Любляна
| — Місто — | |||
|---|---|---|---|
| Місто Любляна Mesto Ljubljana |
|||
 |
|||
|
|||
| Координати: 46°03′20″ пн. ш. 14°30′30″ сх. д. / 46.05556° пн. ш. 14.50833° сх. д. | |||
| Країна | .svg){kind=small} Словенія |
||
| Перша згадка | 1112–1125 | ||
| Статус міста | близько 1220 | ||
| Уряд | |||
| - Мер і губернатор | Зоран Янкович | ||
| Площа | |||
| - Повна | 163,8 км² | ||
| Висота над р.м. | 298 м | ||
| Населення (2010) | |||
| - Усього | ▲ 271,885 | ||
| - Густота | 1660/км² | ||
| Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||
| - Літній час | CEST (UTC+2) | ||
| Поштовий код | 1000 | ||
| Телефонний код(и) | 01 | ||
| Автомобільний індекс | LJ | ||
| Веб-сайт: www.ljubljana.si | |||
|
|
|||
.svg)
Любляна (словен. Ljubljana, нім. Laibach, італ. Lubiana) — столиця та найбільше місто Словенії. Її географічний, культурний, науковий, економічний, політичний і адміністративний центр. Впродовж усієї своєї історії, завдяки географічному розташуванню місто було під впливом німецької, латинської та слов'янської культури.
Протягом століть Любляна була столицею історичної області Крайна[1] і в XX столітті місто стало центром Словенії, незалежної з 1991 року.
Зміст |
Етимологія та символ [ред.]
Походження назви міста залишається невідомим. Найбільш прийнятною науковою гіпотезою є те, що місто було назване на честь річки Любляниці, яка протікає через нього. За словами лінгвіста Сільвіо Торкара, ім'я Любляниці походить від старослов'янської назви Ljubovid.[2] За іншою гіпотезою, ім'я Любляниці походить з латинської alluviana, а саме походить від слова eluvio, що означає затоплення.[3]
У середньовіччя, і річка і місто мали назву Laibach. Це ім'я, отримане від старонімецької, скоріше означає «стояча вода викликаюча повені». Ця назва офіційно використовувалася до 1918 року.[4]
Символом міста є Люблянський дракон. Він символізує силу, мужність і велич. Він зображений на верхній частині вежі Люблянського замку на гербі Любляни.
Є кілька пояснень про походження Люблянського дракона. Згідно з грецькою легендою, аргонавти під час повернення додому після викрадення Золотого руна знайшли велике озеро, оточене болотами між сучасними містами Врхніка і Любляна. Саме там, Ясон вразив чудовисько. Цей монстр став драконом, який сьогодні присутній на гербі та прапорі міста.[5]
Історично більш правдоподібно, що дракон був прийнятий від Святого Георгія, який був покровителем каплиці Люблянського замку, побудованого в XV столітті. За легендою про Святого Георгія, дракон представляє старе спадкове язичництво, подолане християнством.
Згідно з іншим поясненням, пов'язаним з другим, дракон був спочатку тільки художнім оформленням над гербом міста. У епоху бароко, він став частиною герба.
Історія [ред.]
.jpg)
Приблизно в 2000 до н.е. болота Любляни були заселені людьми, що мешкали в будинках на палях. Ці люди займалися мисливством, ловлею риби та примітивним сільським господарством. Для того, щоби обійти болота, вони використовували дерев'яні каное. Пізніше, область лишалася пунктом транзиту для численних племен і народів, серед них змішана нація кельтів і іллірійців названа Iapydes і потім в 3-му столітті до н.е кельтське плем'я, Taurisci.[6]
Приблизно в 50 році до н.е, римляни побудували військову табірну стоянку, яка пізніше стала постійним угрупуванням під назвою Iulia Aemona (Емона).[7] Цей форт був окупований Легіоном XV «Аполлінаріс».[8] У 452 році, він був зруйнований гунами за наказом Аттіли,[7] і пізніше остготів і лангобардів.[9] Форт Емона мав 5000-6000 жителів і відігравав важливу роль в багатьох битвах. Його оштукатурені цегляні будинки, пофарбовані в різні кольори, були підключені до дренажної системи.[7] У VI столітті, туди переїхали предки словенців. В IX столітті, словенці потрапили під франкське домінування, зазнаючи частих угорських набігів.[10]
Найстаріша згадка про Любляну надписана на аркуші пергаменту Nomina defunctorum (назва мертвого), який зберігається в архіві собору в Удіне. Він датується періодом з 1112 до 1125. Згаданий серед покійного адвокат Радолф, який дарував канон з 20 фермами біля замку Любляни (castrum Leibach).[11][12] Коли саме Любляні було надано права міста не відомо,[11] але це було не пізніше, ніж у 1220 році.[13] У XIII столітті, місто складалося з трьох районів: Старої площі (словен. Stari trg), Нової площі (словен. Novi trg) і «Міста» (словен. Mesto) (навколо собору).[11]
У 1270 році, Крайна і, зокрема Любляна була завойована Отакаром II, королем Богемії.[10] Коли він у свою чергу, зазнав поразки від Рудольфа I,[9] останній взяв місто в 1278 році.[10] Перейменоване у Laibach, місто належало Габсбургам до 1797 року.[9]
У XV столітті Любляна стала відомою через мистецтво. Після землетрусу в 1511 році, місто було перебудоване в стилі Ренесанс і навколо нього була побудована нова стіна.[14] У XVI столітті, чисельність населення досягла 5 тис.осіб, 70% з яких розмовляли словенською мовою.[14]
Клімат [ред.]
| Клімат Любляни | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Середній максимум, °C | 14 | 19 | 23 | 30 | 31 | 38 | 39 | 35 | 31 | 29 | 20 | 16 | 39 |
| Середня температура, °C | 2 | 5 | 10 | 15 | 20 | 24 | 27 | 26 | 22 | 15 | 8 | 4 | 15 |
| Середній мінімум, °C | −4 | −4 | 0 | 4 | 9 | 12 | 14 | 14 | 11 | 6 | 2 | −1 | 5 |
| Норма опадів, мм | 88 | 89 | 76 | 98 | 121 | 133 | 113 | 127 | 142 | 151 | 131 | 114 | 1383 |
| Джерело: worldweather.org | |||||||||||||
Промисловість, наука і транспорт [ред.]
Любляна — розвинене промислове місто. У місті й передмістях розташовані підприємства машинобудування, хімічної, фармацевтичної, текстильної, продуктової, шкіряно-взуттєвої, деревообробної, паперової та поліграфічної промисловості. Інтенсивно розвивається туризм.
У місті містяться словенська Академія наук і мистецтв, університет. Любляна — великий транспортний вузол, який лежить на перетині важливих європейських транспортних шляхів. Пов’язана сучасними шосе з Італією, Адріатичним узбережжям, Хорватією, Угорщиною, Австрією та з усіма великими словенськими містами. Залізничний і автобусний вокзали. За 26 км від міста є міжнародне летовище Брнік.
Міста-побратими [ред.]
Пезаро, Італія (16 березня 1964)- Парма, Італія (11 квітня 1964)
Хемніц, Німеччина (17 жовтня 1966)
Братислава, Словаччина (4 березня 1967)
Сус, Туніс (27 липня 1969)- Вісбаден, Німеччина (30 березня 1977)
Тбілісі, Грузія (7 жовтня 1977)- Леверкузен, Німеччина (30 серпня 1979)
Рієка, Хорватія (23 жовтня 1979)
Ченду, КНР (25 жовтня 1981)
Відень, Австрія (14 липня 1999)
Афіни, Греція (1 березня 2000)
Москва, Росія (20 травня 2000)- Загреб, Хорватія (21 лютого 2001)
Сараєво, Боснія і Герцеговина (24 січня 2002)
Мардін, Туреччина (8 квітня 2003)
Брюссель, Бельгія (28 квітня 2004)
Скоп'є, Македонія (23 квітня 2007)
.svg){kind=small}
Примітки [ред.]
- ↑ Mehle Mihovec, Barbka (19 March 2008). «Kje so naše meje?» [Where are our borders?]. Gorenjski glas (Slovene). Gorenjski glas. Процитовано 7 August 2009.
- ↑ O nastanku in pomenu krajevnega imena Ljubljana in njegove nemške oblike Laibach // Glasilo Mestne občine Ljubljana. — (September 2008) (8, 9).
- ↑ «O izvoru ali etimologija imena Lublana (Ljubljana)» [On the Origin or the Etymology of the Name Lublana (Ljubljana)] (Slovene). Promin.si.
- ↑ Avtor: visitljubljana.si. «O Ljubljani - Novinarji - Visit Ljubljana». Visitljubljana.si. Процитовано 2010-01-25.
- ↑ «Dragon, the Symbol of Ljubljana». Процитовано 2009-10-31.
- ↑ «First settlers». Процитовано 2009-10-31.
- ↑ а б в «The Times of Roman Emona». Процитовано 2009-10-31.
- ↑ (фр.) Hildegard Temporini and Wolfgang Haase, Aufstieg und Niedergang der römischen Welt. de Gruyter, 1988. ISBN 3-11-011893-9. Google Books, p.343
- ↑ а б в Daniel Mallinus, La Yougoslavie, Éd. Artis-Historia, Brussels, 1988, D/1988/0832/27, p. 37-39.
- ↑ а б в «Ljubljana in the Middle Ages». Процитовано 2009-10-31.
- ↑ а б в Darinka Kladnik (October 2006). «Ljubljana Town Hall». Ljubljana Tourist Board.
- ↑ Peter Štih (2010). Castrum Leibach: the first recorded mention of Ljubljana and the city's early history: facsimile with commentary and a history introduction. City Municipality of Ljubljana. ISBN 9789616449366.
- ↑ Marija Verbič (1967). «700 let Novega trga v mestu Ljunbljani». Kronika: časopis za slovensko krajevno zgodovino 15 (2).
- ↑ а б «Renaissance and Baroque». Процитовано 2009-10-31.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Ljubljana |
|
|||||||||||
 |
Це незавершена стаття з географії Словенії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
