Никола Гулан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Никола Гулан
Особисті дані
Народження 23 березня 1989(1989-03-23) (35 років)
  Белград, СФРЮ
Зріст 183 см
Вага 73 кг
Громадянство  Сербія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Сербія «Раднички» (Белград)
Номер 24
Юнацькі клуби
Сербія «Партизан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2005–2008 Сербія «Партизан» 9 (0)
2008–2012 Італія «Фіорентина» 6 (0)
2008   Італія «Сампдорія» 0 (0)
2009   Німеччина «Мюнхен 1860» 3 (0)
2009–2010   Італія «Емполі» 25 (0)
2012   Італія «К'єво» 1 (0)
2012–2013 Італія «Модена» 20 (0)
2013–2014 Сербія «Партизан» 12 (0)
2014–2015 Іспанія «Мальорка» 30 (0)
2015–2019 Бельгія «Ексель Мускрон» 66 (0)
2019–2020 Ізраїль «Хапоель» (Хайфа) 25 (0)
2020 Швеція «Геккен» 4 (0)
2022 Мальта «Бальцан» 7 (0)
2022– Сербія «Раднички» (Белград) 6 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2007–2010 Сербія Сербія U-21 16 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 16 лютого 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 16 лютого 2023.

Никола Гулан (серб. Nikola Gulan, нар. 23 березня 1989, Белград) — сербський футболіст, захисник клубу «Раднички» (Белград).

Виступав, зокрема, за клуби «Партизан» та «Фіорентина», а також молодіжну збірну Сербії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 23 березня 1989 року в місті Белград. Вихованець футбольної школи клубу «Партизан». Дебютував за першу команду «чорно-білих» 14 грудня 2006 року на виїзді з шотландським «Рейнджерсом» у груповому етапі Кубка УЄФА[1]. Партизан зазнав поразки з рахунком 0:1, а Гулан вийшов на поле на 89-й хвилині замість Ненада Миросавлєвича[2]. У січні 2007 року він підписав свій перший професійний контракт з «Партизаном»[3]. У весняній частині сезону 2006/07 також грав у сербській Суперлізі. Дебютував у Суперлізі в матчі проти «Земуна»[4]. Протягом весни 2007 року він провів дев'ять матчів у чемпіонаті[5].

У червні 2007 року підписав п'ятирічний контракт з італійською «Фіорентиною»[6], яка заплатила за гравця 2,8 мільйона євро[7]. Він не отримав шансу дебютувати за «Фіорентину» протягом першої частини сезону 2007/08, тому в січні 2008 року його відправили в оренду на чотири місяці до «Сампдорії»[8][9]. Він не зіграв жодної хвилини за «Сампдорію» і лише один раз побував на лаві запасних гравців, 22 березня, у матчі чемпіонату з «Кальярі». Після закінчення оренди він повернувся до «Фіорентини», але знову не отримав шансу, тому на початку лютого 2009 року він відправився в оренду до команди другого дивізіону Німеччини «Мюнхен 1860»[10]. Він зіграв свій перший матч за клуб 12 квітня, у виїзній грі чемпіонаті проти «Кобленцв» (2:3). Він з'явився ще в двох матчах чемпіонату, а його команда фінішувала 12-ю. Після завершення сезону в Мюнхені Гулан був відданий в оренду в серпні 2009 року у «Емполі»[11]. У футболці цієї команди серб провів 25 ігор у Серії B, здебільшого граючи на нерідній для себе позиції правого захисника.

Влітку 2010 року повернувся до «Фіорентини» і дебютував у цьому клубі після того, як команду очолив його співвітчизник Синиша Михайлович, 26 вересня 2010 року, вийшовши на заміну в другому таймі в домашньому переможному матчі проти «Парми» (2:0). Всього у сезоні 2010/11 зіграв шість матчів у Серії А, а також ще тричі в Кубку Італії, але після уходу Михайловича знову перестав потрапляти до заявки, тому в січні 2012 року його відправили в оренду в «К'єво» до кінця сезону[12] Він дебютував у футболці «К'єво» в матчі проти «Чезени» (1:0) і загалом за сезон, але цей матч так і залишився єдиним. 30 червня його контракт з «Фіорентиною» закінчився і серб став вільним агентом.

6 серпня 2012 року він підписав контракт з «Моденою», де провів наступний сезон, після чого у червні 2013 року повернувся в «Партизан», підписавши з клубом дворічний контракт[13]. У сезоні 2013/14 загалом провів 14 матчів за «Партизан», 10 з яких у сербській Суперлізі та по два у кваліфікації Ліги чемпіонів і Кубка Сербії. Він також почав наступний сезон 2014/15 в клубі, зробивши ще два виступи в Суперлізі, а наприкінці серпня 2014 року розірвав контракт з белградцями за згодою сторін, щоб перейти до клубу «Мальорка» з другого іспанського дивізіону[14].

Після одного сезону він приєднався до бельгійського клубу «Рояль Ексель Мускрон» у липні 2015 року, з яким підписав контракт на два сезони[15]. Загалом чотири роки носив футболку бельгійського «Мускрона», після чого сезон 2019/20 провів в ізраїльському «Хапоелі» (Хайфа)[16].

У жовтні 2020 року підписав контракт зі шведським «Геккеном»[17]. Він провів чотири матчі, після чого покинув клуб наприкінці 2020 року після закінчення контракту[18].

Після року без команди, у січні 2022 року Гулан підписав контракт із клубом мальтійської Прем’єр-ліги «Бальцан»[19], де виступав до кінця сезону, після чого у вересні 2022 року повернувся на батьківщину і підписав контракт з «Радничкам» (Белград) з другого дивізіону[20]. Станом на 16 лютого 2023 року відіграв за команду з Белграда 6 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

У 2007 році взяв участь у Кубку Меридіана, виступаючи за збірну Європи (U-18) в іграх проти збірної Африки. За сумою двох матчів європейці перемогли із рахунком 10:1.

Протягом 2007–2010 років залучався до молодіжної збірної Сербії. У її складі був участь у молодіжному чемпіонаті Європи 2009 року в Швеції[21], де серби не вийшли з групи, але на поле не виходив. Всього на молодіжному рівні зіграв у 16 офіційних матчах.

Влітку 2008 року Гулан був включений до сербської олімпійської збірної на Олімпіаду 2008 року[22], де зіграв у всіх трьох матчах у групі, проти збірних Австралії, Кот-д'Івуару та Аргентини, але його команда у підсумку посіла 4-е місце у своїй групі і не вийшла у наступний раунд[23].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Єврокубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2008-січ. 2009 Італія «Фіорентина» A 0 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 - - - 0 0
січ.-черв. 2009 Німеччина «Мюнхен 1860» 2БЛ 3 0 КН - - - - - - - - 3 0
2009–10 Італія «Емполі» B 25 0 КІ 0 0 - - - - - - 25 0
2010–11 Італія «Фіорентина» A 6 0 КІ 3 0 - - - - - - 9 0
2011-січ. 2012 A 0 0 КІ 0 0 - - - - - - 0 0
Усього за «Фіорентину» 6 0 3 0 0 0 - - 9 0
січ.-черв. 2012 Італія «К'єво» A 1 0 КІ 0 0 - - - - - 1 0
2012–13 Італія «Модена» B 20 0 КІ 0 0 - - - - - - 20 0
2013–14 Сербія «Партизан» СЛ 10 0 КС 2 0 ЛЧ+ЛЄ 2[24]+0 0 - - - 14 0
серп. 2014 СЛ 2 0 КС 0 0 ЛЧ+ЛЄ 0 0 - - - 2 0
Усього за «Партизан» 12 0 2 0 2 0 - - 16 0
серп. 2014–15 Іспанія «Мальорка» СД 30 0 КІ 1 0 - - - - - - 31 0
2015–16 Іспанія «Ексель Мускрон» ЛЖ 15 0 КБ 2 0 - - - - - - 17 0
2016–17 ЛЖ 21+4[25] 0 КБ 0 0 - - - - - - 25 0
2017–18 ЛЖ 9+1[25] 0 КБ 1 0 - - - - - - 11 0
2018–19 ЛЖ 21+5[25] 0 КБ 0 0 - - - - - - 26 0
Усього за «Ексель Мускрон» 76 0 3 0 - - - - 79 0
2019–20 Ізраїль «Хапоель» (Хайфа) ПЛ 25 0 КІ+КЛ 3+0 0 - - - - - - 28 0
Усього за кар'єру 208 0 12 0 2 0 - - 216 0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Poraz Partizana na kraju evro-priče - Sportska centrala. sportskacentrala.com. 27 жовтня 2020. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 22 лютого 2023.
  2. Poraz Partizana u Glazgovu - 0:1. B92.net (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  3. I drugi tinejdžer crno-beli "profi". B92.net (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  4. Titula (i dalje) nije imperativ!. NOVOSTI (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  5. 2006/2007 - Partizanopedia. www.partizanopedia.rs. Процитовано 22 лютого 2023.
  6. Gulan pet godina u Fiorentini - Sport - Dnevni list Danas. danas.rs (sr-RS) . 29 червня 2007. Процитовано 22 лютого 2023.
  7. Fiorentina, Chi è Nikola Gulan. Dove giocherà quest'anno? [Fiorentina, Who is Nikola Gulan? Where he will play this year?] (італ.). Firenze Viola. 4 серпня 2007. Процитовано 7 грудня 2014.
  8. Gulan pozajmljen Sampdoriji. B92.net (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  9. Gulan u Sampdoriji. Mondo Srbija (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  10. Rukavina i Gulan na "Alijanc areni". Mondo Srbija (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  11. Nikola Gulan pozajmljen Empoliju. B92.net (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  12. Gulan u Kjevu. Mondo Srbija (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  13. Potvrđeno - Partizan vratio Gulana!- Sportske.net. sportske.net. 2 липня 2013. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 22 лютого 2023.
  14. El RCD Mallorca ficha a Nikola Gulan [RCD Mallorca signs Nikola Gulan] (Spanish) . Mallorca's official website. 1 вересня 2014. Архів оригіналу за 4 September 2014. Процитовано 1 вересня 2014.
  15. Mouscron/Péruwelz: Nikola Gulan (Majorque) a signé pour deux ans, Nikola Aksentijevic (Limassol) est prêté - sudinfo.be. sudinfo.be. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2023.
  16. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.
  17. Nikola Gulan posle dvomesečne potrage pronašao poslodavca | MozzartSport. www.mozzartsport.com (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  18. Nikola Gulan je slobodan igrač | MozzartSport. www.mozzartsport.com (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  19. Balzan FC sign former Fiorentina and Sampdoria defender Gulan. Times of Malta (en-gb) . Процитовано 22 лютого 2023.
  20. Tomašević, Dalibor (11 жовтня 2022). GULAN ZA MAXBET SPORT: Ja sam dete Partizana, moje srce je crno-belo! Došao sam u Radnički da pomognem. MaxBet Sport (sr-RS) . Процитовано 22 лютого 2023.
  21. Krčmarević odredio igrače za EP. B92.net (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  22. Vesti - Đukić odredio konačan sastav - B92 - Sport - Olimpijada. www.b92.net. Процитовано 22 лютого 2023.
  23. Nikola Gulan Bio, Stats, and Results | Olympics at Sports-Reference.com. sports-reference.com. 22 липня 2017. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 22 лютого 2023.
  24. У кваліфікаційному раунді.
  25. а б в Плей-оф

Посилання[ред. | ред. код]