Нанівська Віра Теодорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нанівська Віра Теодорівна
Народилася 19 березня 1945(1945-03-19) (79 років)
Росохи, Старосамбірський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Заклад Міжнародний центр перспективних досліджень
Національний інститут стратегічних досліджень
Науковий ступінь кандидат історичних наук

Віра Теодорівна Нанівська (нар. 19 березня 1945(19450319), Росохи, Дрогобицька область) — українська громадська діячка та вчена, експерт з питань державного управління та реформування політичних інституцій, ідеолог інституційної десовєтизації. Активний послідовник необхідності запровадження методології розробки державних політик, ринкових економічних досліджень та адміністративної реформи у країнах Центральної та Східної Європи.

В. Нанівська зробила значний внесок у розвиток ідеї та методології повноцінного аналізу державної політики та адвокації. Має значний досвід у розробці програм технічної допомоги та налагодження зв'язків між Урядом України та міжнародними експертами.

У 2006–2009 роках, перебуваючи на посаді президента Національної академії державного управління при Президентові України (НАДУ), Віра Нанівська розпочала безпрецедентну реформу державної служби в Україні.

Освіта[ред. | ред. код]

  • 1978–1983 — Академія наук СРСР, Інститут сходознавства, Москва, Аспірантура, Кандидат історичних наук Государственая политика мобилизации человеческих ресурсов для модернизации Японии. Моральное воспитание в японской школе.

Кар'єра[ред. | ред. код]

  • 2020 — переїзд з м.Київ у с.Росохи Старосамбірського району Львівської області — дистанційна дослідницька робота.
  • 2017 — 2018 — Колегіум Анни Ярославни м.Самбір обл.Львівська, голова наглядової ради.
  • 2015 — 2016 — почесний президент МЦПД.
  • 2013 — 2014 — Східно-Європейський колегіум територіальної служби та місцевого самоврядування, Голова Наглядової ради.

Публікації та виступи[ред. | ред. код]

Анатомия репрессивного сознания

Майдутнє України- план для Президента

The Need for Public-Private Partnership in Transition Countries A View From Within

РОЗВИТОК НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ

Досягнення та перспективи української демократії

Кампанії з публічної політики – вирішальний чинник реформ

Україні досі потрібна адміністративна реформа

Наша політична еліта вже стала на “ковзани демократії”

Чи достатньо однієї політичної волі для незворотних демократичних перетворень

Публічна політика – виклик для нової влади

2005 рік – криза початку одужання

Коаліція–2006 як не наступити на граблі

Ющенко – український Лінкольн

20 years of blind revolution

Уроки демократії світовий досвід для України

Запровадження Європейських стандартів

Залишайся в системі — дій за старою схемою!

Шість українських міфів

Адмінреформа затівалася з прихованими мотивами