Медвянець новобританський
| Медвянець новобританський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Melidectes foersteri Gilliard, 1960[2] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Melidectes whitemanensis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Медвя́нець новобританський[3] (Vosea whitemanensis) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae)[4]. Ендемік Папуа Нової Гвінеї. Єдиний представнико монотипового роду Vosea.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 22,5 см. Дзьоб дуже великий, вигнутий, в 1,5 рази більший за голову. За очима вузька смуга голої шкіри, на крилах гірчично-оливкові плями.
Таксономія[ред. | ред. код]
Довгий час вид відносили до роду Медвянець (Melidectes), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження, опублікованими в 2019 році, вид був переведений до вілновленого родуVosea[5].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Новобританські медвянці живуть у вологих гірських тропічних лісах на острові Нова Британія в архіпелазі Бісмарка. Зустрічаються на висоті від 1200 до 1800 м над рівнем моря.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція новобританських медвянців становить від 3500 до 18000 птахів. Їм можу хагрожувати знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Vosea whitemanensis. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- ↑ Gilliard, Thomas (1960). Results of the 1958-1959 Gilliard New Britain Expedition. 1, A new genus of honeyeater (Aves) (PDF). American Museum Novitates (2001): 1—5. Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Honeyeaters. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
- ↑ Andersen, M.J.; McCullough, J.M.; Friedman, N.R.; Peterson, A.T.; Moyle, R.G.; Joseph, L.; Nyári, A.S. (2019). Ultraconserved elements resolve genus-level relationships in a major Australasian bird radiation (Aves: Meliphagidae). Emu. 119 (3): 218—232. doi:10.1080/01584197.2019.1595662.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |