: Denkwürdiger und Nützlicher Rheinischer Antiquarius. Das Rheinufer von Coblenz bis zur Mündung der Nahe, Band 8, Koblenz 1859, стор. 684. [2] [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.]
  • Verzeichnis der sämmtlichen Bücher, welche sich in der von der höchstseeligen Frau Herzogin von Pfalzzweibrücken … zurückgelassen Bibliothek zu Neuburg befinden., Neuburg a. d. Donau 1833 [3] [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]