Невідничий Микола Юхимович
| Микола Юхимович Невідничий | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| У залі "Молодіжний" Голосіївського Парку культури м. Києва | ||||
| Народився |
20 лютого 1946 Селище | |||
| Помер |
30 жовтня 2019 (73 роки) Київ | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |
 СРСР Україна | |||
| Діяльність | Артист розмовного жанру | |||
| Alma mater | Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв | |||
| Заклад | Укрконцерт | |||
| Дружина | Невіднича Віра Павлівна | |||
| Діти | Дві доньки | |||
| Провідні ролі | Український конферансьє | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Микола Юхимович Невідничий (20 лютого 1946, Селище — 30 жовтня 2019, Київ) — артист української естради та кіно, гуморист, заслужений артист України (1997).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 20 лютого 1946 року в селі Селище Корсунь-Шевченківського району на Київщині (тепер — Черкаська область)[1].
1967 року закінчив Республіканську студію естрадно-циркового мистецтва.
Працював артистом Українського гастрольно-концертного об'єднання «Укрконцерт», в «Київконцерті», в Українському державному театрі пісні (керівник Микола Мозговий).
Входив до естрадної групи «Очима молодих» при Укрконцерті, яка існувала з 1970 року до 1987–го.[2]
Працював в концертах ансамблів «Кобза» і «Мрія», квартетів «Явір» і «Гетьман», тріо «Либідь» та інших творчих колективів, Віталія та Світлани Білоножків, Степана та Галини Савків.
Знімався в кінофільмах:
- «Веселі Жабокричі» (1971, Сидір Гаврилович, дяк)[1],
- «Зелений фургон»[3] (1983).
У числі перших артистичних бригад 1986 року брав участь у ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС.
Після важкої тривалої хвороби помер у Києві на 74-му році життя 30 жовтня 2019 року[4]. Був кремований, прах похований у колумбарії Байкового кладовища (50°24′54″ пн. ш. 30°30′14″ сх. д. / 50.4151667° пн. ш. 30.5040556° сх. д.).
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Заслужений артист України (1997)[5]
- Лауреат Республіканського конкурсу артистів естради (1980)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Николай Невидничий. Кино-Театр.РУ. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.
- ↑ Видатному конферансьє Олексію Попову могло б виповнитися 73 роки. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.
- ↑ Зеленый фургон (1983). Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.
- ↑ Українська хата - міжнародна доброчинна фундація. www.facebook.com (укр.). Процитовано 8 грудня 2019.
- ↑ Указ Президента України «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва». Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Рудаков Микола Іванович.Фото Миколи Невідничого. Вікторина «Естрада». // Хата (газета). № 4(23), 1997, квітень. С.2
- Микола Рудаков (8 грудня 2019). Життєпис українського гумориста. ЕЛІТА. Архів оригіналу за 8 грудня 2019.
- Рудаков Микола.Весело про серйозне../На спомин про земляка М.Невідничого. //Надросся: газета.№ 5,6 лютого 2020 р.,с.9
- Народились 20 лютого
- Народились 1946
- Померли 30 жовтня
- Померли 2019
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв
- Заслужені артисти України
- Уродженці Корсунь-Шевченківського району
- Померли в Києві
- Українські актори
- Українські артисти розмовного жанру
- Українські гумористи
- Українські конферансьє