Мурашка і Цикада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мурашка і Цикада
дав.-гр. Τέττιξ καὶ μύρμηκες
Жанр байка
Форма байка
Тема Q121833755?
Автор Езоп
Мова давньогрецька мова

CMNS: Цей твір у Вікісховищі
Q:  Цей твір у Вікіцитатах

«Мурашка і Цикада» — одна з байок Езопа. Дидактична історія (з мораллю) описує, як голодна цикада просить їжі в мурахи, коли приходить зима, і отримує відмову. У цій байці автор надав тваринам моральні риси та критикував деякі людські риси в їхніх характерах. Утіленням людських якостей є алегоричні образи Цикади та Мурашки. Головних героїв байки два: Мураха з Цикадою. Ця ситуація підсумовує моральні уроки про чесноти сумлінної ​​праці та планування майбутнього.[1]

Сюжет[ред. | ред. код]

Влітку мурашка багато працювала, збираючи запаси на зиму. Натомість цикада лише співала цілий день. Настала зима і мурашці було чим поживитися, накопичивши за літо багато їжі. Цикада почала відчувати муки голоду, тож вона підійшла до мурахи, щоб запитати, чи може він дати їй щось поїсти. Мураха запитав її: «Я багато працював, щоб накопичити все це; що ти робив влітку?» — Я співала, — відповіла цикада. Тоді мураха вигукнула: «А тепер танцюй!»
Не треба все зневажати, щоб згодом не довелося шкодувати.

Ілюстрація Майло Вінтера 1919 року.
Ілюстрація Чарльза Г.Беннета (1857).

Аналіз[ред. | ред. код]

Герої байки:

  • Мурашка — сумлінна праця; старанність, працелюбність, поміркованість;
  • Цикада — прагнення до марної слави (символізується співом), лінь, непередбачливість, легковажність;

Мораль: Є час для роботи і час для ігор. Необхідно думати про майбутнє і працювати задля нього.

Засуджуються: лінощі, легковажне ставлення до життя, відсутність бажання думати.

Мова байки: лаконічна суха, ділова; сюжет — найпопулярніший у світовому байкарстві.

Версії[ред. | ред. код]

Байка має чисельні версії:

Адаптації[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Brewer's Concise Dictionary of Phrase and Fable, London reprint 1992, p.36
  2. La Fourmi et la Cigale, par Françoise Sagan (англ.). ruedesfables.net. Процитовано 8 mai 2019.

Джерела та література[ред. | ред. код]