Мисько Валентин Вікторович
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
Мисько Валентин Вікторович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
4 липня 1939 (84 роки) Будилівка, Потіївський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР | |||
Країна |
СРСР Україна | |||
Діяльність | поет, журналіст | |||
|
Валентин Вікторович Мисько (нар. 4 липня 1939, с. Будилівка, Радомишльський район (нині — Житомирський район), Житомирська область — пом. 24 квітня 2014) — український поет, журналіст.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 14 липня 1939 року в с. Будилівка Радомишльського району Житомирської області в родині ветеринарного фельдшера. Здобувши середню освіту в Гуто-Потіївській школі (сусіднє село за вісім кілометрів від Будилівки), закінчив Житомирську технічне училище № 2, де отримав фах електромеханіка. А потім була армійська служба на Крайній Півночі та Новій Землі.
Трудився на лісоповалі на Соловках, електрослюсарем у Дніпропетровську, в геологорозвідці на Прикарпатті, будівельником у Харкові. Понад тридцять років, здобувши вищу журналістську освіту в Києві, поет працював у газетах Слобожанщини і Полісся. Тривалий час був редактором володарсько-волинської районної газети «Прапор» на Житомирщині.
Валентин Мисько почав друкувати свої вірші в шкільні роки, в десятому класі, в Потіївській районній газеті (цей район було розформовано у 1959 році). Коли був на армійській службі, то публікувався в окружній газеті (Північний воєнний округ). Після звільнення з армії в запас, працюючи в Дніпропетровську, друкував свої вірші, кореспонденції, нариси в обласній комсомольській газеті «Прапор юності». Загалом опублікував вірші з п'ятнадцять.
Далі, працюючи у Харкові, добірки поезій вміщали журнали «Дніпро», «Прапор» (теперішній «Березіль»), «Жовтень» (нинішній «Дзвін»), «Ранок», «Україна».
Літературна творчість[ред. | ред. код]
У 1970 році добірку своїх поезій Валентин Мисько видрукував у колективній збірці у харківському видавництві «Прапор» з назвою «Голоси молодих». Далі публікував свої вірші (1969 р.) в щоквартальнику «Поезія» (видавництво «Радянський письменник»), у «Вітрилах-70» (видавництво «Молодь»). В середині вісімдесятих років минулого століття побачила світ перша поетична книга «Березовий відсвіт» у видавництві «Радянський письменник». На даний час видав двадцять дві поетичні й прозові книги.
Добірки віршів В. Миська у перекладах виходили білоруською, російською та польською мовами. Є у нього переклади з братніх слов'янських мов. Валентин Мисько нагороджений Грамотою Національної спілки письменників України за вагомий вклад в українську літературу, активну участь у громадській діяльності, у відродженні культури і духовності рідного народу. Нині перебуває на заслуженому відпочинку.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- «Березовий відсвіт»;
- «Материнське слово»;
- «Крута дорога»;
- «Хрещення вогнем»;
- «Пряжа»;
- «Кресало»;
- «Дивна зустріч» (проза і поезія);
- «Тятива»;
- «Жарини»;
- «Рапсодія поля» (три поеми);
- «Поліські самоцвіти» (документальна повість);
- «Кора»;
- «Політ над урвищем» (вибрані поезії);
- «Крижмо»;
- «Не лупцюйте нещасного коня» (спогади);
- «Ітана! Ітана!» (оповідання);
- «Свята ніч» (оповідання);
- «Поліські видива»;
- «Сльозина впала додолу» (Брусилівські оповідання);
- «Млиновеє коло»;
- «Святі меди» (духовна поезія);
- «Очищення небом».
Джерела[ред. | ред. код]
- Письменники Житомирщини. Книга 1 / авт.-упоряд.: М. П. Пасічник, П. Білоус, Л. Монастирецький. — Житомир: ПП Пасічник М. П., 2010. — 423 с. — ISBN 978-966-2936-48-3.