Житомирська область

Житомирська область
Герб Житомирської області	Прапор Житомирської області
Основні дані
Прізвисько:	Житомирщина
Країна:	Україна
Утворена:	22 вересня 1937 року
Код КОАТУУ:	18000
Населення:	▼ 1 267 468 (на 1.04.2013)
Площа:	29832 км²
Густота населення:	42.7 осіб/км²
Телефонні коди:	+380-41
Обласний центр:	Житомир
Райони:	23
Міста: обласного значення районного значення	5 6
Райони в містах:	2
Смт:	43
Села:	1619
Селищні ради:	40
Сільські ради:	580
Номери автомобілів:	AM
Інтернет-домени:	zhitomir.ua; zt.ua
Обласна влада
10014 м. Житомир, майдан Рад, 1
Веб-сторінка:	Житомирська РДА
Голова ОДА:	Рижук Сергій Миколайович
Рада:	Житомирська обласна рада
Голова ради:	Запаловський Йосип Антонович

Жито́мирська о́бласть — область на півночі України, в межах Поліської низовини, на півдні в межах Придніпровської височини. На півночі межує з Гомельською областю Білорусі, на сході з Київською, на півдні з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями України. Адміністративним центром є м. Житомир.

Складається з 23 районів. Має 5 міст обласного значення (Бердичів, Житомир, Коростень, Малин, Новоград-Волинський), 7 міст районного значення (Андрушівка, Баранівка, Коростишів, Овруч, Олевськ, Радомишль, Чуднів), 43 селища міського типу; 1613 сільських населених пунктів.

Область розташована у двох природно-кліматичних зонах, північна її частина — у зоні Полісся, південна — у межах Лісостепу.

Географія

Рельєф

Житомирська область має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280–220 м до 150 м і менше). Більша частина області (південна і південно-західна) лежить у межах Придніпровської та Волино-Подільської височин. Північно-східну частину займає Поліська низовина. На півночі області знаходиться Словечансько-Овруцький кряж із найвищою точкою 316 м над рівнем моря, крім того на території області є Білокоровицько-Топильнянський та Озерянський кряжі.

Ґрунти: на півночі — дерново-підзолисті; на півдні — чорноземи звичайні. Ліси займають площу 750,2 тис.га (2007)

Водоймища

Докладніше: Річки Житомирської області

Територією області протікає 221 річка загальною довжиною 5366 км. Всі річки належать до басейну Дніпра. Найбільші за довжиною річки в межах області: Тетерів — 247 км, Случ (притока Горині) — 194 км, Ірпінь — 174 км, Уж — 159 км, Ірша — 136 км. На Житомирщині чимало великих озер. Найбільші з них — Чорне, Озерянське, Дуже, Дідове, Прибиловецьке — розташовані в басейні річки Уборть.

Корисні копалини

Є запаси будівельних пісків, пірофілітових сланців, керамічних глин і ряду інших видів мінеральної будівельної сировини, є великі поклади габро, гранітів, лабрадоритів . Присутні також рідкісноземельні елементи — ванадій, скандій, гафній, торій, які користуються значним попитом на світовому ринку. У межах Іршанського титанорудного району видобувають ільменіт (оксид титану).

Перспективним є родовище мармуру, що має рисунок надзвичайної краси, добре полірується.

В області видобувається кольоровий напівдорогоцінний камінь — берил, топаз, кварц з подальшою його обробкою та виготовленням ювелірних виробів.

Родовища корисних копалин

• Головинське родовище лабрадориту
• Ємельянівське родовище граніту
• Коростенське родовище граніту
• Коростишівське родовище граніту
• Лезниківське родовище граніту
• Іршанський титанорудний район
• Миропільське граніто-гнейсове родовище
• Малотокарівське родовище польового шпату
• Федорівське титан-апатитове родовище

Природа

Клімат

Клімат Житомирської області помірно континентальний, з вологим літом та м'якою зимою. Середня температура січня ~ 10 °C, а в липні — близько +20 °C. Річна кількість опадів на півночі ~ 600 мм, а на півдні ~ 570 мм. Вегетаційний період в середньому становить 240 днів. Немало шкоди завдає господарству області таке метеорологічне явище як град (до шести днів за рік), сильні проливні дощі.

Природно-заповідний фонд

Олені

Млин на р. Болотниця у Поліському заповіднику

На території області існує понад 100 об'єктів і територій ПЗФ, у тому числі 10 заказників загально-державного значення, 95 заказники місцевого значення, а також близько 100 пам'яток природи, 24 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва та 4 дендропарки

Центральним об'єктом ПЗФ Житомирщини є Поліський природний заповідник, створений 1968 року на півночі області на території Овруцького району. Площа заповідника сягає майже 20 тис. га.

Історія

100 тисяч років тому на території Житомирської області вже мешкали первісні люди. До найдавніших палеолітичних стоянок відноситься Радомишльська на річці Тетерів та стоянки поблизу сіл Довгиничі, Клинець Овруцького і Колодяжне — Романівського районів. Люди тут жили первісними родами і займалися переважно мисливством.

Пам'ятки трипільської культури виявлені на території сіл Троянова Житомирського, Райки Бердичівського, Поволоч Попільнянського районів та в інших місцях. Пам'ятки епох міді і бронзи знайдені в Романівський і Житомирському районах, на околицях Житомира.

У 5-7 століттях нової ери територія області була заселена древніми східнослов'янськими племенами: північ — древлянами, центральна частина і південь — полянами, які займались землеробством і скотарством. Древляни займались також мисливством, бджільництвом, виробництвом ювелірних прикрас, торгівлею. У 9 сторіччі з'являються міста, що стають центрами ремесел і торгівлі: Вручий (Овруч), Іскорость (Коростень).

У ранньофеодальний період (11 — початок 12 сторіччя) сучасна територія Житомирської області входила до складу міцної (зі столицею в Києві) древньоруської східнослов'янської держави — Київської Русі. Волинь і Полісся, за відомим істориком І. Крип'якевичем, належали до слов'янської прабатьківщини, були колискою українського народу.

У другій половині 12 сторіччя, внаслідок розпаду Київської Русі, територія краю увійшла до Київського князівства. У першій половині 13 сторіччя разом з іншими слов'янськими землями, Житомирщина потрапила під ярмо ординських завойовників. У 1350–1360 роках Східною Волинню заволоділи литовці.

У 14-16 століттях більша частина території сучасної Житомирщини входила до складу Київського воєводства, утвореного 1471 році замість Київського князівства. Після Люблінської унії (1569 рік) Литва об'єдналася з Польщею в єдину державу — Річ Посполиту. З цього часу волинські землі були загарбані польськими магнатами. Народ зазнавав гніту від польської шляхти. Тому історичний розвиток краю починається з кінця 16 століття і позначений масовими селянськими повстаннями (Северина Наливайка, Семена Палія, визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, гайдамаччини тощо).

За результатом трьох поділів Польщі (1772, 1793, 1795 роки) Волинь разом з Київщиною і Поділлям увійшли до складу Російської імперії. Територія краю увійшла до складу Волинської і частково до Київської губерній, утворених царським указом в 1797 році. Центром Волинської губернії від 1804 року став [[Житомир], який казна викупила у графа Ільїна.

Починаючи від 19 століття розвиток економіки Волинської губернії відбувався за умов участі її в єдиному ринку Російської імперії, йшов процес розкладу феодально-кріпосницького ладу й розвитку капіталістичних відносин. Поглиблювався суспільний поділ праці, розвивалася торгівля, зростала кількість міського населення. Однак, не зважаючи на деякий розвиток виробництва і торгівлі, Волинська губернія була однією із економічно відсталих земель.

В листопаді 1921 року, під час Листопадового рейду, теренами області пролягав шлях Волинської (командувач - Юрій Тютюнник) та Подільської групи (командувачі: Михайло Палій-Сидорянський та Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

Житомирсько-Бердичівська наступальна операція 1943-1944

З 1943 по 1944 рік проводилася Житомирсько-Бердичівська наступальна операція.

У селі Сушки Коростенського Житомирської області району на вулиці Рудня відбувся останній бій бійців УПА проти військ НКВС на Житомирщині. У Сушках було встановлено спеціальний пам'ятний знак на честь загиблих повстанців «сотні Романа». Розпочавшись вночі, бій тривав майже 10 годин. Московські карателі були здивовані незламністю бійців Української повстанської армії, адже їх було у сотні разів менше. Та для українців цей нерівний бій завершився трагічно.

Населення

Таблиця демографії

1939	1959	1969	1979	1989	2005	2008	2011
1688,9	1605,6	1626,4	1596,8	1545,4	1389,3	1302,0	1279,0
В період з 1939 по 2011 рік (тис. ос.)

Чисельність наявного населення станом на 1 січня 2011 року становить 1 млн. 279 тис. осіб (2,8 % від населення України), в тому числі міського населення — 741,2 тис. осіб, сільського — 537,8 тис. осіб.

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 5,0 тисяч за даними Держкомстату

Житомир ▲271,9 Черняхів ▼9,9 Бердичів ▼78,8 Андрушівка ▼9,1 Коростень ▲65,6 Володарськ-Волинський ▼7,9 Новоград-Волинський ▼56,1 Романів ▲7,7 Малин ▲27,0 Ємільчине ▼6,8 Коростишів ▲25,8 Іршанськ ▲6,7 Овруч ▲16,7 Попільня ▼6,0 Радомишль ▼15,0 Озерне ▼5,9 Баранівка ▼12,0 Чуднів ▲5,8 Олевськ ▼10,2 Нова Борова ▼5,6

Національний склад населення Житомирської області станом на 2001 рік

№	Національність	Кількість осіб	Відсоток до загальної кількості
1	Українці	1 254 855	90,32 %
2	Росіяни	68 851	4,96 %
3	Поляки	49 046	3,53 %
4	Білоруси	4 924	0,35 %
5	Євреї	2 670	0,19 %
6	Молдавани	1 425	0,10 %
7	Німці	994	0,07 %
8	Чехи	839	0,06 %
9	Вірмени	820	0,06 %
10	Цигани	785	0,06 %
11	Інші	4 084	0,29 %
	Разом	1 389 293	100 %

Економіка та промисловість

Протягом 11 місяців 2007 року обсяги промислового виробництва проти минулорічного зросли на 9,3 %, що більше ніж передбачено програмою на 2007 рік на 4,3 процентних пункти.

Позитивна динаміка розвитку промисловості утримується за рахунок високих темпів приросту виробництва у:

• машинобудуванні (+22,3 %, за програмою +3 %),
• хімічній (+17,8 %, за програмою +5,5 %),
• добувній промисловості (+16,9,%, за програмою +10,6 %),
• целюлозно-паперовому виробництві (+24,8 %, за програмою +6,5 %),
• оброблені деревини та виробництві виробів з неї (+12,1 %, за програмою +6 %),
• виробництві неметалевої мінеральної продукції (+10,2 %, за програмою +2,5 %)
• та харчовій промисловості (+6,0 %, за програмою +3 %).

Не зважаючи на сезонне скорочення виробництва, зберігається позитивна тенденція в харчовій промисловості, де за підсумками 11 місяців приріст становить 6,0 %.

Приріст обсягів виробництва у галузі забезпечено за рахунок збільшення випуску круп'яних, кондитерських та ковбасних виробів.

У машинобудуванні зберігаються позитивні тенденції розвитку виробництва за рахунок збільшенням обсягів виготовлення машин та устаткування сільськогосподарського призначення, верстатів з оброблення металів та вузлів для хімічного устаткування.

В хімічній промисловості нарощування обсягів виробництва відбулося за рахунок випуску фарби та лаків на основі полімерів та лікарських препаратів.

Зростання темпів виробництва неметалевих мінеральних виробів забезпечене збільшенням випуску збірних бетонних та залізобетонних виробів для будівництва, лабораторного посуду із скла, ємностей для харчових продуктів та цегли керамічної.

Утримуються позитивні тенденції розвитку добувної промисловості (+16,9 %).Приріст забезпечено за рахунок нарощування обсягів видобування піску, гальки, гравію, щебеню та каменю для будівництва.

Нестабільним виявився цей рік для легкої промисловості. За підсумками 11 місяців обсяги виробництва у галузі зменшились на 1,6 % до минулорічного показника. Головною причиною такого становища стало зменшення виробництва лляних тканин, жіночих костюмів та одягу для дітей.

Промисловість у районах і містах

Зростання обсягів промислового виробництва відбулося у 14 районах та усіх містах обласного підпорядкування. Найбільший приріст забезпечено у Житомирському, Ємільчинському, Новоград-Волинському, Овруцькому, Радомишльському, Романівському, Ружинському і Червоноармійському районах, а серед міст — у Коростені, Малині та Новограді-Волинському.

Транспорт

Основні транспортні шляхи Житомирської області

Область характеризується високим рівнем розвитку залізничного транспорту.

З початку 2007 року перевезено вантажним транспортом: 18,3 млн. тонн вантажів, що на 16,6 % більше за минулорічний показник. Вантажообіг зріс на 32 % і становить 3524,3 млн. тонно-кілометрів.

На залізниці пасажирські перевезення з початку року скоротились на 2,3 % проти минулорічного періоду і склали 9,1 млн. чоловік. Пасажирообіг зріс на 2,1 % і становив 1066,6 млн. пасажиро-кілометрів.

В свою чергу автотранспортом перевезено 74,1 млн. пасажирів, що на 12,3 % перевищує аналогічний показник минулого року. Зростання пасажирообігу становить 15,5 % і досягло 983,6 млн. пасажиро-кілометрів.

Залізниці перетинають територію області головним чином у широтному напрямі, що обумовлено розташуванням області між промисловим Донбасом і Придніпров'ям та менш промислово розвинутими західними областями України.

Найваживіші залізничні магістралі: Санкт-Петербург—Одеса, Ужгород—Харків, Київ—Берлін, Сімферополь—Варшава.

Через область проходять автошляхи Мінськ—Ізмаїл, Біла Церква—Кременець.

Соціальна інфраструктура

В Житомирській області розвинута соціальна інфраструктура. До послуг населення розгалужена мережа об'єктів роздрібної торгівлі — понад 4 тис., близько 1 тис. підприємств громадського харчування, понад 600 юридичних та 1,5 тис. фізичних осіб-об'єктів служби побуту, 1152 клубних установи, 953 масових бібліотек, 2 театри, філармонія, 32 дитячі музичні, 6 художніх та 3 школи мистецтв, 4 парки культури і відпочинку, 4 державні і 43 музеї на громадських засадах.

В області працює 25 вищих навчальних закладів, 931 державна та 6 приватних школи, 4 гімназії, 2 ліцеї.

Персоналії

Детальніше: Персоналії: Житомирська область

Уродженці

• Корольов Сергій Павлович — радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор.
• Леся Українка — українська письменниця, перекладач, культурний діяч.
• Володимир Короленко — російський та український письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч.
• Олег Ольжич — український поет, археолог і політичний діяч, син Олександра Олеся.
• Стецюк Яків Нестерович — український письменник родом з Житомирщини; з 1945 працює у Львові.
• Ріхтер Святослав Теофілович — радянський піаніст німецького походження.
• Штаркман Наум Львович — радянський піаніст і педагог, заслужений артист РРФСР, Народний артист Росії.
• Лятошинський Борис Миколайович — український композитор, диригент і педагог, вважається одним з основоположників модерного напрямку в українській музиці.
• Стецюк Олександр Михайлович — український композитор, диригент, педагог, заслужений діяч мистецтв України.
• Жуков Сергій Вікторович — російський композитор, заслужений діяч мистецтв Росії.
• Сергій Ярунський — сучасний український композитор, диригент, філософ.
• Медвідь В'ячеслав Григорович — український письменник-прозаїк.
• Римар Петро Олексійович — український архітектор
• Фещенко-Чопівський Іван Адріянович — вчений-металург, громадський і політичний діяч, міністр Центральної Ради та Директорії.
• Дідух Леонід Дмитрович — вчений в галузі фізики твердого тіла, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри фізики Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.
• Пелех Юрій Володимирович — український вчений, засновник і розробник нового напряму педагогічної науки — аксіопедагогіка, доктор педагогічних наук, професор.
• Тарасюк Борис Іванович — український політик і дипломат.
• Трипольский Олександр Володимирович — радянський підводник, Герой Радянського Союзу (1940 р.)
• Трохимчук Віктор Васильович — український вчений, доктор фармацевтичних наук, професор, декан Одеського національного медичного університету.
• Литвин Володимир Михайлович — український політик, Голова Верховної Ради України.
• Шарварко Борис Георгійович  — український режисер фестивалів, концертних програм, театралізованих вистав.
• Фоя Людмила  — активістка УПА, учасниця контррозвідувальної операції проти НКВД.

Уродженці Житомира та Житомирської області, які проживають, працюють або навчаються в інших регіонах України, об'єднані у Міжнародну громадську організацію «Земляцтво житомирян».

• Барановський Христофор Антонович - член Української Центральної Ради.
• Березняк Саватій Іванович - член Української Центральної Ради.

Див. також

• Житомирський повіт

Джерела

• Костриця М. Ю. Географія Житомирської області. Видання друге стереотипне, — Ж.: ВКО "Газета «Житомирський вісник», 1993.
• Природа Житомирщини. Під заг. ред. А. С. Малиновського. — К.: Вища школа, 1984.

Ресурси Інтернет

• Офіційний веб-сайт Житомирської обласної державної адміністрації
• Головне управління статистики у Житомирській області
• Головне управління економіки в Житомирській області
• Головне управління юстиції в Житомирській області
• Державна податкова адміністрація у Житомирській області
• Головне управління Державного казначейства у Житомирській області
• Головне управління МНС України в Житомирській області
• Управління Головдержслужби в Житомирській області
• Управління по зв'язках з громадськістю Житомирської обласної державної адміністрації
• Сільські виборчі комісії Житомирської області
• Житомирська обласна спілка споживчих товариств
• Житомирська обласна дитяча лікарня
• Мережа лікувально-профілактичних закладів Житомирської області
• Житомирська обласна державна хлібна інспекція
• Довідник поштових індексів Житомирської області
• Чисельність населення Житомирської області в розрізі міст та районів
• Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення
• Перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення Житомирської області станом на 1 січня 2001 року (733 KB)
• Туристична карта Житомирської області
• Стан навколишнього природного середовища в Житомирський області (2001 рік)
• Реєстр місць видалення відходів (2.5 Мб)
• Житомирщина гостинно запрошує {ru}