Архіпелаг Бісмарка
| Архіпелаг Бісмарка | ||||
 |
||||
| Місце знаходження | тихий океан | |||
| Координати | 5°00′ пд. ш. 150°00′ сх. д. / 5.000° пд. ш. 150.000° сх. д. | |||
| Площа | 49 700 км² | |||
| Країна |  Папуа — Нова Гвінея |
|||
| Адм. одиниця | регіон Острови | |||
Бі́смарка архіпела́г — група островів у Тихому океані біля берегів острова Нова Гвінея, належить до Папуа Нової Гвінеї.
Складається з островів Нова Британія, Нова Ірландія і ряду дрібних островів вулканічного і коралового походження.
Площа бл. 49 700 км², населення 314 тис. чоловік (1980). Багато вулканів — діючі. Найвища точка — вулкан Улавун, 2300 м. Клімат екваторіальний. Вологі, тропічні ліси. Вирощуються кукурудза, банани, цукрова тростина, кокосові пальми. Основні народи меланезійці та папуаси.
Головне місто і порт — Рабаул (на острові Нова Британія).
Історія [ред.]
Відкритий в 1616 голландцями Віллемом Схаутену і Якобом Лемером. З 1884 став німецькою колонією і був названий на честь Отто фон Бісмарка.
У 1943 році згідно з планом «Z» японського командування тут проходила лінія оборони.
Населення [ред.]
- 1955 — 141 700
- 1966 — 218 000
- 1980 — 314 000
Джерела [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
Координати: 5°00′ пд. ш. 150°00′ сх. д. / 5.000° пд. ш. 150.000° сх. д.
