Август II Фрідріх

Август II Фрідріх Август Сильний
Курфюрст Саксонії
Час на посаді:
1694 — 1733
Попередник	Іоанн-Георг IV
Наступник	Август III Фрідріх
Король Польщі
Час на посаді:
1697 — 1706
Попередник	Ян III Собеський
Наступник	Станіслав Лещинський
Король Польщі
Час на посаді:
1709 — 1733
Попередник	Ян III Собеський
Наступник	Август III Фрідріх
Народився	*12 травня 1670 Дрезден, Саксонія
Помер	31 січня 1733 Варшава, Польща

Історичні події Карловицький конгрес,1698-1699 Північна війна, 1700—1721 повстання С.Палія, 1702—1704 Альтранштадтський мир, 1706

А́вгуст ІІ Фрі́дріх, також Август Сильний (нім. August II der Starke, пол. August II Mocny) (12 травня 1670 — 31 січня 1733) — король Речі Посполітої (1697—1706, 1709—1733), курфюрст Саксонії (Фрідріх-Август І з 1694).

Повний титул: польською - Z Łaski Bożej król Polski, wielki książę Litewski, Ruski, Pruski, Mazowiecki, Żmudzki, Kijowski, Wołyński, Podolski, Podlaski, Inflancki, Smoleński, Siewierski, Czernichowski oraz książę Saksonii i książę elektor itd. itd.

Українською: Божою Ласкою король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусії, Мазовецький, Жмудський, Куявський, Волинський, Подільський, Підляській, Інфлянський, Смоленський, Сіверський, Черніговський, курфюст князь Саксонський, князь електор і пр.

Походження

Син саксонського курфюрста Іоанна Георга III. (нім. Johann Georg III. von Sachsen)

Політична діяльність

Мапа володінь Августа ІІ Фрідріха

Вибраний королем Польщі після смерті Яна III Собеського. Домігся королівського трону в результаті боротьби зі ставлеником Франції принцом Конті за допомогою підкупу частини депутатів сейму та введення до Польщі саксонського війська. Його правління підтримувала монархія Габсбургів. У 1-му десятилітті свого королювання (до 1706) Август II спирався на антифранцузьку міжнародно-політичну систему («Великий союз»), до складу якого, крім габсбургської Австрії, входили Англія, Голландія (нині Нідерланди), Бранденбург-Пруссія, Португалія, Савойя і більша частина князівств «Священної Римської імперії германської нації».

Август II прагнув реалізувати особисту унію й утворити унітарне саксонсько-польсько-литовське державне об’єднання, яке поставило б представника династії Веттінів у один ряд з провідними монаршими дворами. Для цього шукав підтримки сусідніх державв, пропонуючи їхнім правителям в обмін на допомогу в боротьбі з «шляхетськими вольностями» польські та литовські землі. Намагався приєднати до спадкових саксонських володінь Ліфляндію (нині північна частина Латвії і південна частина Естонії) та Естляндію (нині півнчна частина Естонії), а також Трансільванію (нині у складі Румунії) й Молдову.

За правління Август II Фрідріх у результаті війни Священної ліги проти Османської імперії на Карловицькому конгресі 1698—1699 було підписано договір, за яким до Польщі відійшли Поділля та частина Правобережної України. Незважаючи на постанову сейму 1699 про заборону козацької «міліції», намагався використати козацтво Правобережної України, про що свідчила вручена фастівському полковнику Семенові Палію корогва з королівським гербом. Окремі частини козаків влітку 1700 брали участь в облозі польськими військами Риги. Королівським універсалом від 15 червня 1700 на українських землях Корони Польської греко-католики зрівнюються у правах з римо-католиками. Проте на початку 1702 Август II видав універсал про ліквідацію козацтва у Київському та Брацлавському воєводствах. Спільно з Петром I згідно з Нарвським договором 30 серпня 1704 придушив повстання під проводом Семена Палія, А. Абазина, С. Самуся та Іскри на Правобережній Україні. Протягом 1711—12 за наполяганням Августа II і згідно з польсько-російським домовленостями відбулося виселення жителів козацьких полків з Правобережжя на Лівобережну Україну.

В результаті шведської окупації Польщі та невдоволення внутрішньої опозиції, так званої Великопольської шляхетської конфедерації, Август II згідно з договором із королем Швеції Карлом ХІІ від 24 вересня 1706 віддав польську корону його ставленику — Станіславу I Лещинському. Річ Посполита у цей час була виключена із сфер впливу Австрії і Франції. Поступово польсько-литовська держава потрапила під вплив Росії. Після Полтавської битви 1709 і перемоги Петра I над Карлом ХII Август II відновив владу над Річчю Посполитою. 20 жовтня 1709 Август II і Петро I уклали мир в Торуні, згідно з яким Росія зобов’язувалася надавати королю військову підтримку. У відповідь вальний сейм 1710 у Варшаві ратифікував «Вічний мир» 1686 і визнав встановлені ним польсько-російські кордони.

Протягом 1715—17 Август II з допомогою саксонських військ вів боротьбу з Тарногородською конфедерацією, яка закінчилася підписанням договору між королем і шляхтою, затвердженим «Німим сеймом» 1717. Договір регулював унійні стосунки між Річчю Посполитою і Саксонією: саксонським урядовцям заборонялося втручатися у внутрішні справи Польщі й представляти її на міжнародному рівні; саксонське військо мало покинути польсько-литовську державу; королю заборонялося протягом тривалого часу перебувати у столиці Саксонії — Дрездені. Передбачалося проведення скарбово-військової реформи (встановлення на користь війська постійного поголовного податку в Польщі і подимного — в Литві); польське військо мало нараховувати 24 тисячі осіб; обмежувалися права коронних і польних гетьманів; у воєводських сеймиків відбиралося право набору до війська і збирання окремих податків; заборонялося створювати опозиційні шляхетські конфедерації.

У внутрішній політиці, крім боротьби з представниками окремих магнатських і шляхетських родів, Август II намагався створити постійну армію з артилерією і флотом; вживав заходи щодо поліпшення національної промисловості і торгівлі, зокрема хотів взяти контроль над транзитною торгівлею зі Сходом; домагався повернення у Польщу з-за кордону заможних магнатсько-шляхетських родин тощо. Август II мав одну з найрозвиненіших у тогочасній Європі дипломатичних служб — його постійні представники перебували майже у всіх європейських держававах. Проте поступове зближення у 20—30-х роках 18 століття інтересів Російської імперії, Австрії і Пруссії щодо Польщі готувало поділи польських земель між цими державами. В останнє десятиріччя правління Август II державою фактично керувало угруповання представників магнатського роду Чарторийських та його прихильників — так звана «Фамілія». За їх допомоги після смерті Августа II польська корона була передана його синові Фридерику Августу III Саксонському.

Пов'язані статті

• Август III Фрідріх
• Польща
• Саксонія

Посилання

• Август II Фрідріх на www.nndb.com — своєрідному інтернетівському «Who's Who»
• Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.

Попередник: Іоанн-Георг IV

Курфюрст Саксонії 1694 — 1733

Наступник: Август III Фрідріх

Попередник: Станіслав Лещинський

Король Польщі 1709 — 1733

Наступник: Август III Фрідріх