Монастир Святої Анни (Хорватія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монастир Святої Анни
45°39′06″ пн. ш. 17°16′12″ сх. д. / 45.651741666694775290° пн. ш. 17.27025000002777944° сх. д. / 45.651741666694775290; 17.27025000002777944Координати: 45°39′06″ пн. ш. 17°16′12″ сх. д. / 45.651741666694775290° пн. ш. 17.27025000002777944° сх. д. / 45.651741666694775290; 17.27025000002777944
Мапа

CMNS: Монастир Святої Анни у Вікісховищі

Монастир Святої Анни (серб. Манастир Света Ана) — монастир Сербської православної церкви поблизу міста Дарувар у Західній Славонії на території сучасної Хорватії[1].

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво монастиря святої Анни розпочали ченці монастиря Пакра в 1730 році після звільнення цих країв від турецьких військ. У роботі їм допомагали жителі навколишніх сіл. 25 липня 1742 року монастир був освячений у присутності єпископа монастиря Никифора (Стефановича).

У 1743 році місцеве сербське населення підняло повстання проти австрійських властей. Серби вимагали включити їх області до складу Вараждінського генералату Військової границі, натомість обіцяючи сформувати підрозділ чисельністю у 900 піхотинців і 100 вершників. Вимоги повстанців залишилися без відповіді, проте влада рушили на них армією, яка змогла придушити повстання. Багато протестуючих було страчено, в тому числі й кілька ченців та священиків монастиря Святої Анни.

Через деякий час почалося оновлення монастиря, однак в першій половині 1770-тих років указом влади його приєднали до монастиря Пакри. Незважаючи на це, до 1792 року ченці продовжували жити в монастирі, після чого австрійське військо прогнало їх, а монастир спалило. У 1861 році була відновлена монастирська церква в готичному стилі, яка збереглася й досі.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архивированная копия. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 14 липня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]