Метанове бродіння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мета́нове броді́ння — метод біотехнології, що полягає у ферментаційному перетворюванні біоценозом анаеробних мікроорганізмів більшості органічних полімерних та інших сполук на метан і вуглекислий газ. Це один з відомих методів очищення стічних вод, обробки осадів первинних відстійників і надлишкового активного мулу очисних споруд каналізації.[1][2]

У біотехнології анаеробного ферментування використовуються герметичні резервуари — метантенки. У результаті життєдіяльності біоценозу метантенка знижується концентрація органічних речовин і утворюється екологічно чисте палива — біогазу. Для отримання біогазу можуть використовуватись відходи сільського господарства, стоки переробних підприємств, що містять цукор, побутові відходи, стічні води міст, спиртових заводів тощо.[3]

Принцип[ред.ред. код]

Біотехнологія методу складається з чотирьох біохімічних етапів, які можуть відбуватись в одному резервуарі, при цьому виконуються різними типами мікроорганізмів:

Метанове бродіння ефективніше для перероблення відходів за звичайні аеробні методи. Хоча процес був відомий з середини 20 століття, він отримав значну увагу лише в 21 столітті через збільшення економічної вигоди від нього за рахунок отримання палива.

Типова технологічна схема[ред.ред. код]

Переваги анаеробного методу очищення стічних вод[ред.ред. код]

Перевагами анаеробного методу є низька енергозатратність (енергоспоживання процесів анаеробного очищення становить ~ 10% від енергоспоживання аеробного очищення), високі навантаження, одержання метану як енергоносія, утворення невеликої кількості надлишкового мулу, невеликі площі для споруд, можливість застосування модулів доочищення, а вартість анаеробного очищення у 13 разів менша, ніж аеробного.[4][3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Крупский К. Н. Андреев Е. Н., Ютина А. С. Использование биогаза в качестве источника энергии: Обзорная информация. — М.: ЦБНТИ Минжилкомхоза РСФСР, 1988. — 43 с.
  2. Гюнтер Л. И. Гольдфарб Л. Л. Метантенки. — М.: Стройиздат, 1991. — 128 с.
  3. а б Ю. М. Садова, А. О. Дичко Отримання біогазу шляхом інтенсифікації біологічного очищення стічних вод від екологічно небезпечних забруднювачів // Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського Збірник наукових праць. — 2012, № 1.1
  4. Дичко А. О. Біотехнологія локального очищення жировмісних стічних вод: дис.канд.техн. наук: 03.00.20/ Дичко Аліна Олегівна. — Київ, 2002. — 115 с

Посилання[ред.ред. код]

  • Methane production Продовольча та сільськогосподарська організація ООН

Див. також[ред.ред. код]