Наплічники

Наплі́чники^[1] або нараменники — частина обладунку напівкруглої або вигнутої форми, яка захищала плечі і шию носія, а також ідентифікувала людину. Робилася цілком з металу, дуже рідко містила шкіряні частини.

Виникли в XV столітті. Гербові наплічники-погони (ailettes) носилися лицарями до появи справжніх металевих наплічників. У зв'язку з тим що вони, як і щити того часу, були зроблені з дерева і шкіри, вони носилися в основному на турнірах і парадах, і на відміну від справжніх погонів служили лише для носіння гербів.