Міс Ван
Міс Ван | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Miss Van | ||||
Народження |
6 липня 1973[1][2][3] (50 років) Тулуза | |||
Країна | Франція | |||
Діяльність | художниця, графіті-художник | |||
Сайт | missvan.com | |||
| ||||
Міс Ван у Вікісховищі |
Міс Ван (фр. Miss Van; 1973, Тулуза, Франція), також відома як Ванесса Еліс (фр. Vanessa Alice) — художниця, яка працює з графіті і в напрямку стріт-арт.[4][5] Міс Ван почала малювати на вулиці Тулузи разом з Мадемуазель Кет у віці 18 років. Пізніше вона стала всесвітньо відомою вуличною художницею. В першу чергу, її роботи відзначені використанням унікальних персонажів, які називаються пупсами, або ляльками.[6] Роботи Міс Ван з'явилися на вулицях по всьому світу, також її полотна виставляються в галереях по всій Франції, Європі та США. Нині її творчість тісно пов'язана як з вуличним мистецтвом, так і з образотворчим мистецтвом, часто з розмитими межами між ними.[7]
Нині Міс Ван проживає в Барселоні. Звідти вона написала і віддала на публікацію кілька книг видавництва Drago, а також координувала кілька художніх виставок по всій Європі. Вона залишається однією з найвідоміших жінок-вуличних художників і граффітісток в світі.[8]
Творчість[ред. | ред. код]
У своїх художніх роботах Міс Ван зазвичай зображує жінок з терновими очима (з темними розкосими очима), охоплюючи різноманітний спектр жіночих форм і висловлюючи безліч різних емоцій.[9] Спільними темами для її творів служать еротизм, сексуальність, бажання і невинність, висловлені через маски тварин, пастельні кольори і відкритий одяг.[5][7] Творчість Міс Ван ілюструє мультяшний, казковий світ жіночої сексуальності.[10] Згодом стилізація жінок в її роботах змінилася, що відображало художню і особисту еволюцію Міс Ван в міру її дорослішання. Ця зміна відбувалося паралельно зі збільшенням переваги Міс Ван галереї над вулицею.
З 2008 до 2016 року Міс Ван виставляла свої роботи в багатьох приватних галереях по всьому світу: в Азії (Шанхай),[7] в Європі (Лондон, Рим, Берлін, Париж і Відень ), в Північній Америці (Детройт,[11] Санта-Моніка, Лос-Анджелес, Монреаль, Чикаго і Нью-Йорк ). До найбільш важливих мистецьких заходів з її участю можна віднести «Still a Little Magic» (Сан-Франциско, 2008 рік), «Cachetes Colorados» (Мехіко, 2010 рік) і «A Moment in Time» (Галерея Саатчі, Лондон, 2016 рік ). У 2016 році на «Бієнале Артмоссфера» в Москві (Росія) вона виставляла тканий вовняний килим на основі своєї картини.[12]
У 2016 році Міс Ван провела свою першу інституційну художню виставку в Центрі сучасного мистецтва в Малазі під назвою "Для вітру в моїх волоссі".[5] На ній було представлено 39 її оригінальних картин на полотні. Artnet News називає виставку "цікавим дискурсом між світами образотворчого мистецтва і стріт-арту".
Критика[ред. | ред. код]
Тематика робіт Міс Ван викликає негативну реакцію з боку деяких феміністок через зображення жінок в її графіті.[4] Сама художниця відзначала, що теми для її робіт є більш особистими, ніж це здається глядачам. Також вона говорила, що живопис на стінах був способом показати свій бойкот традиційного світу мистецтва. Ряд критиків сприймають її зображення сексуальності і жіночності як потужну відмову від чоловічої переваги і мистецтва, в якому домінують чоловіки.[10] Її роботи також цінуються за зосередження на жінках і збільшення представництва жінок у вуличному мистецтві. Крім того, зображення повних жіночих фігур в творах Міс Ван розцінюється позитивно з позиції бодіпозитива.[13] Міс Ван вважається однією з найвідоміших жінок серед вуличних художників у світі, де жіноче представництво вкрай невелике .
Публікації[ред. | ред. код]
Книги з внеском Міс Ван[ред. | ред. код]
- Wild at Heart (2012)
- Twinkles (2011)
Книги з внеском Міс Ван[ред. | ред. код]
- Pop Surrealism: What a Wonderfool World (2010)
- Dorothy Circus Gallery Trilogy: Walk on the Wild Side (2013)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ RKDartists
- ↑ Delarge J. Le Delarge — Paris: Gründ, Jean-Pierre Delarge, 2001. — ISBN 978-2-7000-3055-6
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- ↑ а б SWINDLE Magazine Interview with Miss Van. Архів оригіналу за 18 травня 2011. Процитовано 26 серпня 2019.
- ↑ а б в Miss Van's First Museum Show Opens in Malaga – artnet News. artnet News (англ.). 24 червня 2016. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 26 серпня 2019.
- ↑ Waclawek, Anna. From graffiti to the street art movement : negotiating art worlds, urban spaces, and visual culture, c. 1970–2008. — http://spectrum.library.concordia.ca/976281/ : Concordia University, Phd Thesis, 2008.
- ↑ а б в Villarreal, Ignacio. Miss Van's first show at a museum on view at the Centro de Arte Contemporáneo of Málaga. artdaily.com (англ.). Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2019.
- ↑ Glaser, Katja. The 'Place to Be'for Street Art Nowadays is no Longer the Street, its the Internet // Street Art and Urban Creativity Scientific Journal : journal. — 2015. — Vol. 1, no. 2 (20 May). Архівовано з джерела 2 березня 2022. Процитовано 21 грудня 2020.
- ↑ Miss Van gallery. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 грудня 2020.
- ↑ а б Premont, Chantal (28 квітня 2013). Miss Van and the Evolution of the Feminine from Brick onto Canvas. CUJAH (англ.). Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 26 серпня 2019.
- ↑ DeVito, Lee. Murals in the Market artists address Shepard Fairey, Detroit, and more in inaugural fest. Detroit Metro Times (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 26 серпня 2019.
- ↑ Harrington, Jaime Rojo & Steven (28 вересня 2016). A Moscow Street Art Biennale: Artmossphere 2016. Huffington Post (англ.). Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 26 серпня 2019.
- ↑ Porteous, Freyia Lilian. Weekly Style Muse: Miss Van's Painted Ladies, Body Pos Pinups With Attitude. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 26 серпня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт
- Iguapop Gallery [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Miss Van Gallery [Архівовано 5 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Interview with Miss Van
- A WORLD OF ART & MISS VAN [Архівовано 26 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Instagram [Архівовано 25 листопада 2017 у Wayback Machine.]