Езоп
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Езоп (грец. Αίσωπος, жив у VI ст. до н. е.) — грецький байкар, автор відомих «Байок Езопа». Згідно з переказами був рабом на острові Самос (походив з Фракії або Фрігії); отримавшм волю, подорожував по Греції, Вавилонії та Єгипту. Чимало запозичень і сюжетів з Езопа використали відомі байкарі Жан Лафонтен та Іван Крилов.
Писав байки, де героями були тварини, наповнював свої оповіді повчаннями та мораллю. У образах тварин висміював недалеких і темних людей, їхні недоліки і захланність. На жаль, жодних його рукописів і оригіналів творів до наших днів не дійшло — його твори свого часу у IV ст. до н. е. упорядкував Деметрій Фалерський, але збірка не збереглась. Відомі лише віршовані переробки творів Езопа, написані Федром і Бабрієм.
За однією з легенд, був несправедливо звинувачений жерцями Дельфійського храму, засуджений до смерті і скинутий зі скелі.
[ред.] Творчість
До нас дійшли такі байки Езопа:
|
|
|
[ред.] Джерела і література
- Лісовий І. А. Античний світ у термінах, іменах і назвах. — Львів, 1988. — С. 72 ISBN 5-11-000501-X
![]() |
Це незавершена стаття про літератора. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |


