Напівфабрикат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Отримання панелей-напівфабрикатів для будівництва
Спорудження будинку з панелей-напівфабрикатів

Напівфабрика́т — продукція, що підлягає подальшій обробці або використовується як складова частина іншого складнішого виду продукції.

Напівфабрикат одночасно є предметом праці та продуктом праці. Як предмет праці, напівфабрикат може бути предметом споживання, в тому числі — сировиною. Як продукт праці напівфабрикат є результатом праці. ДСТУ 2391-94 визначає Напівфабрикат як предмет праці, який підлягає подальшому оброблюванню на підприємстві-споживачеві[1].

Окремі напівфабрикати можуть одночасно бути і сировиною, і готовим виробом. Наприклад, мило рідке може використовуватись як напівфабрикат при виготовленні складніших господарських або косметичних товарів, а може бути спожите як готовий самостійний продукт.

Розрізняють напівфабрикати власного виробництва й ті, що їх одержують з інших підприємств (куповані).

На підприємстві напівфабрикатами є всі продукти праці, процес обробки яких закінчено в даному цеху підприємства, але які підлягають подальшій обробці в інших основних цехах. Наприклад, виплавлений на металургійному комбінаті чавун є напівфабрикатом, з якого на тому ж комбінаті виробляється сталь.

До купованих напівфабрикатах відносяться вироби, що надходять в результаті виробничої кооперації. Наприклад, на машинобудівних заводах до них відносяться виливки, поковки, деталі й вузли машин, що надходять із спеціалізованих металургійних і машинобудівних заводів.

Напівфабрикати найчастіше використовують у харчовій промисловості, будівництві, металургії, легкій промисловості.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ДСТУ 2391-94 Система технологічної документації. Терміни та визначення.

Джерела[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  • Збожна О. М. Основи технології: Навчальний посібник. — Вид. 2-ге, змін, і доп. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 486 с. ISBN 966-7952-03-7
  • Остапчук М. В., Сердюк Л. В., Овсянникова Л. К. Система технологій. Підручник. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — 368 с. ISBN 978-966-364-498-1