Нерухома точка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Графік функції з трьома нерухомими точками

Нерухома точка відображення множини в себе — точка, яка відображається сама в себе.

Якщо відображення позначити оператором A, то нерухома точка x задовольняє рівнянню:

.

Зокрема, для функції однієї змінної нерухома точка задовольняє рівнянню


Приклади[ред. | ред. код]

Для параболи нерухомими точками є точки та .

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Agarwal R. P., Meehan M., O'Regan D. Fixed Point Theory and Applications. - Cambridge University Press, 2001. - ISBN 0-521-80250-4.