Моргунов Сергій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Анатолійович Моргунов
Сергій Анатолійович Моргунов
Сергій Анатолійович Моргунов
Вінницький міський голова
Нині на посаді
На посаді з 27 листопада 2015
Попередник Володимир Гройсман
Народився 9 липня 1968(1968-07-09) (55 років)
Вінниця, Українська РСР
Відомий як політик
Громадянство Україна Україна
Alma mater ЧНУ імені Юрія Федьковича
У шлюбі з Наталія Володимирівна
Діти Вероніка
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Сергі́й Анато́лійович Моргуно́в (нар. 9 липня 1968(19680709), Вінниця) — український політик, міський голова Вінниці27 лютого 2014).

Освіта[ред. | ред. код]

З червня 1987 року по квітень 1989 року служив в армії СРСР. У червні 1992 року закінчив навчання в Чернівецькому університеті за кваліфікацією — викладач історії.

2010 року закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, отримавши диплом магістра державного управління за спеціальністю «Управління суспільним розвитком» та спеціалізацією «Управління на регіональному та місцевому рівнях».

Кар'єра[ред. | ред. код]

З серпня 1992 року по вересень 1997 року працював викладачем історії та суспільствознавства у Вінницькому технікумі м'ясної та молочної промисловості.

З 1998 по 2006 працював на керівних посадах у комерційних структурах.

У березні 2002 року обраний депутатом Вінницької міської ради 4-го скликання.

На виборах 26 березня 2006 року обраний депутатом 5-го скликання до Вінницької міської ради, а на 1-й сесії міської ради 5-го скликання був обраний секретарем Вінницької міської ради.

На виборах 31 жовтня 2010 року обраний депутатом 6-го скликання до Вінницької міської ради. На 1-й сесії міської ради 6-го скликання був переобраний секретарем міської ради на другий термін.

З лютого 2014 року — виконувач обов'язків Вінницького міського голови.

За результатами місцевих виборів 2015 року отримав підтримку вінничан і був обраний Вінницьким міським головою.

На виборах 25 жовтня 2020 року Сергія Моргунова переобрали міським головою. Переміг в першому турі з великою перевагою, здобувши 65,93 % голосів виборців.[1]

Під керівництвом команди Моргунова Вінниця з 2015 року сім років поспіль утримує лідерство як найкомфортніше місто України (за результатами дослідження Міжнародного республіканського інституту (IRI) спільно з соціологічною групою «Рейтинг»)[2][3][4].

2015 року Вінниця першою серед міст Східної Європи отримала Європейську Енергетичну Відзнаку та підтвердила повторну сертифікацію у 2019 році.[5][6]

2018 року Вінницю визнано найкомфортнішим містом для ведення бізнесу в рейтингу Regional Doing Business.[7]

2019 року місто здобуло премію «Child Friendly Cities Inspire Awards» від ЮНІСЕФ за перемогу в конкурсі серед найбільш дружніх до дітей міст у світі.[8] Також Вінниця отримала європейську відзнаку CIVITAS 2019 у сфері міської мобільності та чистого транспорту в номінації Bold Measure Award завдяки впровадженню інновацій у сфері громадського транспорту.

2020 року Вінниця отримала Почесну відзнаку Ради Європи, яку Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) присуджує містам та муніципалітетам за активне просування європейських цінностей та активну участь у партнерських проєктах і різних сферах.[9]

Видання «Слово і Діло» визначило Моргунова лідером у рейтингах відповідальності-2020.[10] Сергій Моргунов виконав 72 % обіцянок, тим самим випередивши інших очільників міст. 18 % ще залишаються невиконаними (32 обіцянки).[11]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений. Разом з дружиною Моргуновою Наталією Володимирівною мають доньку Вероніку.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ЖУК, Ірина (6 листопада 2020). Мером Вінниці переобрали Сергія Моргунова – офіційні результати. МІСТО (укр.). Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  2. РЕГІОНАЛЬНИЙ ПРИКЛАД ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ: Вінниця залишається еталоном належного врядування серед українських міст. IRI Ukraine (укр.). Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  3. Муніципальне опитування МРІ – фактор успішності планування стратегій місцевого розвитку. IRI Ukraine (укр.). Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  4. Новини міста - Вінницю вшосте визнали найкомфортнішим містом... www.vmr.gov.ua (uk-UA) . Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  5. Вінниця першою серед міст пострадянського простору отримала Європейську енергетичну відзнаку. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  6. Новини міста - Швейцарська Конфедерація завершує у Вінниці... www.vmr.gov.ua (uk-UA) . Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  7. Вінниця – найкомфортніше місто для ведення бізнесу - Офіс ефективного регулювання. brdo.com.ua. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  8. Делегація ЮНІСЕФ привезла до Вінниці нагороду за перемогу у міжнародному конкурсі. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  9. Three Intercultural Cities among the 26 municipalities awarded a distinction by the Europe Prize Sub-Committee. Intercultural cities programme (en-GB) . Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  10. ЖУК, Ірина (21 жовтня 2020). Міський голова Вінниці Сергій Моргунов очолив рейтинг відповідальності мерів України. МІСТО (укр.). Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 9 листопада 2020.
  11. Друге місце серед найвпливовіших очільників міст: мер Вінниці. yes-vinnytsia.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
  12. Указ Президента України № 1145/2008 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 11 липня 2014. Процитовано 17 червня 2014.
  13. Указ Президента України від 24 серпня 2017 року № 251/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  14. Мер Вінниці став Мером-інноватором України 2017. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.

Посилання[ред. | ред. код]