Матія Бравнічар
| Матія Бравнічар | |
|---|---|
 | |
| Народився |
24 лютого 1897[1][2][3] Толмин, Словенія[3] |
| Помер |
25 листопада 1977[1][2][3] (80 років) Любляна, Соціалістична Республіка Словенія, СФРЮ[3] |
| Країна |
.svg){kind=small} СФРЮ_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія Долитавщина |
| Діяльність | композитор |
| Alma mater | Academy of Musicd |
| Знання мов | словенська[4] |
| Членство | Словенська академія наук та мистецтв |
| У шлюбі з | Gizela Bravničard[3] |
| Діти | Dejan Bravničard[3] |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 1318450 |
Матія Бравнічар (словен. Matija Bravničar; нар. 24 лютого 1897, Толмін — пом. 25 листопада 1977, Любляна) — словенський композитор.[5]
Біографія[ред. | ред. код]
Матія Бравнічар був одним із перших словенських композиторів-симфоністів. Він створив чотири симфонії, дві опери, кілька симфонічних віршів, камерну музику та інші твори. Спочатку він почав вивчати скрипку, а потім вивчив композицію у Маріо Когоя та Славка Остерца в Люблянській консерваторії. Він був скрипалем оркестру Люблянської опери з 1919 по 1945 рік, а також її президентом.
Після війни короткий час був директором музичної школи в Горіції, з 1945 по 1949 адміністративним директором AG, потім керівником музичного відділу в Державному видавництві, з 1952 року став доцентом, а згодом професором композиції в Академії мистецтв до виходу на пенсію в 1967 році. У 1949 став другим президентом (після Карла Пахора) Товариства словенських композиторів, а в 1953—1957 роках він також очолював Асоціацію югославських композиторів.[6] У 1951 році разом з Маріаном Липовшеком редагував словенський музичний журнал. З 1972 року — асоційований член, а з 1974 і до смерті — дійсний член Словенської академії наук і мистецтв.[5]
Він був членом оперного оркестру в Любляні, а після війни професором композиції. Як композитор-експресіоніст, у його композиціях часто використовувались елементи словенської народної музичної традиції.
У 1963 році він отримав премію Франце Прешерена за концерт для скрипки та оркестру.[5]
Особисте життя[ред. | ред. код]
У 1932 році він одружився з артисткою балету та хореографом Гізелою Бравнічар.[5] Його син Деян Бравнічар — відомий словенський скрипаль, а його онук — піаніст Ігор Бравнічар.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
- ↑ а б в г д е ж Slovenska biografija — Znanstvenoraziskovalni center Slovenske akademije znanosti in umetnosti. — ISSN 2350-5370
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б в г д Bravničar, Matija (1897–1977). Slovenska biografija. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 9 лютого 2020.
- ↑ 1. Mednarodno tekmovanje Matije BRAVNIČARJA (1st International violin competition Matija Bravničar) | Glasbena šola Logatec. www.gslogatec.si. Процитовано 23 жовтня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Primorci.si — Bravničar, Matija [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (словен.)
- Slovenski glasbenoinformacijski center: Matija Bravničar [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (словен.)
- Digitalna knjižnica Slovenije: Bravničar, Matija (skladatelj) [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] (словен.)
- Discogs.com — Matija Bravničar [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (словен.)