Нерухома точка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нерухома точка відображення множини в себе - точка, яка відображається сама в себе.
Якщо відображення позначити оператором A, то нерухома точка x задовольняє рівнянню:
.
Зокрема, для функції однієї змінної нерухома точка задовольняє рівнянню
Приклади[ред.]
Для параболи
нерухомими точками є точки
та
.

.