Архіпелаг Бісмарка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Архіпелаг Бісмарка
Papua Neuguinea.jpg
Місце знаходження тихий океан
Координати 5°00′ пд. ш. 150°00′ сх. д. / 5.000° пд. ш. 150.000° сх. д. / -5.000; 150.000
Площа 49 700 км²
Країна Папуа — Нова Гвінея Папуа — Нова Гвінея
Адм. одиниця регіон Острови

Бі́смарка архіпела́г — група островів у Тихому океані біля берегів острова Нова Гвінея, належить до Папуа Нової Гвінеї.

Складається з островів Нова Британія, Нова Ірландія і ряду дрібних островів вулканічного і коралового походження.

Площа бл. 49 700 км², населення 314 тис. чоловік (1980). Багато вулканів — діючі. Найвища точка — вулкан Улавун, 2300 м. Клімат екваторіальний. Вологі, тропічні ліси. Вирощуються кукурудза, банани, цукрова тростина, кокосові пальми. Основні народи меланезійці та папуаси.

Головне місто і порт — Рабаул (на острові Нова Британія).

Історія[ред.ред. код]

Відкритий в 1616 голландцями Віллемом Схаутену і Якобом Лемером. З 1884 став німецькою колонією і був названий на честь Отто фон Бісмарка.

У 1943 році згідно з планом «Z» японського командування тут проходила лінія оборони.

Населення[ред.ред. код]

  • 1955 — 141 700
  • 1966 — 218 000
  • 1980 — 314 000

Джерела[ред.ред. код]

Координати: 5°00′ пд. ш. 150°00′ сх. д. / 5.000° пд. ш. 150.000° сх. д. / -5.000; 150.000