Нова Британія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Топографічна мапа Нової Британії

Нова Британія (англ. New Britain, застар. нім. Neupommern) — меланезійський острів в складі Папуа - Нової Гвінеї. Є найбільшим островом архіпелагу Бісмарка, який найменувався до 1885 року Новобританським архіпелагом.

Географія[ред.ред. код]

Площа острова становить 36 520 км², на ньому проживає 395 тисяч людей. Його довжина становить 600 км, а максимальна ширина — 80 км. З 1966 Нова Британія поділена на дві адміністративні одиниці — провинції Східна Нова Британія та Західна Нова Британія. Східна провінція за площею менша західної, але переважає її за кількістю жителів та значимісті.

Столицею Західної Нової Британії є місто Кімбе. Столицею Східної Нової Британії до виверження вулкана Тавурвур в 1994 було місто Рабаул. Більшість його жителів утекли й осіли в місті Кокопо, що став згодом столицею, в тому числі завдяки своєму топологічно безпечнішому розташуванню.

Вздовж острова тягнеться розрізаний ущелинами гірський масив, найбільш високою точкою якого є вулкан Сіневит (2438 м). Основна частина острова покрита тропічним лісом.

Протока Дампір відокремлює Нову Британію від острова Умбої, протоку Святого Георгія - від острова Нова Ірландія.

Населення[ред.ред. код]

Знімок Нової Британії з космосу

Найдавнішою етнічною групою Нової Британії є папуаси. Другими за хронологічної послідовності острів заселили поселенці з Меланезії. Найчисленнішою етнічною групою є народність толаї. Народність байнінг, що живе в гірських місцевостях, здобула деяку популярність завдяки своєму ритуальному «вогненному танцю» і прикрасам пеніса. Крім них, на острові проживають народи кіленге, сулка та лакалаї.

Історія[ред.ред. код]

Нова Британія була відкрита лише в 1700 році британським мореплавцем Вільямом Дампіром. З 1885 по 1899 роки острів був у володінні Німецької Новогвінейської Компанії і називався Новою Померанією (Neupommern). З 1899 по 1914 острів був частиною колонії Німецька Нова Гвінея. У цю епоху на острові промислово вирощувалася бавовна. У 1914 році Нову Британію завоювали австралійські війська й після закінчення Першої світової війни Австралія керувала островом, отримавши на це мандат Ліги Націй.

Під час Другої світової війни острів був окупований військами Японської імперії, що виграли в 1942 битву за Рабаул. Американцям вдалося висадитися на північному заході острова (Operation Dexterity), а також біля мису Меркус на південному заході. Проте, тодішня столиця Рабаул не була завойована до самого кінця війни та була передана американцям лише після загальної японської капітуляції.

Посилання[ред.ред. код]