Несамовите пожирання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Короп звичайний (Cyprinus carpio), що змагається за їжу на ставку Королівського палацу Агдаль Марракеша в Марокко
Мартини сріблясті та мартини морські у Вестфьорді, Норвегія, їдять залишки риби після того, як рибалки очистили їх улов.

В екології несамовите пожирання або шалене годування (англ. feeding frenzy) виникає, коли кількість здобичі хижаків значно перевищує кількість самих хижаків. Наприклад, велика зграя риб може змусити акул, що знаходяться поблизу, таких як лимонна акула, до нетипової поведінки, небезпечної для самих акул.[1] А саме, акули агресивнішають, кусаючи не лише здобич, а й усе, що рухається, включаючи одна одну або щось інше в межах досяжності, щоб вполювати якнайбільше здобичі. Іншим функціональним поясненням такої поведінки в харчуванні є внутрішньовидова конкуренція серед хижаків.[2] Цей термін найчастіше використовується, коли йдеться про акул або піраній. Він також використовувався в перенесному значенні[en] в журналістиці, де означає агресію між людьми в суперництві за певне благо.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bright, Michael (2000). The private life of sharks : the truth behind the myth. Mechanicsburg, PA: Stackpole Books. ISBN 0-8117-2875-7.
  2. Staddon. Adaptive Behavior and Learning. Foraging and Behavioral Ecology. Retrieved from: http://psychandneuro.duke.edu/uploads/assets/Chapter09.pdf [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  3. Feeding frenzy:how attack journalism has transformed American politics, Sabato, Larry., Macmillan., 1991

Посилання[ред. | ред. код]