Мікседема

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мікседема
Myxedema.jpg
Набряк кистей та нижніх кінцівок при мікседемі
МКХ-10 E03.9
DiseasesDB 6558
MedlinePlus 000353
eMedicine med/1581
MeSH D009230

Мікседема — синдром, що виникає при гострому гіпотиреозі внаслідок тривалої недостатності гормонами щитовидної залози. Внаслідок порушення білкового обміну органи і тканини розвивається набряк тканин організму.[1] Термін вперше вжив британський вчений-медик Вільям Міллер Орд для опису слизового набряку шкіри та підшкірної клітковини, який виявив під час розтину двох хворих.

Патогенез[ред.ред. код]

У міжклітинних просторах збільшується вміст муцину і альбумінів. Онкотичний тиск тканинної рідини підвищується, внаслідок чого рідина затримується в тканинах, викликаючи набряки. Основний обмін при мікседемі падає на 30-40%.

Симптоми[ред.ред. код]

При мікседемі спостерігається виражений набряк шкіри, а також симптомокомплекс гіпотиреозу:

  • Млявість
  • Сонливість
  • Зниження памяті і працездатності
  • Загальна загальмованість
  • Запори
  • Випадіння волосся
  • Уповільнення пульсу менше 60 уд/хв

Посилання[ред.ред. код]