Масові відкриті онлайн-курси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Масові відкриті онлайн-курси, (МООС) (з англ. англ. Massive open online course — масивні, масові, широкодоступні, публічні, відкриті дистанційні онлайн курси) — це інтернет-курс з великомасштабною інтерактивною участю та відкритим доступом через інтернет. На додаток до традиційних матеріалів навчального курсу, такі як відео, читання, і домашніх завдань, MOOC надає можливість використання інтерактивного форуму користувачів, які допомагають створити спільноту студентів, викладачів та асистентів (TAS).

Відеозаписи лекцій різних навчальних закладів почали з'являтися у мережі Інтернет ще наприкінці 1990-х років, однак лише масові відкриті онлайн-курси надали змогу інтерактивного спілкування студентів та викладачів, а також прийому іспитів в режимі онлайн[1].

Це одна із найновіших форм дистанційного навчання, яка активно розвивається у світовій освіті. Подібні сайти розраховані на студентів різних попередніх рівнів підготовки - як новачків, так і досвідчених фахівців.

Найпопулярніші MOOC збирають сотні тисяч студентів[2]

Прикладами MOOC можуть слугувати Coursera, EdX, Udacity.

В Україні у 2013 році пройшли перші MOOC на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка - "Університет онлайн". Перший масовий онлайн-курс, ініційований Іваном Примаченком, стосувався бренд-менеджменту та зібрав понад 9 тисяч учасників. У вересні 2014 року планується запуск повномасштабної незалежної платформи українських масових онлайн-курсів. [3]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Глобальный Гарвард. Как учиться в самых престижных университетах мира без денег и личного присутствия // Корреспондент. — № 23. — 24 августа 2012. (рос.)
  2. Sept 2013 Top 9 Courses by Enrollment. (англ.)
  3. Иван Примаченко: «Какие онлайн-курсы нужны в Украине? Все!»

Зовнішні посилання і додаткова література[ред.ред. код]

  1. MOOC pedagogy: the challenges of developing for Coursera (англ.)
  2. Babson Survey Research Group: National reports on growth of online learning in US Higher Education(англ.)
  3. A. McAuley, B. Stewart, G, Siemens and D. Cormier, The MOOC Model for Digital Practice (2010)(англ.)
  4. Daniel, John (2012) Making sense of MOOCs: musings in a maze of myth, paradox and possibility, Research paper presented as a fellow of the Korea National Open University(англ.)
  5. D. Levy, Lessons Learned from Participating in a Connectivist Massive Online Open Course (MOOC), (2011)
  6. Rees, Jonathan The MOOC Racket, Slate, July 25, 2013.
  7. UNLOCKING the GATES: How and Why Leading Universities Are Opening Up Access To Their Courses; Taylor Walsh, Princeton University Press, 2011. ISBN 978-0-691-14874-8
  8. Stephen Carson and Jan Philipp Schmidt. The Massive Open Online Professor. Academic Matters: The Journal of Higher Education, May 2012.
  9. BBC interviews Jimmy Wales on MOOCs, May 1, 2013
  10. Shannon Bohle. Librarians and the Era of the MOOC. Nature.com, May 9, 2013.
  11. A Comprehensive List of MOOC Providers
  12. Books are MOOCs, Too, Bernard Fryshman, Inside Higher Education, August 2, 2013.
  13. Дистанционное обучение: как бесплатно получить диплом Стэнфорда, Оксфорда или Гарварда (инфографика)