Карл VII (імператор Священної Римської імперії)
Карл VII (6 серпня 1697 - 20 січня 1745) - імператор Священної Римської імперії з 1741 до 1745 року. Походив з династії Віттельсбахів.
Зміст |
Курфюрст Баварії [ред.]
Карл Альбрехт народився у м.Брюссель у родині курфюрста Баварського Максиміліана Емануеля, який на той час займав посаду намісника іспанських Нідерландів. Уся політика батька Карла будувалася на побажанні збільшити статус Баварії та звеличити династію Віттельсбахів. На це було спрямовано укладання шлюбу між Карлом Альбрехтом та Марією Амалією, донькою імператора Йосипа I Габсбурга. (5 жовтня 1722 року).
26 лютого 1726 після смерті батька Карл Альбрехт стає курфюрстом Баварії. В перші роки свого володарювання він присвятив внутрішнім питанням та реформам для налагодження економіки після правління батька. Але вже у 30-х роках він відходить від цієї політики та починає вкладати у придворну роскіш, підтримує мистецтва та науки. Метою Карла Альбрехта було перетворити Мюнхен на культурну столицю Європу. Все це робилося для підтвердження своїх зазіхань на імператорську корону. Крім цього Карл Альбрехт планував створити неподолік від Мюнхена велику резиденцію - Карлштадт на кшталт Версалю.
Іншою сферою на що витрачав кошти курфюрст Баварії була армія. Починаючи з 1733 року він почав посиленно озброюватися. Від батька йому залишилася армія у 5000 вояків, яку він у перші ж роки збільшив до 6200. Але вже незабаром Карл Альбрехт вирішує створити 60-ти тисячну армію. У 1735 році у нього вже було 40 тисяч солдатів, а у 1737 - 42 тисячі. Проте військові витрати сягнули 68,4% усіх державних витрат. Державний борг стрімко зростав.
Водночас у 1724 році було укладено союз чотирьох Віттельсбахів - курфюрстів Баварії, Кельна, Пфальца й Трира - з метою створення противаги Габсбургам. У 1734 році до цього союзу приєднався курфюрст Саксонії. разом з тим Карл Альбрехт шукав підтримки у Франції. Проводячи антигабсбурзьку політику Карл Альбрехт тим не меньш надав свою армію імператорові Карлу VI під час війни з Османською імперією (1737 рік), проте під белградом вона зазнала ніщевної поразки з 42000 залишилося лише 10000 вояків.
Імператор [ред.]
Відразу після смерті Карла VI Габсбурга Карл Альбрехт висунув свою кандидатуру на посаду імператора. Почалася Війна за австрійський спадок. Незважаючи на значну підтримку у Німеччині - курфюрстів Пфальца. Кельна, Трира, Саксонії, Бранденбурга, ландграфа Гессен-Касельського - питання з обранням нового імператора довгий час не могло вирішитися. Нарешті у 1741 році франко-баварські сили атакували володіння Габсбургів, а 26 листопада оволоділи Прагою, де Карла Альбрехта оголосили королем Богемії та імператором Священної Римської імперії. Останні формальності зникли у Франкфурті-на-Майні, де колегія курфюрстів офіційно закріпило за Карлом Альбрехтом титул імператора (24 січня 1742 року). Він став імператором Священної Римської імперії Карлом VII.
Проте вже 14 лютого 1742 року австрійська армія захопила Мюнхен та усю Баварію. Карлу VII довелося залишитися у Франкфурті. Становище його поліпшилося після втручання у війну Фрідріха II Гогенцоллерна, який захопив Силезію. 11 червня 1742 згідно з Бреславською угодою спадкоємиця австрійського престолу Марія Терезія відмовилася від герцогства Силезія на користь Фрідріха. Це дозволило її військам знову зайняти Прагу. такою ситуацією в свою чергу скористалися франко-баварські сили, які звільнили курфюршество Баварія від австрійців. Проте це тривало недовго. Знову автрійці розбили супротивників й Карл VII 27 червня 1743 року у м.Нідершененфельді відмовився від своїх спадкових володінь та Богемії. На бік австрії перейшли курфюрсти Кельна та Саксонії. Посилення австрійської позиції змусило Фрідріха II Гогенцоллерна знову розпочати війну. У 1744 року Карл VII разом із своїми союзниками здобув значні успіхи. Було зайнято значну частину Богемії, у жовтні відновлена влада Віттельсбахів у Баварії. Наступний рік - 1745 - суттєво змінив ситуацію. Австрія знову окупувала Баварію. Карл VII вирішив розпочати мирний діалог з Габсбургами. Посередником в цьому став князь-єпископ Бамберга та Вюрцбурга Фрідріх Карл фон Шенборн. Водночас імператор вів перемовини із Францією стосовно надання йому військ та коштів. Але раптово 20 січня 1745 року він помер у Мюнхені.
Родина [ред.]
Дружина - Марія Амалія (1701-1756), донька імператора Священної Римської імперії Йосипа I Габсбурга.
Діти:
- Максиміліан Йосип (1727-1777)
- Марія Йосефа (1739-1767), дружина імператора Священної Римської імперії Йосипа II Габсбурга
- Марія ганна (1734-1776), дружина Людвига, маркграфа Баден-Бадена
- Марія Антонія (1724-1780), дружина Фрідріха, курфюрста Саксонії
Джерела [ред.]
- Hans Schmidt: Karl VI. 1711-1740. In: Die Kaiser der Neuzeit 1519-1918. Heiliges römisches Reich, Österreich, Deutschland. München, 1990 ISBN 3-406-34395-3 S.200-214
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Імператор Священної Римської імперії Карл VII |

