Житомирська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Житомирська область



Герб Житомирської області	Прапор Житомирської області

Основні дані
Прізвисько:	Житомирщина
Країна:	Україна
Утворена:	22 вересня 1937 року
Код КОАТУУ:	18000
Населення:	1299 000 (2008)
Площа:	29832 км²
Густота населення:	46,62 осіб/км²

Телефонні коди:	+380-41
Обласний центр:	Житомир
Райони:	23
Міста: обласного значення районного значення	5 6
Райони в містах:	2
Смт:	43
Села:	1588
Селищні ради:	40
Сільські ради:	580
Номери автомобілів:	AM
Інтернет-домени:	zhitomir.ua; zt.ua

Обласна влада
10014 м. Житомир, майдан Рад,1
Веб-сторінка:	http://www.zhitomir-region.gov.ua
Голова ОДА:	Забела Юрій Володимирович
Рада:	Житомирська обласна рада
Голова ради:	Француз Віталій Йосипович

Зміст

1 Географічне розташування
2 Рельєф
3 Історія
4 Населення
- 4.1 Персоналії
5 Економіка та промисловість
- 5.1 Промисловість у районах і містах
6 Транспорт
7 Соціальна інфраструктура
8 Сусідні області
9 Джерела
10 Ресурси Інтернет

[ред.] Географічне розташування

Житомирська область — область на півночі України, в межах Поліської низовини, на півдні в межах Придніпровської височини. На півночі межує з Республікою Білорусь, на сході з Київською, на півдні з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями України. Адміністративним центром є м. Житомир

Складається з 23 районів. 5 міст обласного значення, 6 — районного. 43 Смт, 1588 сіл.

Мапа районів Житомирщини

Область розташована у двох природно-кліматичних зонах, північна її частина - у зоні Полісся, південна - у межах Лісостепу.

[ред.] Рельєф

Житомирська область має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280-220 м до 150 м і менше). Більша частина області (південна і південно-західна) лежить у межах Придніпровської та Волино-Подільської височин. Північно-східну частину займає Поліська низовина. На півночі області знаходиться Білокоровицький кряж.

Ґрунти: на півночі-дерново-підзолисті; на півдні - чорноземи звичайні. Ліси займають площу 750,2 тис.га (2007)

[ред.] Водоймища

По території області протікає 221 річка загальною довжиною 5366 км. Всі ріки належать до басейну Дніпра. Найбільші ріки довжиною в межах області - Тетерів - 247 км, Случ (притока Горині) - 194 км, Ірпінь - 174 км, Ірша - 136 км. На Житомирщині чимало великих озер. Найбільші з них - Чорне, Озерянське, Дуже, Дідове, Прибиловецьке - розташовані в басейні річки Уборть.

[ред.] Корисні копалини

Є запаси будівельних пісків, пірофілітових сланців, керамічних глин і ряду інших видів мінеральної будівельної сировини. Присутні також рідкоземельні елементи — ванадій, скандій, гафній, торій, які користуються значним попитом на світовому ринку. У межах Іршанського титанорудного району видобувають ільменіт (оксид титану).

Перспективним є родовище мармуру, що має рисунок надзвичайної краси, добре полірується.

В області видобувається кольоровий напівдорогоцінний камінь — берил, топаз, кварц з подальшою його обробкою та виготовленням ювелірних виробів.

[ред.] Родовища корисних копалин

[ред.] Клімат

Клімат помірно-континентальний з теплим вологим літом та м'якою і хмарною зимою. Середньорічні температури: літня +18,5 °С: зимова -3 °C. Річна кількість опадів 50—600 мм.

[ред.] Історія

100 тисяч років тому на території Житомирської області вже мешкали первісні люди. До найдавніших палеолітичних стоянок відноситься Радомишльська на річці Тетерів та стоянки поблизу сіл Довгиничі, Клинці Овруцького і Колодяжне - Романівського районів. Люди тут жили первісними родами і займалися переважно мисливством.

Пам'ятки трипільської культури виявлені на території сіл Троянова Житомирського, Райки Бердичівського, Поволоч Попільнянського районів та в інших місцях. Пам'ятки епох міді і бронзи знайдені в Романівський і Житомирському районах, на околицях Житомира.

У 5-7 століттях нової ери територія області була заселена древніми східнослов'янськими племенами: північ - древлянами, центральна частина і південь - полянами, які займались землеробством і скотарством. Древляни займались також мисливством, бджільництвом, виробництвом ювелірних прикрас, торгівлею. У 9 сторіччі з'являються міста, що стають центрами ремесел і торгівлі: Вручий (Овруч), Іскорость (Коростень).

У ранньофеодальний період (11 - початок 12 сторіччя) сучасна територія Житомирської області входила до складу міцної (зі столицею в Києві) древньоруської східнослов'янської держави — Київської Русі. Волинь і Полісся, за відомим істориком І.П. Крип'якевичем, належали до слов'янської прабатьківщини, були колискою українського народу.

У другій половині 12 сторіччя, внаслідок розпаду Київської Русі, територія краю увійшла до Київського князівства. У першій половині 13 сторіччя разом з іншими слов'янськими землями, Житомирщина потрапила під ярмо ординських завойовників. У 1350-1360 роках Східною Волинню заволоділи литовці.

У 14-16 століттях більша частина території сучасної Житомирщини входила до складу Київського воєводства, утвореного 1471 році замість Київського князівства. Після Люблінської унії (1569 рік) Литва об'єдналася з Польщею в єдину державу - Річ Посполиту. З цього часу волинські землі були загарбані польськими магнатами. Народ зазнавав гніту від польської шляхти. Тому історичний розвиток краю починається з кінця 16 століття і позначений масовими селянськими повстаннями (Северина Наливайка, Семена Палія, визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, гайдамаччини тощо).

За результатом трьох поділів Польщі (1772, 1793, 1795 роки) Волинь разом з Київщиною і Поділлям увійшли до складу Російської імперії. Територія краю увійшла до складу Волинської і частково до Київської губерній, утворених царським указом в 1797 році. Центром Волинської губернії від 1804 року став Житомир.

Починаючи від 19 століття розвиток економіки Волинської губернії відбувався за умов участі її в єдиному ринку Російської імперії, йшов процес розкладу феодально-кріпосницького ладу й розвитку капіталістичних відносин. Поглиблювався суспільний поділ праці, розвивалася торгівля, зростала кількість міського населення. Однак, не зважаючи на деякий розвиток виробництва і торгівлі, Волинська губернія була однією із економічно відсталих земель.

Автотранспортні шляхи Житомирської області

[ред.] Населення

Таблиця демографії
1939	1959	1969	1979	1989	2005	2008
1688,9	1605,6	1626,4	1596,8	1545,4	1389,3	1302,0
В період з 1939 по 2008 рік (тис. чол.)

[ред.] Персоналії

Див. також Категорія:Персоналії:Житомирська область

На Житомирщині народились:

та багато інших відомих людей.

[ред.] Економіка та промисловість

Протягом 11 місяців 2007 року обсяги промислового виробництва проти минулорічного зросли на 9,3%, що більше ніж передбачено програмою на 2007 рік на 4,3 процентних пункти.

Позитивна динаміка розвитку промисловості утримується за рахунок високих темпів приросту виробництва у:

машинобудуванні (+22,3%, по програмі +3%),
хімічній (+17,8%, по програмі +5,5%),
добувній промисловості (+16,9,%, по програмі +10,6%),
целюлозно-паперовому виробництві (+24,8%, по програмі +6,5%),
оброблені деревини та виробництві виробів з неї (+12,1%, по програмі +6%),
виробництві неметалевої мінеральної продукції (+10,2%, по програмі +2,5%)
та харчовій промисловості (+6,0%, по програмі +3%).

Не зважаючи на сезонне скорочення виробництва, зберігається позитивна тенденція в харчовій промисловості, де за підсумками 11 місяців приріст становить 6,0%.

Приріст обсягів виробництва у галузі забезпечено за рахунок збільшення випуску круп'яних, кондитерських та ковбасних виробів.

У машинобудуванні зберігаються позитивні тенденції розвитку виробництва за рахунок збільшенням обсягів виготовлення машин та устаткування сільськогосподарського призначення, верстатів з оброблення металів та вузлів для хімічного устаткування.

В хімічній промисловості нарощування обсягів виробництва відбулося за рахунок випуску фарби та лаків на основі полімерів та лікарських препаратів.

Зростання темпів виробництва неметалевих мінеральних виробів забезпечене збільшенням випуску збірних бетонних та залізобетонних виробів для будівництва, лабораторного посуду із скла, ємностей для харчових продуктів та цегли керамічної.

Утримуються позитивні тенденції розвитку добувної промисловості (+16,9%).Приріст забезпечено за рахунок нарощування обсягів видобування піску, гальки, гравію, щебеню та каменю для будівництва.

Нестабільним виявився цей рік для легкої промисловості. За підсумками 11 місяців обсяги виробництва у галузі зменшились на 1,6% до минулорічного показника. Головною причиною такого становища стало зменшення виробництва лляних тканин, жіночих костюмів та одягу для дітей.

[ред.] Промисловість у районах і містах

Зростання обсягів промислового виробництва відбулося у 14 районах та усіх містах обласного підпорядкування. Найбільший приріст забезпечено у Житомирському, Ємільчинському, Новоград-Волинському, Овруцькому, Радомишльському, Романівському, Ружинському і Червоноармійському районах, а серед міст – у Коростені, Малині та Новограді-Волинському.

[ред.] Транспорт

Область характеризується високим рівнем розвитку залізничного транспорту.

З початку 2007 року перевезено вантажним транспортом: 18,3 млн. тонн вантажів, що на 16,6% більше за минулорічний показник. Вантажообіг зріс на 32% і становить 3524,3 млн. тонно-кілометрів.

На залізниці пасажирські перевезення з початку року скоротились на 2,3% проти минулорічного періоду і склали 9,1 млн. чоловік. Пасажирообіг зріс на 2,1% і становив 1066,6 млн. пасажиро-кілометрів.

В свою чергу автотранспортом перевезено 74,1 млн. пасажирів, що на 12,3% перевищує аналогічний показник минулого року. Зростання пасажирообігу становить 15,5% і досягло 983,6 млн. пасажиро-кілометрів.

Залізниці перетинають територію області головним чином у широтному напрямі, що обумовлено розташуванням області між промисловим Донбасом і Придніпров'ям та менш промислово розвинутими західними областями України.

Найваживіші залізничні магістралі: Санкт-Петербург — Одеса, Ужгород — Харків, Київ — Берлін, Сімферополь — Варшава.

Через місто проходять автошляхи Мінськ — Ізмаїл, Біла Церква — Кременець.

[ред.] Соціальна інфраструктура

В Житомирській області розвинута соціальна інфраструктура. До послуг населення розгалужена мережа об'єктів роздрібної торгівлі - понад 4 тис., близько 1 тис. підприємств громадського харчування, понад 600 юридичних та 1,5 тис. фізичних осіб-об'єктів служби побуту, 1152 клубних установи, 953 масових бібліотек, 2 театри, філармонія, 32 дитячі музичні, 6 художніх та 3 школи мистецтв, 4 парки культури і відпочинку, 4 державні і 43 музеї на громадських засадах.

В області працює 25 вищих навчальних закладів, 931 державна та 6 приватних школи, 4 гімназії, 2 ліцеї.

[ред.] Сусідні області

[ред.] Джерела

Костриця М.Ю. Географія Житомирської області. Видання друге стереотипне, — Ж.: ВКО "Газета "Житомирський вісник", 1993.
Природа Житомирщини. Під заг. ред. А.С. Малиновського. — К.: Вища школа, 1984.

[ред.] Ресурси Інтернет

Довідник поштових індексів Житомирської області

ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті:

Житомирська область

п • о • р Житомирська область
Райони:	Андрушівський • Баранівський • Бердичівський • Брусилівський • Володарсько-Волинський • Ємільчинський • Житомирський • Коростенський • Коростишівський • Лугинський • Любарський • Малинський • Народицький • Новоград-Волинський • Овруцький • Олевський • Попільнянський • Радомишльський • Романівський • Ружинський • Червоноармійський • Черняхівський • Чуднівський
Міста обласного значення:	Бердичів • Житомир • Коростень • Малин • Новоград-Волинський

п • о • р Міста і смт Житомирської області
Міста:	Андрушівка · Баранівка · Бердичів · Житомир · Коростень · Коростишів · Малин · Новоград-Волинський · Овруч · Олевськ · Радомишль
Смт:	Биківка · Біла Криниця · Брусилів · Бучмани · Вакуленчук · Великі Коровинці · Володарськ-Волинський · Головине · Городниця · Гранітне · Гришківці · Гуйва · Діброва · Довбиш · Дружба · Ємільчине · Жовтневе · Іванопіль · Іршанськ · Кам'яний Брід · Корнин · Лугини · Любар · Мар'янівка · Миропіль · Народичі · Нова Борова · Нові Білокоровичі · Новогуйвинське · Новоозерянка · Озерне · Першотравенськ · Першотравневе · Полянка · Попільня · Романів · Ружин · Червоне · Червоноармійськ · Черняхів · Чоповичі · Чуднів · Яблунець

п • о • р Адміністративний поділ України
Автономна республіка	Крим
Області	Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська
Міста державного значення	Київ • Севастополь