Мицик Мирослав Федорович
| Мицик Мирослав Федорович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 10 серпня 1939 | |||
| Помер | 25 березня 1965 (25 років) | |||
|
| ||||
 | Ця стаття посилається на первинні джерела. (13 березня 2024) |
Миросла́в Фе́дорович Ми́цик (10. 08. 1939, с. Вишнопіль, нині Тальнівського р-ну Черкаської обл. — 25. 03. 1965, там само) — фольклорист, поет, журналіст. Син Федора, брат Вадима Мициків.
Творча біографія[ред. | ред. код]
Навчався у Тальянківському зоотехнікумі (1953–57). У 1957 був учасником 2-ї Республіканської наради збирачів усної народної творчості. Працював у газеті «Победа» (під час служби в армії), 1961–63 — у газетах «Соціалістичні лани» (м. Тальне), «Уманська зоря», «За честь хлібороба» (м. Христинівка Черкаської області). Друкувався у газетах «Літературна Україна», «Молода гвардія», альманасі «Вітрила» (усі — Київ), газеті «Українське життя» (Канада). Записував зразки усної народної творчості від 1949, друкував їх в академічних збірках серії «Українська народна творчість»: «Загадки» (1962), «Колядки та щедрівки» (1963), «Жартівливі пісні» (1967), «Танцювальні пісні», «Прислів'я та приказки» (1963; 1985), «Казки про тварин» (1979), «Соціально-побутова казка» (1987).
Творчий доробок[ред. | ред. код]
Автор поетичних збірок «Пахощі землі» (Тальне, 1992). Упорядкував творчий доробок батька, написав про нього літ.-крит. нарис «Життя — горіння» (К., 2007). Зібрані ним матеріали зберігаються в ІМФЕ НАНУ.
Література[ред. | ред. код]
- Дмитренко М. Мирослав Мицик // Дмитренко М. Збирачі народних перлин. — К., 1989;
- Мицик В. Мициківська левада. Творчість однієї родини. — К., 2006.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |