Любляна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Любляна
словен. Ljubljana
—  Місто  —
Місто Любляна
Mesto Ljubljana
Вигляд міста з висоти пташиного польоту
Вигляд міста з висоти пташиного польоту
Прапор
Прапор
Герб Люблянасловен. Ljubljana }}}
Герб
Координати: 46°03′20″ пн. ш. 14°30′30″ сх. д. / 46.05556° пн. ш. 14.50833° сх. д. / 46.05556; 14.50833
Країна Словенія Словенія
Перша згадка 11121125
Статус міста близько 1220
Уряд
 - Мер і губернатор Зоран Янкович
Площа
 - Повна 163,8 км²
Висота над р.м. 298 м 
Населення (2010)
 - Усього 271,885
 - Густота 1660/км²
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий код 1000
Телефонний код(и) 01
Автомобільний індекс LJ
Веб-сайт: www.ljubljana.si
Люблянасловен. Ljubljana (Словенія)
Люблянасловен. Ljubljana
Любляна
словен. Ljubljana

Любляна (словен. Ljubljana, нім. Laibach, італ. Lubiana) — столиця та найбільше місто Словенії. Її географічний, культурний, науковий, економічний, політичний і адміністративний центр. Впродовж усієї своєї історії, завдяки географічному розташуванню місто було під впливом німецької, латинської та слов'янської культури.

Протягом століть Любляна була столицею історичної області Крайна[1] і в XX столітті місто стало центром Словенії, незалежної з 1991 року.

Етимологія та символ[ред.ред. код]

Походження назви міста залишається невідомим. Найбільш прийнятною науковою гіпотезою є те, що місто було назване на честь річки Любляниці, яка протікає через нього. За словами лінгвіста Сільвіо Торкара, ім'я Любляниці походить від старослов'янської назви Ljubovid.[2] За іншою гіпотезою, ім'я Любляниці походить з латинської alluviana, а саме походить від слова eluvio, що означає затоплення.[3]

У середньовіччя, і річка і місто мали назву Laibach. Це ім'я, отримане від старонімецької, скоріше означає «стояча вода викликаюча повені». Ця назва офіційно використовувалася до 1918 року.[4]


Символом міста є Люблянський дракон. Він символізує силу, мужність і велич. Він зображений на верхній частині вежі Люблянського замку на гербі Любляни.

Є кілька пояснень про походження Люблянського дракона. Згідно з грецькою легендою, аргонавти під час повернення додому після викрадення Золотого руна знайшли велике озеро, оточене болотами між сучасними містами Врхніка і Любляна. Саме там, Ясон вразив чудовисько. Цей монстр став драконом, який сьогодні присутній на гербі та прапорі міста.[5]

Історично більш правдоподібно, що дракон був прийнятий від Святого Георгія, який був покровителем каплиці Люблянського замку, побудованого в XV столітті. За легендою про Святого Георгія, дракон представляє старе спадкове язичництво, подолане християнством.

Згідно з іншим поясненням, пов'язаним з другим, дракон був спочатку тільки художнім оформленням над гербом міста. У епоху бароко, він став частиною герба.

Історія[ред.ред. код]

Любляна в XVIII столітті.
Святкування під час проведення Лайбахського конгресу, 1821 рік.
В 1895 році землетрусом була зруйнована значна частина центру міста, що дозволила велику програма оновлення.

Приблизно в 2000 до н.е. болота Любляни були заселені людьми, що мешкали в будинках на палях. Ці люди займалися мисливством, ловлею риби та примітивним сільським господарством. Для того, щоби обійти болота, вони використовували дерев'яні каное. Пізніше, область лишалася пунктом транзиту для численних племен і народів, серед них змішана нація кельтів і іллірійців названа Iapydes і потім в 3-му столітті до н.е кельтське плем'я, Taurisci.[6]

Приблизно в 50 році до н.е, римляни побудували військову табірну стоянку, яка пізніше стала постійним угрупуванням під назвою Iulia Aemona (Емона).[7] Цей форт був окупований Легіоном XV «Аполлінаріс».[8] У 452 році, він був зруйнований гунами за наказом Аттіли,[7] і пізніше остготів і лангобардів.[9] Форт Емона мав 5000-6000 жителів і відігравав важливу роль в багатьох битвах. Його оштукатурені цегляні будинки, пофарбовані в різні кольори, були підключені до дренажної системи.[7] У VI столітті, туди переїхали предки словенців. В IX столітті, словенці потрапили під франкське домінування, зазнаючи частих угорських набігів.[10]

Найстаріша згадка про Любляну надписана на аркуші пергаменту Nomina defunctorum (назва мертвого), який зберігається в архіві собору в Удіне. Він датується періодом з 1112 до 1125. Згаданий серед покійного адвокат Радолф, який дарував канон з 20 фермами біля замку Любляни (castrum Leibach).[11][12] Коли саме Любляні було надано права міста не відомо,[11] але це було не пізніше, ніж у 1220 році.[13] У XIII столітті, місто складалося з трьох районів: Старої площі (словен. Stari trg), Нової площі (словен. Novi trg) і «Міста» (словен. Mesto) (навколо собору).[11]

У 1270 році, Крайна і, зокрема Любляна була завойована Отакаром II, королем Богемії.[10] Коли він у свою чергу, зазнав поразки від Рудольфа I,[9] останній взяв місто в 1278 році.[10] Перейменоване у Laibach, місто належало Габсбургам до 1797 року.[9]

У XV столітті Любляна стала відомою через мистецтво. Після землетрусу в 1511 році, місто було перебудоване в стилі Ренесанс і навколо нього була побудована нова стіна.[14] У XVI столітті, чисельність населення досягла 5 тис.осіб, 70% з яких розмовляли словенською мовою.[14]

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Любляни
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 14 19 23 30 31 38 39 35 31 29 20 16 39
Середня температура, °C 2 5 10 15 20 24 27 26 22 15 8 4 15
Середній мінімум, °C −4 −4 0 4 9 12 14 14 11 6 2 −1 5
Норма опадів, мм 88 89 76 98 121 133 113 127 142 151 131 114 1383
Джерело: worldweather.org

Промисловість, наука і транспорт[ред.ред. код]

Любляна — розвинене промислове місто. У місті й передмістях розташовані підприємства машинобудування, хімічної, фармацевтичної, текстильної, продуктової, шкіряно-взуттєвої, деревообробної, паперової та поліграфічної промисловості. Інтенсивно розвивається туризм.

У місті містяться словенська Академія наук і мистецтв, університет. Ботанічний сад Любляни, заснований в 1810 році, є найстаршим ботанічним садом в південно-східній Європі. Любляна — великий транспортний вузол, який лежить на перетині важливих європейських транспортних шляхів. Пов’язана сучасними шосе з Італією, Адріатичним узбережжям, Хорватією, Угорщиною, Австрією та з усіма великими словенськими містами. Залізничний і автобусний вокзали. За 26 км від міста є міжнародне летовище Брнік.

Культура[ред.ред. код]

У 2010 році в місті налічувалося 10 театрів, 14 музеїв, 56 галерей, 4 професійних оркестрів. Найбільші зібрання історичних і художніх цінностей зберігаються в Національному музеї (заснований в 1821 році) і Національній галереї (заснована в 1918 році). Серед інших великих установ культури: Симфонічний оркестр Словенської філармонії та Словенський національний театр опери та балету. Національна й університетська бібліотека Словенії — найбільша наукова бібліотека країни, була заснована 1774 року.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Панорама Любляни з замком Град на холмі
Местні трг з фонтаном Франческа Робе і церквою Св. Миколая.
Скульптури на центральній площі міста

Примітки[ред.ред. код]

  1. Mehle Mihovec, Barbka (2008-03-19). «Kje so naše meje?» [Where are our borders?]. Gorenjski glas (Slovene). Gorenjski glas. Процитовано 2009-08-07. 
  2. O nastanku in pomenu krajevnega imena Ljubljana in njegove nemške oblike Laibach // Glasilo Mestne občine Ljubljana, Ljubljana City Municipality (September 2008) (8, 9).
  3. «O izvoru ali etimologija imena Lublana (Ljubljana)» [On the Origin or the Etymology of the Name Lublana (Ljubljana)] (Slovene). Promin.si. Архів оригіналу за 2013-06-25. 
  4. Avtor: visitljubljana.si. «O Ljubljani - Novinarji - Visit Ljubljana». Visitljubljana.si. Процитовано 2010-01-25. 
  5. «Dragon, the Symbol of Ljubljana». Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-10-31. 
  6. «First settlers». Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-10-31. 
  7. а б в «The Times of Roman Emona». Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-10-31. 
  8. (фр.) Hildegard Temporini and Wolfgang Haase, Aufstieg und Niedergang der römischen Welt. de Gruyter, 1988. ISBN 3-11-011893-9. Google Books, p.343
  9. а б в Daniel Mallinus, La Yougoslavie, Éd. Artis-Historia, Brussels, 1988, D/1988/0832/27, p. 37-39.
  10. а б в «Ljubljana in the Middle Ages». Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-10-31. 
  11. а б в Darinka Kladnik (October 2006). «Ljubljana Town Hall». Ljubljana Tourist Board. Архів оригіналу за 2013-06-25. 
  12. Peter Štih (2010). Castrum Leibach: the first recorded mention of Ljubljana and the city's early history: facsimile with commentary and a history introduction. City Municipality of Ljubljana. ISBN 9789616449366. 
  13. Marija Verbič (1967). «700 let Novega trga v mestu Ljunbljani». Kronika: časopis za slovensko krajevno zgodovino 15 (2). Архів оригіналу за 2013-06-25. 
  14. а б «Renaissance and Baroque». Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-10-31. 

Посилання[ред.ред. код]

Словенія Це незавершена стаття з географії Словенії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.