Нерухома точка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Графік функції з трьома нерухомими точками

Нерухома точка відображення множини в себе — точка, яка відображається сама в себе.

Якщо відображення позначити оператором A, то нерухома точка x задовольняє рівнянню:

 Ax = x \, .

Зокрема, для функції однієї змінної нерухома точка задовольняє рівнянню

 x= f(x) \,

Приклади[ред.ред. код]

Для параболи  y = x^2 нерухомими точками є точки  x = 0 та  x = 1 .

Див. також[ред.ред. код]