Метеорний потік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Метеорний дощ Леонідів

Метео́рний потік — природне явище, під час якого на нічному небі можна побачити численні метеори, що летять ніби з однієї точки на небосхилі. Здебільшого, це явище є періодичним, триває від декількох днів до декількох тижнів і спостерігається щороку приблизно в один і той же час. Наприклад, Леоніди — у другій половині листопада, Ліриди — у другій половині квітня[1] і т. д.

Першопричиною метеорних потоків є комети, що обертаються навколо Сонця. Для переважної більшості метеорних потоків ідентифіковано їх батьківські комети[2]. Уламки від них формують метеорний рій уздовж орбіти комети. Метеорний потік спостерігається в разі перетину орбіти Землі та метеорного рою. Метеори в потоці летять практично паралельними шляхами, але внаслідок ефекту перспективи здається, начебто вони вилітають з однієї невеликої ділянки неба, яку називають площею радіації. Якщо траєкторії метеорів подовжити у зворотний бік, вони перетинаються поблизу однієї уявної точки, яку називають радіантом метеорного потоку.

Більшість метеорів, які можна побачити під час метеорного потоку, спричинені уламками комети завбільшки з піщинку, тому випадки досягнення метеоритами землі під час метеорних потоків є надзвичайно рідкісними.

Метеорні потоки, здебільшого, називають за сузір'ями, в яких розташовано їх радіанти (уявна точка, з якої вилітають метеори). Наприклад, Персеїди — сузір'я Персея, Леоніди — сузір'я Лева і т. д.[2] Якщо в сузір'ї розташовано кілька радіантів, то потоки називають за назвою найближчої яскравої зорі (Ета-Аквариди, Дельта-Аквариди).

У разі зустрічі Землі з особливо щільним метеорним роєм трапляються короткочасні метеорні дощі, під час яких кількість метеорів значно збільшується. Наприклад, метеорний дощ Леонідів 16 грудня 1966 року був настільки рясним, що годинне число метеорів сягало 70 тис.[2].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lyrids (LYR)
  2. а б в Метеорний потік // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 285. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.