Щит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення. Див. Щит (значення).

Щит — заслона для захисту воїна від удару холодною зброєю, один з найстарших видів озброєння. Шит це перше власне бойове спорядження людства, оскільки списи, луки та стріли тощо попервах використовувалися мисливські.

Розміри, форма і матеріал щита мінялися в залежності від країни та епохи. Звичайно щити робили з дерева, плетеного пруття, покривали шкірою, оковували металом або робили з металу. Щити носили на руці за допомогою ременів або скоби чи руків'я. На Русі щити виробляли спеціальні ремісники — щитники (щитовники). Щит був символом військової честі й перемоги; вираз: повертатися з щитом — бути переможцем, на щиті — бути переможеним, убитим у бою. «Узяти город на щит» — значило здобути та пограбувати його.

[ред.] Література

Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
Кирпичников А. Древнерусское оружие. Вып. 1 — 3. М. — П. 1966 — 1971;
Кирпичников А. Военное дело на Руси в XIII — XV вв. П. 1976.