Обговорення:Кропивницький

Ця стаття є частиною Проєкту:Кропивницький (рівень: ВС, важливість: найвища)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з Кропивницьким. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
ВС (вибрана)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Кропивницький має рівень «повна стаття: вибрана».
Найвища	Важливість цієї статті для проєкту Кропивницький: «найвища»
	Чим допомогти: 1. Додайте, будь ласка, шаблон «Вікіпроєкт:Кропивницький» до всіх сторінок обговорення нових і старих статей, тематично пов'язаних із Кропивницьким. 2. Потребують вашої уваги Незавершені статті. 3. Вікіпроєкт «Кропивницький» покликаний покращувати усі статті, що розповідають про Кропивницький. Якщо маєте бажання створювати або покращувати статті про Кропивницький, Ви також можете долучитися до проєкту. Ласкаво просимо всіх!

Ця стаття була визнана доброю. Див. сторінку обговорення. Статус надано 12 лютого 2010 року. Згодом вона отримала статус вибраної.

Ця стаття була кандидатом у вибрані статті. Див. сторінку обговорення (відправлена на доробку 12 квітня 2010 року).

Обговорення номінації: Пропонує: --IgorT 22:25, 31 березня 2010 (UTC)  За: Робота над статею якась безкінечна... В порівнянні з доброю, враховуючи слушні зауваження додав розділи Адміністрація та Релігія (останній допоміг написати Деметріос); деякі з розділів ущільнені і «відправлені» в окремі статті, загалом (у рамках тематичного Вікі-тижня) створено багато нових статей на кіровоградську тематику. Я чекаю на критику, що допоможе створити ще більш досконалу статтю про місто. --IgorT 22:25, 31 березня 2010 (UTC) --Гаврило 11:10, 1 квітня 2010 (UTC) Прочитав меншу половину та можу зробити висновок що стаття дуже інформативна та й заслуговує на статус вибраної--Darth Wader 12:03, 1 квітня 2010 (UTC) Половини завжди однакові… Якщо якась буде меншою, то вона вже не половина.--Анатолій (обг.) 13:07, 11 квітня 2010 (UTC) Звичайно ж "за" --А. Погодин 12:56, 1 квітня 2010 (UTC) Звичайно троха відгонить (по тексту) совітськими часами, але ж місто то яскравий представник соц-реалізму (в тому й вся сіль!!! й «знахідка» авторів). Не сумніваюся, що Ігор продовжить начиняти цю тематику матеріалом й з роками совізмом й не чутно буде, як в статті так і в громаді міста. --Когутяк Зенко 12:01, 4 квітня 2010 (UTC) Знаючи як Ігор працює над статтями, не сумніваюся, що вона буде постійно вдосконалюватися. Чесно кажучи, ніяких страшних "совєтських виразів" чи "загальних фраз" не помітив. --Pavlo Chemist 13:16, 4 квітня 2010 (UTC) Звісно За. --Вальдимар 12:29, 6 квітня 2010 (UTC) Як завжди якісно--Міколавос 18:11, 6 квітня 2010 (UTC) Підтримую --visem 18:24, 6 квітня 2010 (UTC)  Проти: Не енциклопедичний стиль. Погано продумана структура. Зайва галерея. Багато слів-паразитів і зайвих загальних фраз. Приклади: (1) Місто цікаве своїм минулим, архітектурним обличчям, видатними уродженцями і мешканцями (2) Значну роль у освоєнні краю відіграли сербські переселенці, спеціально запрошені російським царатом (3) Зинов'євськ→Кірове→Кіровоград→… (4) Як і кожне більш менш велике місто, Кіровоград має низку мікрорайонів, що склались історично (5) Виконавчу владу в місті очолює міський голова (мер)[16] та Виконавчий комітет (Виконком), який станом на тепер (кінець 2000-х років) складається з 15 членів (6) Кіровоград — значний промисловий центр України. (7) Як і у багатьох українських містах, більшість міських комунікацій у Кіровограді збудовані ще за СРСР, а в скрутні економічно 1990-ті на них катастрофічно не вистачало фінансування, тому, як і скрізь у державі, в місті схожі для решти українських міст проблеми з комунальним господарством. Статтю ще треба вичитувати і приводити до нормального сухого стилю енциклопедій. Більше фактів, менше емоцій.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 04:09, 1 квітня 2010 (UTC) Згоден з Алексом щодо того, що над стилем ще потрібно працювати. Деякі речення більше пасували б для брошури про місто, ніж для енциклопедії, окремі речення є досить оціночними та не мають джерел: підприємства заїжджих англійців Братів Ельворті, якому судилося перетворитися на флагман місцевої промисловості, Промисловий комплекс міста, що налічує понад 70 підприємств і охоплює 12 галузей, постійно збільшує обсяги виробництва власної продукції, впроваджує сучасні технології та завойовує нові ринки збуту. → можна джерело? Схоже на радянський звіт. Як на свою величину, Кіровоград має значну кількість готелів доволі пристойного класу, причому розташованих у центральній частині міста → оціночне судження. станом на кінець 2000-х охайність і чистоту міста (принаймні центральної частини), серед значних недоліків — стан дорожнього полотна на окремих ділянках міста → потрібне джерело. сприяють наведенню чистоти на міських вулицях, що позитивно впливає на відчуття комфорту від перебування і проживання в місті → в енциклопедіях так не пишуть. Більшість із них є малочисельними, слабо структурованими, їх діяльність залежить від обласних організацій або керівних центрів → джерело Погано побудовані речення: цілком відповідає його стратегічному та адміністративному статусу міста районного та обласного призначення → а що таке призначення міста? Поверхня міста визначається хвилястістю і рівнинністю → як вона визначається? Однак рішення про проведення дочасних парламентських виборів одночасно з Президентськими виборами 2010 року в межах країни ухвалено не було, відтак наразі місцева влада мусить визначитись з подальшою долею і перспективою проведення подібного референдуму → як змістовно пов'язані частини речення? «Історико-культурні та культові пам'ятки» → за яким критерієм відібрані? Це пам'ятки культури національного значення чи щось інше? Є посилання на Обговорення:Персоналії, пов'язані з Кіровоградом прямо в тексті статті, так не можна. Колекція посилань у кінці статті досить дивна — наприклад, яке значення для Кіровограда має сторінка Анатолія Авдеєва на сайті «ХайВей»? Загальне враження — стаття, безумовно, має гарні перспективи, але до вибраної вона ще недороблена — NickK 19:27, 1 квітня 2010 (UTC) Стиль справді ще місцями далекий від енциклопедичного, ось ще приклад: "Кіровоград завжди був мультикультурним містом — тут дбайливо і з пошаною ставляться до культурних надбань і потреб національних та релігійних громад міста: росіяни і т.зв. російськомовні"". Погоджуюсь з усіма вищенаведеними аргументами, крім одного, про зайву галерею, як на мене у такій великій та інформативній статті про немаленьке місто вона зовсім не зашкодить.--Leonst 15:14, 2 квітня 2010 (UTC) До речі, більш предметне зауваження: дані про етнічний склад надзвичайно фрагментарні і розпливчасті.--Leonst 20:27, 7 квітня 2010 (UTC) Стиль. Дуже літературно... Але тут це ні до чого. Всьому своє місце. --Vasyl` Babych 18:48, 4 квітня 2010 (UTC) Попереднім. Ми просто звикли читати паперову енциклопедію, де мало місця і треба писати лише головне і чітко по шаблону. А тут поле для роботи, пиши не хочу. Як же тоді передати душевний та моральний стани? Як же тоді розкрити весь потаєний світ різних бачень людей? Відвикайте від старих шаблонів. --Вальдимар 12:35, 6 квітня 2010 (UTC) Принаймні у вікіпедії потрібно дотримуватись нейтральної точки зору і уникати слів-паразитів, а ці два поняття цілком охоплюють той стиль, що так тут критикується, стиль, що нагадує і шкільний твір за темою "Моє місто", і провінційний туристичний буклет водночас.--Leonst 20:27, 7 квітня 2010 (UTC) Чудова стаття, але, на жаль, стиль залишає бажати кращого, — Johnny 18:11, 6 квітня 2010 (UTC) Наявність оціночних суджень, наведених у цитатах вище. Відсутність реакції на зауваження користувачів протягом голосування також не є плюсом --On tour 05:41, 11 квітня 2010 (UTC) В основному супер, але через неенциклопедичний стиль, багато оціночних суджень і слів-паразитів голосую проти. : Інші широко відомі в Україні та за її межами професіональні творчі Крім фінансованих з міського бюджету, є низка цікавих відомчих музеїв Улюбленим заміським парком кіровоградців та відомий російський композитор і продюсер Ігор Крутой Місто цікаве своїм минулим, архітектурним обличчям, видатними уродженцями і мешканцями. --AnatolyPm 12:45, 11 квітня 2010 (UTC) згоден з Ніком та Анатолієм. До того ж з часу обрання доброю було дописано лише 2 розділи.--Анатолій (обг.) 13:02, 11 квітня 2010 (UTC)  Утримуюсь: Зауваження Алекса слушні. Самому газетний стиль і стиль совдеповських вчительок осточортів--Kamelot 13:03, 1 квітня 2010 (UTC) Щодо розділу спорт, то абсолютоно нічого про бейсбол, зато підраховано кількість незначних майданчиків, басейнів тощо. Я писав в обговорення, однак моє повідомлення проігнорували. Слово спорт у розділі вікіфіковано двічі (який сенс?). Плюс стиль В. Т. Пузакова замість Володимира Тихонович просто терпіти не можу (невже так пишуть або кажуть у новинах або будь-де типу М.Я. Азаров зустрівся з В.Ф. Януковичем, чому це має бути у енциклопедії). --AnatolyPm 11:28, 4 квітня 2010 (UTC)Проголосовано двічі як на мене ще краще написати просто Володимир Пузаков, адже імена по-батькові не поширені в українській традиції --On tour 12:19, 11 квітня 2010 (UTC) треба врахувати зауваження проти --Ілля 21:22, 4 квітня 2010 (UTC) коментар Треба прйняти єдиний стиль оформлення зноски посилання в кінці речення. пропоную зноску після крапки — так прийнято в інших вікіпедіях, це не відриває крапку від останнього слова. --Ілля 18:29, 4 квітня 2010 (UTC) У нас є єдиний стиль посилань. Посилання є частиною речення і повинно ставитися в ньому, в кінці, або в середині, як це робиться в кожному поважному науковому виданні, а не в наступному реченні, як це робиться, на жаль, в англійській вікіпедії. --Дядько Ігор 04:52, 5 квітня 2010 (UTC) Підсумок: пропозиція знята номінатором

Ця стаття належить до вибраних статей. Див. сторінку обговорення. Вибрана 7 квітня 2012 року.

Обговорення номінації: Пропонує: --Dolyn 14:50, 7 грудня 2011 (UTC) За кого/що %за Початок Тривалість Статус Закінчення Кіровоград 8 2 0 80% 07.12.2011 123 дні закінчено 07.04.2012  За: Хочу доопрацювати статтю про моє рідне місто до вибраної. Стаття вже зараз досить повна, багато чого вже написано (більшість не мною). Вважаю, вона вже може бути вибраною. Будь-яка критика вітається :) --Dolyn 14:50, 7 грудня 2011 (UTC) #Дуже добре написана,оформлена та проілюстрована стаття.Я вважаю,вона відповідає категорiї Вибрані статті.Вован коваль 14:43, 22 грудня 2011 (UTC)Не має 50 редагувань у основному просторі. --Сіверян 15:15, 22 грудня 2011 (UTC) --√(♂+♠+♫)>∂∑(♀;♥;♪) ( u | t ) 11:34, 14 січня 2012 (UTC) ЗА, стаття дуже хороша і, на мою думку, однозначно заслуговує на звання вибраної. Але має декілька незначних недоліків, які треба виправити: «Кіровоград — чи не єдиний обласний центр України, дискусії щодо зміни назви якого не припиняються вже довгий час.» - пропоную переписати на зразок «У Кіровограді вже довгий час не припиняються дискусії щодо зміни назви міста.» «У період 1917—1919 років влада в місті неодноразово переходила від однієї політсили до іншої (Українська Центральна Рада, австро-угорці, більшовики, Григор'єв, Денікін) — наприклад, протягом 2 місяців Єлисаветград був адмінцентром Землі УНР Низ, але з поразкою визвольних змагань українців по всій країні остаточно відійшов до більшовиків.» Можливо крще буде написати «У період 1917—1919 років влада в місті неодноразово переходила із одних рук в інші...», бо серед перечисленого списку лише більшовики - політсила, а в УЦР їх було декілька. «Від 1923 року місто — окружний центр УСРР. 1924 року місто перейменоване на Зинов'євськ, від 1932 року — у складі Одеської області, у грудні 1934 року перейменоване на Кірове, а разом з новим перейменуванням у січні 1939 року стало обласним центром.», звичайно зрозуміло, яке це перейменування, але думаю буде краще написати, що перейменовано було на Кіровоград. «У перший рік окупації німецька влада намагалася загравати з українськими національними силами. Деякі вулиці в місті були перейменовані. Замість пам'ятника Кірову була встановлена гармата.» Окрім перейменованих вулиць(на честь українців чи кого?!) мені не стало зрозуміло, як німці загравали з українськими національними силами. І чому про це не пише в основній статті про історію? Трохи переписав. --Dolyn 10:34, 30 січня 2012 (UTC) «парк Пушкіна (Козачий острів) — на острові на Інгулі, з'єднаному містками.» з'єднаному із чим? Взагалі з берегом Інгулу. Але зараз пішохідний міст вже майже не функціонує, краще це я приберу. --Dolyn 10:34, 30 січня 2012 (UTC) «На околиці міста розташований Кіровоградський дендропарк, у якому окрім природоохоронної функції, створено зону з атракціонами для розваг і відпочинку населення.» перепишіть «Перша релігійна громада з'явилася із заснуванням фортеці у 1755 році — це була православна Свято-Троїцька церква, у тому ж році у поселенні поряд з фортецею була збудована Успенська церква.» перепишіть Виправіть помилки цитування. З повагою, --Lion in city 23:31, 29 січня 2012 (UTC). А хіба дендропарк на околиці?--Анатолій (обг.) 21:29, 24 березня 2012 (UTC) Дивлячись, що називати околицею :) Не у центрі, ж? --Dolyn (обговорення) 12:24, 26 березня 2012 (UTC) Дякую за вельми корисні зауваження! Все виправив за Вашими порадами. --Dolyn 10:34, 30 січня 2012 (UTC) Я також за.Чудова стаття про чудове місто !! — Це написав, але не підписав, користувач Krvlad097 (обговорення • внесок) 22:43, 20 березня 2012. --Жизель (обговорення) 21:13, 24 березня 2012 (UTC) --Geohem (обговорення) 21:00, 30 березня 2012 Дуже непогана стаття, як на мене.--Shao (обговорення) 11:21, 1 квітня 2012 (UTC) --Вальдимар 06:04, 7 квітня 2012 (UTC)  Проти: Див. попередню номінацію — NickK 15:05, 7 грудня 2011 (UTC) наче ті зауваження, що ви їх висловили тоді вже виправлені... --Dolyn 16:35, 8 грудня 2011 (UTC) Там багато зауважень, більшість так і лишилися — NickK 17:42, 8 грудня 2011 (UTC) Зауваження виправлені, що ще треба зробити? --Dolyn (обговорення) 13:49, 25 березня 2012 (UTC) На скільки я розумію, вибрана — це наступний рівень оцінки, після доброї. тобто ця стаття має бути кращою за добру, отже там мало би бути більше інформації, вона мала бути більш досконалою. Що ми ж бачимо: на момент обрання доброю стаття мала розмір 162148 б, а зазаз 153467. Тобто об'єм інформації зменшився. Інші недоліки: розділи про місто за часів СРСр і за часів незалежної України разом менші, ніж розділ про часи Російської імперії. Хоча здавалось би, про теперішні часи має бути більше доступної інформації. І озділ персоналії в рос. вікі чи не втричі довший з а наш. А ще деякі факти викликають сумніви. У статті довгий час було написано, що Єлисаветград перейменували на Зінов'євськ 12 липня 1924 року, насправді ж це було 7 серпня 1924 року (джерело). Щодо 27.12.1934 не знайшов документів, що підтверджують, що саме в цю дату було перейменоване місто.--Анатолій (обг.) 22:33, 11 лютого 2012 (UTC) Відносно об'єму, скажіть конкретно, про що не написано, про не вистачає інформації. Розділ персоналії в рос. вікі більший, бо в них немає окремої статті. У нас просто все це винесено в окрему статтю. --Dolyn 17:22, 19 лютого 2012 (UTC) Трохи дописав розділ історія. Які ще є зауваження? --Dolyn (обговорення) 13:48, 25 березня 2012 (UTC)  Утримуюсь: Стаття дуже гарна, проте немає жодної згадки про Успенський собор (кінця 18 ст.) - доречі найдавнішу пам'ятку міста, що була знищена більшовиками після війни.--Жизель 19:37, 19 лютого 2012 (UTC) Успенська церква у статті згадується 2 рази. --Dolyn (обговорення) 18:42, 22 березня 2012 (UTC) Окрема думка: формально за правилами стаття має бути обраною. Але під час обговорення на статті не було шаблону, що її номіновано у вибрані, тому голосування подовжується. --Oloddin 21:42, 11 лютого 2012 (UTC) Підсумок: Статті надано статус вибраної за рішенням спільноти. --Вальдимар 06:04, 7 квітня 2012 (UTC)

Англ.

Не зрозумів, навіщо англійська транскрипція.--Ahonc (обг.) 14:06, 18 лютого 2008 (UTC)

С

місто ніколи не називалось Єлизаветградом. правильна назва - Єлисаветград (Елисаветградъ) див. http://library.kr.ua/elib/pashutin/index.html

То російською.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:23, 5 грудня 2017 (UTC)

Відомі люди

Зазвичай розділ про відомих людей розміщують укінці статей про міста, а не в середині.--Анатолій (обг.) 09:43, 12 липня 2009 (UTC)

Погоджуюсь. Так Зроблено --Turzh 17:12, 14 липня 2009 (UTC)

Анатолію, чи не занадтою в такому разі є галерея персоналій Кіровограда якраз перед галереєю видів міста ? --Turzh 17:18, 14 липня 2009 (UTC)

Зараз я не в Києві, не за своїм комп'ютером, тут роздільна здатність мала (1024x768), при такій роздільності не дуже зручно цю статтю переглядати. У неділю-понеділок буду в Києві, там подивлюся.--Анатолій (обг.) 17:27, 14 липня 2009 (UTC)

Анатолію, будь серйозним, ти ж допомагаєш мені дописати статтю до доброї, а там глядиш і до вибраної :-). Мова не про те, — потребую пораду, чи потрібно перед великою галереєю видів міста, подавати галерею осіб ? --Turzh 17:32, 14 липня 2009 (UTC)

А може їх (фото) порозпихати по відповідних розділах, там, де про них розповідається? Деякі фото (не з галереї) варто було б вирівняти (напр, із "Дзеркальним").--Анатолій (обг.) 17:39, 14 липня 2009 (UTC)

Розпихати не вдасться, і так уже цих зображень доста. Питання ставлю чітко — чи не є перенасиченням зображеннями 2 галереї поспіль — особи і види міста ? Або все таки повернути персоналії відразу за історією (в принципі тут нема чогось неприпустимого), тобто повернути, як було раніше ? Щодо вирівняти — Анатолію, ти, як дитина, ну то вирівняй, будь ласка... --Turzh 17:46, 14 липня 2009 (UTC)

Ну так фотограф мав би доводити своє творіння до ладу… Я б вирівняв, але зараз не маю фотошопа. Спробую зробити в понеділок. Можна також попросити Камелота.--Анатолій (обг.) 14:13, 15 липня 2009 (UTC)

Ну так фотографа і так влаштовує... --Turzh 15:07, 15 липня 2009 (UTC)

--Анатолій (обг.) 15:49, 15 липня 2009 (UTC)

Щодо [1]: прочитав про Пучкова тут, мені він здався значимим для статті. Я не кажу, що він рівня Винничченка чи Кропивницького, але з тими ж Русолом чи Назаренком за відомістю він міг би позмагатися.--Анатолій (обг.) 15:57, 15 липня 2009 (UTC)

Анатолію, так і Русол з Назаренком не тягне на видатних кіровоградців... Вони вже хай складають компанію П'ятову, а про кіровоградця Гобліна можна буде дізнатися з цього обговорення. --Turzh 16:06, 15 липня 2009 (UTC)

Галерея і панорама

Ширину варто зменшити, бо на малих моніторах не влазить в один екран. А подивитися фото великого розміру можна, натиснувши на саме фото.--Анатолій (обг.) 09:56, 12 липня 2009 (UTC)

Анатолію, ну я все розумію — зауваження з приводу видимості галереї видів міста, яку я бачу не лептопі чудово, але врахувати твій запит, звісно, варто, щоб його бачили і користувачі з малими моніторами. Так Зроблено Але навіщо ти ліпиш в принципі «благоє дєло» (фото видатних єлисаветградців/кіровоградців) аби як — в мене вони «вилізли» взагалі, та й в тебе, мабуть, були в промсиловості, а не у відповідному розділі. Суть не втому. Подивись, як я зробив. Так влаштовує ? --Turzh 18:15, 12 липня 2009 (UTC)

То було в надії, що хтось розширить розділ (видатні люди з міста є ще, Вінничченко також пов'язаний з містом, Ігор Крутой та ін.), тай галереєю, мені здалося, зображення людей не дуже буде виглядати, але думаю, так як зараз, нормально.--Анатолій (обг.) 10:14, 13 липня 2009 (UTC)

Анатолію, ну що з тобою говорити, якщо ти прізвище Винниченко так пишеш ?! До речі, Зінов'єв вигадав собі прізвище сам, і навряд чи від Зиновія, а не від якоїсь Зіночки :-). Суть не в цьому — УРЕ невблаганно подає винятково Зінов'єв, Зінов'євськ. У цій статті я виправив сам, а у статті про походження назви міста будь добрий виправ ти цю помилку. Заздалегідь дякую. --Turzh 16:50, 14 липня 2009 (UTC)

Так, справді, глянув у словник — там Зінов'єв. Моя помилка. А Винничченка у статті я не виправляв, ну а тут писав швидко, тай не помітив.--Анатолій (обг.) 17:03, 14 липня 2009 (UTC)

Ну нє фіга собі помилка ?!!!! Парєнь, ти при своєму розумі ? Мене ти «побіг» перевіряти за словником, а раніше усі створені статті із Зінов'євим і Зінов'євськом, виходить, ти не міг перепровірити за 5 хвилин ? Я тобі вкотре нагадую, щоб не лінувався, читав і дивився в розумні книжки, а ще перевіряв не лише за іншими, а й за собою, тоді не буде Вінничченко. І ще одне — не забудь, будь ласка, виправити оті Зинов'єви і Зинов'євські... --Turzh 17:11, 14 липня 2009 (UTC)

Це той випадок, коли пишеться не за правопичом… А УРЕ в мене, на жаль, нема. А що УРЕ каже про Єли(і)з(с)аветград?--Анатолій (обг.) 17:23, 14 липня 2009 (UTC)

Про який такий правопис ти тут розводишся ?! Ну звідки ти взяв, що небога Овсей-Гершен Ааронович Радомисльский (Апфельбаум) утворив своє вигадане прізвище від чоловічого імені Зиновій, ну скажи будь ласка ! Ну ми ж не кажемо на дівчинку Зіночку, дивчинка Зиночка, бо це за правописом ?! . Щодо старої назви Кіровограду відповідаю як на духу — в УРЕ подано обидві форми, але лише дві — тільки Єлисавтеград (першою) і другою Єлизаветград (Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 5., 1980, стор. 202) — власне так, як я і вживаю поперемінно. --Turzh 17:44, 14 липня 2009 (UTC)

User:Querist стверджував, що правильно Єлизаветград (через з). А від чого Зінов'єв утворив прізвище? P.S. Стара назва Кіровограда (міста чол. роду мають закінчення -а,-я, крім Кривого Рогу і подібних).--Анатолій (обг.) 17:48, 14 липня 2009 (UTC)

А він підкріпив свої твердження солідним джерелом ? Толіку, відповім «зовсім по-з(і/и)нов'євськи» — отже, якщо від Зіночка, Зіна, Зінулік, Зінулька і т.д., то за укр. правописом має бути Зінов'єв, ну і похідний Зінов'євськ, якщо ж всьому виною Зиновій — тут не попишеш, має бути за правописом Зинов'єв. Але УРЕ та іже з ними вперто наводять Зінов'єв і Зінов'євськ — мабуть, щось знають... --Turzh 17:55, 14 липня 2009 (UTC)

Зате в словнику є Зінов'єв, в тому ж словнику є Єлисаветград (кол. назва м. Кіровоград) та Єлизаветград (місто в Україні), останнє для мене лишилось загадкою, бо такого міста нині в Україні нема — NickK 17:30, 14 липня 2009 (UTC)

Ніку, вічно ти лізеш... До чого тут твоє зате. Ну, звісно, Зінов'єв і Зінов'євськ... --Turzh 17:44, 14 липня 2009 (UTC)

Цить, не треба знову сваритися.--Анатолій (обг.) 17:48, 14 липня 2009 (UTC)

Зате стосувалося того, що глянув у словник — там Зінов'єв. Це той випадок, коли пишеться не за правопичом, бо навряд чи орфографічний словник суперечитиме правопису (я ж відповів саме Агонку, до твоєї репліки це було чітко видно) — NickK 17:51, 14 липня 2009 (UTC)

no comments. Вибач мені, Нікуську, це я вліз у твоє цінне спілкування з Агонком... --Turzh 17:55, 14 липня 2009 (UTC)

Querist 17:55, 17 липня 2009 (UTC) Панове!!!!!!!! УЛІФ конфліктує з Правописом!!! За правописом - тільки Зинов'євськ, а в УЛІФі - застаріла, або невиправлена укладачами інформація (читайте його історію створення, нові версії виправляють помилки, є друкарські ляпи), УРЕ - не джерело, бо послуговується старим (до 1993 року) правописом. Можете мене банити, але я виправлятиму всі Зінов'євськи на Зинов'євськи. Учіть матчастину!!!

А де саме написано що має бути и? --Drundia[ˈd̺r̠ʲʊn̺ʲd̺ʲɐ] 07:09, 10 серпня 2009 (UTC)

В Правописі. Зинов'євськ - українська назва, утворена від російського прізвища Зинов'єв. При визначенні правопису цього слова потрібно орієнтуватись на § 104 п.6,в,2 Правопису. Прізвище, згідно етимологічних словників має походження від імені Зиновій. Овсей-Гершен Ааронович Радомисльский взяв собі досить поширене російське прізвище, і правила перекладу цього прізвища загальні для всіх Зивнов'євих. --yakudza 15:43, 1 лютого 2010 (UTC)

Виноски

Виноски треба повиправляти. Замість на Офіційний сайт… має бути на офційному сайті….--Анатолій (обг.) 13:21, 14 липня 2009 (UTC)

А чому правильно саме так, як пишеш ти ? --Turzh 16:51, 14 липня 2009 (UTC)

Інформація де? На кому?, на чому?, тобто далі має йти місцевий відмінок. А зараз там називний.--Анатолій (обг.) 17:00, 14 липня 2009 (UTC)

Ти ж, здається, повиправляв... Це раз, а по друге, це ж не речення і не словосполучення, Агонку, не вигадуй. Цк виноска [інформація така-то чи Про таке-то] на [Офіційний сайт такий то чи Веб-ресур такий-то.] Зрештою подивись, що виходить у тебе — 2-ресурс, який ти пропонуєш поставити в місцевому відмінку виглядає так: [www. .... Сайту такому-то] (????). Як на мене, має бути саме називний відмінок. Це ж сайт, а не сайту... --Turzh 17:07, 14 липня 2009 (UTC)

якщо є прийменник, то виходить на [www. .... Сайті такому-то] 1) Я повиправляв не все. 2) якби ми писали інформація на сайті [www. «Офіційний сайт …»], то був би назвиний. У нашому випадку (та й не тільки в нашому), на мою думку, взагалі не треба ставити додатково посилання на домашню сторінку сайту, тобто писати Інформація про місто Кіровоград на офіційному сайті Кіровоградської міської ради.--Анатолій (обг.) 17:20, 14 липня 2009 (UTC)

Ставлячи додатковий сайт, я вказую основне джерело, а не похідну від нього сторінку. Це перше. Друге, якщо ти принципово стоїш на формі з упорядкуванням відмінків, будь добрий, повиправляй решту теж, я не проти. Інакше виглядає, що ти взявся за щось і кинув, бо мені наприклад, було не важко виправити те, що я вважаю вірним. Заздалегідь дякую. --Turzh 17:35, 14 липня 2009 (UTC)

Завтра довиправляю. Я поки вичитав перші три розділи (до клімату).--Анатолій (обг.) 17:44, 14 липня 2009 (UTC)

Знаходиться у географічному центрі області?

Дивимося на карту (карта зі статті, карта навмисно вставлена великого розміру): область зафарбована рожевим, місто — червоним. Неозброєним оком видно, що воно не в центрі, відстань від крайньої західної точки приблизно в 1,5 разів більша, ніж відстань від крайньої східної.--Анатолій (обг.) 20:42, 27 липня 2009 (UTC)

Постав на карті точку, яка є, на твою думку, абсолютним центром області, і тоді поговоримо... --Turzh 20:55, 27 липня 2009 (UTC)

намалював два варіанти: синій круг — середина по горизонталі і по вертикалі; жовтий — перетин ліній, що з'єднують крайні точки. Файл:Центр області.png--Анатолій (обг.) 21:42, 27 липня 2009 (UTC)

А можна це відразу у ВП:Гумор ? Толік, мені іноді навіть не хочеться з тобою сваритися, бо: 1) це бєсполєзно, і нічого не змінить; 2) ти прикольний, а ти ж знаєш, коли посміхаєшся, злитися не випадає... Отже, не знаю з чого й почати — то що у цієї фігури, що є обрисами області, на твій розсуд, 2 центри ?!!! Чи ще почекати, ти якось по-іншому проведеш оті твої лінії, і з'явиться ще декілька (може, з десяток) центрів Кіровоградської області ?! ;-). Далі, стосовно сами́х центрів — особливо «улибнула» жовта точка ;-). Толіку, стосовно синьої, це ж не коло, і не квадрат з прямокутником :-). Я гублюся, як тобі пояснити, адже фраза — місто в центрі області і району фігуральна, а не математично точна. Але якщо ти не показав себе як гуманітарій у її інтерпретації, то як математик ти взагалі нагородив дєлов. Ти і справді вважаєш, що якби місто було там, де жовта або синя точки, можна було написати, що воно у центрі ?!!!! --Turzh 21:53, 27 липня 2009 (UTC)

В Україні є два центри, в Європі їх декілька [2], то чому не може бути в області два? Там сказано не просто в центрі, а в географічному центрі. А це різні речі.--Анатолій (обг.) 21:56, 27 липня 2009 (UTC)

Толіку, ти шо іздєваєшся, то прибери те слово, бо ти показав, що все одно не розумієш, що таке географічний центр. І до речі, Кіровоград географічно таки у центрі області (можна і так сформулювати :-)). Знов таки, до речі, ти відовлік мене від удосконалення статті цією дурнею... Так що «прибиральник» з тебе чи не прибиральник, а «відтягувач уваги» таки непоганий :-). --Turzh 22:04, 27 липня 2009 (UTC)

Жовтий круг — то геометричний центр, синій — географічний.--Анатолій (обг.) 22:08, 27 липня 2009 (UTC)

Це навіть не обговорюється, Толіку, не сміши, а може ще провести вісі — південний схід, південний захід, північний схід, північний захід, і крапка трохи відсунеться ?.. До речі, вже переніс у ВП:Гумор. Будь ласка, не відволікай мене такими дурощами, фразу я дуже «легко» переправив... --Turzh 22:14, 27 липня 2009 (UTC)

І до речі, таких рівновіддалених крапок у цій фігурі можна проставити ще з десяток. Переконайся сам... --Turzh 22:17, 27 липня 2009 (UTC)

А ще можна позначити середню координату мешканця Кіровоградської області, середню координату населеного пункта, також можна придумати нескінченну кількість різних математичних алгоритмів різних центрів, і позначити таку саму кількість центрів на мапі, ото вже буде справжня забава. До речі те що жовта точка не є геометричним центром видно неозброєним, але математично підкованим оком. Те саме око думає, що червона точка до геометричного центра ближча. --Drundia [ˈd̺r̠ʲʊn̺ʲd̺ʲɐ] 18:36, 7 серпня 2009 (UTC)

Дякую за підтримку, бо Агонк у властивій йому манері «причепився» до цієї фрази, що я вже й сміявся, і плакав. Та картинка, до речі, з різнокольоровими «центрами» пішла у ВП:Гумор, бо це таки, крім (а може, попри) усього іншого, ще й кумедно... --Turzh 19:49, 7 серпня 2009 (UTC)

Ага, я почитав там і вирішив прийти подивитися, як же до такого докотилося. --Drundia [ˈd̺r̠ʲʊn̺ʲd̺ʲɐ] 00:45, 8 серпня 2009 (UTC)

Геометричний центр — перетин прямих, що з'єднують крайні точки. Там же на малюнку навмисно проведені прямі і показано, де їх перетин.--Анатолій (обг.) 20:15, 7 серпня 2009 (UTC)

Ага, для паралелограма... --Drundia [ˈd̺r̠ʲʊn̺ʲd̺ʲɐ] 21:36, 7 серпня 2009 (UTC)

Чому паралелограма? У нас виходить чотирикутник, не обов'язково із паралельними сторонами.--Анатолій (обг.) 21:51, 7 серпня 2009 (UTC)

Просто метод дослідження не зовсім відповідає досліджуваній фігурі. Для паралелограма та кола він підходить, для фігури, що у вузькому значенні несиметрична — ні. Зараз ще наговорю купу ненаукових дрюндизмів... Кажучи просто геометричний центр знаходиться в середній аритметичній координаті всіх точок фігури. Фізичне значення — центр маси, рівноваги, гравітації і т.п. тіла з рівномірною густиною. --Drundia [ˈd̺r̠ʲʊn̺ʲd̺ʲɐ] 00:45, 8 серпня 2009 (UTC)

Камелот

На добру

Типографіка місцями страждає + розкрити скорочення. Загалом потенційна добра стаття--Kamelot 05:10, 9 серпня 2009 (UTC)

Буду зухвалим. Після доброї виставлю на вибрану. Стаття ще не дописана. Зауваження про розкриття скорочень врахую, вичитуючи востаннє перед виставленням на добру. А загалом... мені приємно, що статтю ще не виставлено, а вона вже обговорюється «на добру»... --Turzh 07:09, 9 серпня 2009 (UTC)

Карточка

З побратимами не склалось чи не всі?--Kamelot 04:01, 9 серпня 2009 (UTC)

Читайте статтю. Чітко вказано — єдине місто-побратим, тобто «не склалося»... --Turzh 07:09, 9 серпня 2009 (UTC)

Демографія

Краще графік, як в Черкасах. Таблиця не так сприймається. --Kamelot 03:53, 9 серпня 2009 (UTC)

Просто смішно. Це абсолютно справа смаку. Я Черкасам навзаєм можу «закинути», що мені геть не подобається той страшний (чи дебільний) графік, та ще й без виносок на джерела, мовляв, табличкою краще ;-) --Turzh 07:09, 9 серпня 2009 (UTC)

Походження назви

Можна доповнити інформацією які нові назви пропонуються і яке до них відношення. Не всім подобається первісна назва--Kamelot 03:58, 9 серпня 2009 (UTC)

Додам про альтернативні пропозиції щодо назви, там (у цьому розділі та окремій тематичній статті) узагалі зараз подається дезінформація... Про референдум. Буде виправлено --Turzh 07:09, 9 серпня 2009 (UTC)

Історія

Фраза «Друкмаш» (нині фактично не існуючий) .... Зрозуміло, що друкарські машинки зараз нікому нафіг не потрібні. Не зрозуміло, що означає фактично не існуючий--Kamelot 04:10, 9 серпня 2009 (UTC)

звичайно фактично. Врахую. --Turzh 07:09, 9 серпня 2009 (UTC)

Будівля заводу лишилася, але там зараз різні організації, магазини тощо.--Анатолій (обг.) 21:01, 2 лютого 2010 (UTC)

Твердження: «Після здобуття Україною незалежності місто спіткала тривала соціально-економічна криза, яка призвела до ґрунтовного переоформлення сфери виробництва та споживання, занепаду комунальної сфери і досі неподоланих наслідків переходу на ринкову економіку.» або прибрати, або дати авторитетне підтвердення. З таким успіхом можна говорити про будь-яке місто, але ступінь занепаду скрізь різна і що значить «досі неподоланих наслідків переходу на ринкову економіку»? Якийсь комуняка писав. В той час в розділі економіка написано «Кіровоград — значний промисловий центр України. Промисловий комплекс міста, що налічує понад 70 підприємств і охоплює 12 галузей, постійно збільшує обсяги виробництва власної продукції, впроваджує сучасні технології та завойовує нові ринки збуту». Одне твердження суперечить іншому. То не очухались, то промисловий гігант що завойовує нові ринки--Kamelot 04:07, 9 серпня 2009 (UTC)

Цей «комуняка» — Сергій Клименко, автор фотосесій і анотацій-матеріалів на своєму приватному сайті. Я вже писав, розділ історію, щонайменше, на половину, буде переписано... --Turzh 07:09, 9 серпня 2009 (UTC)

Економіка

ВАТ «Кіровоградолія» — спеціалізується на виробництві олії. Питома вага підприємства в загальних обсягах виробництва цієї продукції в Україні становить близько 10 %. Не вірю. Немає джерела. по 10% може «Чумак» мати і «Олейна», а про Кіровоградолія вперше чую (заміть 11 років працював в родрібній торгівлі продуктами харчування)--Kamelot 04:20, 9 серпня 2009 (UTC)

Для мене самого було здивуванням. Є джерело (сайт мерії, де навряд чи б приписували, «аж гай шумить», відсотки). Щодо пояснень, їх маю, тут же просто скажу — не всьо того обсягу виробництва в Україні, що в київському (чи черкасько-кіровоградсько-....) «Сільпо» чи таких же мереживних Кишені і т.д., потім є ще такі «хитре» поняття як державні закупівлі і т.д. і т.ін. --Turzh 07:09, 9 серпня 2009 (UTC)

Може бути. на 2006 рік врожай соняшника по Україні склав 5324 тис тон, в Кіровоградській області — 496 тис тон (4 місце серед областей, приблизно 10%). Виробничі потужності підприємства за типами сировини: - насіння соняшнику – 1300 тн за добу; --Ілля 20:24, 4 квітня 2010 (UTC)

Транспорт

Вказувати всі міста через які проходять автошляхи E50 і E577 недоречно. Виникає питання, а чому тільки міста, а села--Kamelot 04:32, 9 серпня 2009 (UTC)

Як на мене, це не «кримінал», тобто припустимо... --Turzh 07:09, 9 серпня 2009 (UTC)

«Німці при відступі розібрали колії та вивезли їх.» В Вермахті служили не тільки німці. Звідки така впевненість, що німці. Крім того багато шкоди наробили і наші дебіли, які потім все на німців зпихнули--Kamelot 04:35, 9 серпня 2009 (UTC)

Ну «німці»... А як їх обізвати... фашисти ? Це не суттєве зауваження. Ясно ж які німці... --Turzh 07:09, 9 серпня 2009 (UTC)

Комунальне господарство

«втім вода, звісно, була платною». До чого ця фраза. Начебто зараз вода безкоштовна. Ця фраза ще кимсь за СРСР писалась--Kamelot 04:40, 9 серпня 2009 (UTC)

Не суттєво... --Turzh 07:09, 9 серпня 2009 (UTC)

суттєво --Ілля 20:12, 4 квітня 2010 (UTC)

Освіта

А хіба навчальні заклади з мешим ступенем акредитації ніж 4 ВУЗи?--Kamelot 04:57, 9 серпня 2009 (UTC)

не зрозумів... --Turzh 07:09, 9 серпня 2009 (UTC)

Вищі навчальні заклади І–ІІ рівнів акредитації не бувають. Технікуми, ПТУ не є ВУЗами--Kamelot 07:31, 9 серпня 2009 (UTC)

Це не до мене, а до Міносвіти, джерел, звідки бралось і т.д. А взагалі... у нас і не таке ще буває... --Turzh 07:34, 9 серпня 2009 (UTC)

До тебе. Ти ж мабуть читав статтю. Ми ж не копіюєм помилки з сайту ВРУ, а випрявляєм. Тому без обід. Розберись з Міносвіти і доложиш--Kamelot 07:44, 9 серпня 2009 (UTC)

Нема шо особливо докладати. Без обід, але це в той час ще, коли ми вчилиси у вишах (1990-ті ж ?) були спеціальна освіта і навіть ПТУ повсюдно зберігалися, зараз же ПТУ, що не стало якимось «міжнародним університетом» (та ще й приватним) просто коледжі, що також входять до с-ми вищої освіти, просто надають дипломи максимум магістрів. Такі от пироги... --Turzh 08:16, 9 серпня 2009 (UTC)

Культура, дозвілля і спорт

Чуть з стільця не впав: «Кіровоград є значним культурним осередком Центру країни — тут працюють по 2 театри і кінотеатри...» Невже тільки по два? А якщо так, то нічим хвалитись--Kamelot 05:04, 9 серпня 2009 (UTC)

Тут трохи філософії, і т.с. «з ненаписаного» — може є чим хизуватися, а ... може й ні. АЛЕ: серед тих 2 один є ПЕРШИМ професійним театром України, де працював весь «театральний цвіт» країни кінця ХІХ ст.. Щодо закладів культури, так у Черкасах (бл. 300 К населення) «аж» 3 кінотеатри, а у Вінниці (350 К) — 5-6, але головним скарбом (туристичною принадою, гордістю, дивовижою — потрібне підкреслити) Кіровограда є його шикарні (без перебільшення) музеї (художній, краєзнавчий, Осмьоркіна та інші меморіальні). --Turzh 07:09, 9 серпня 2009 (UTC)

+ Мистецтво

• ще за часів СРСР був ансамбль народного танцю "Ятрань". Він був не так офіційно "просунутий" як наприклад київський ансамбль Вирського, але хореографія в нього була на гірша, а може й краща, більш оригінальна. Вдома його було майже не зостати - він завжди гастролював, також і "за кордоном".))--Wanderer 12:11, 1 лютого 2010 (UTC)

Екологія

Місто розташоване прямо на уранових рудах. Найбільш "активна" точка (найвищщий рівень радіації) знаходиться під старим будинком Облсуду. Якщо хто не знає - це майже на березі Інгулу, вище спорткомплексу, напроти церкви. Координати: 48.503°, 32.260° Кіровоград був давно широковідомий своєю унікальною для областного центру геолого-промисловою ситуацією. В радянські часи тут негласно панував могутній Мінсередмаш (Міністерство атомної промислововстї СРСР). І вже далеко далі, потім, всякая "Гідросила" і прочая "Червона Зірка" (Мін.тракторного і сіль/госп. машинобудування).))) З неофіційних джерел - у 50-ті роки, на початку "атомної ери" з приводу розробки безпосередньо під міською забудовою "корисних копалин", на держ.рівні стояло питання: розбудовувати Кіровоград чи зносити бульдозерами. Вирішили будувати місто далі. Але радіація нікуди не ділась і за визнанням медиків має значний вплив на здоров'я населення. Надіюсь, що екологам і "зеленим" ситуація добре знайома. А в статті недостає цього розділу.--Wanderer 12:46, 1 лютого 2010 (UTC)

Не чув про таке раніше. Бажано джерела навести.--Анатолій (обг.) 20:55, 2 лютого 2010 (UTC)

А ще там є газ родон (чи радон, точно не знаю). Він також, кажуть, небезпечний.--Анатолій (обг.) 20:55, 2 лютого 2010 (UTC)

Граніти - носії урану. Про Кіровоградське родовище та його розробку було широко чути в Києві ще з застійних часів в 70-ті роки. Після Чорнобилю особливо. Про конкретну ситуацію в місті - в мене інформація з медичних кіл міста, також один родич працював безпосередньо на ціх шахтах. Завнішні кар"єри мабуть видно через Google.Local.Maps.--Wanderer 14:12, 6 лютого 2010 (UTC)

пи́таннячко

Чи варта згадувати двох най відоміших педагогів, що частково пвязані з Кіровоградом - народним генієм Ччителем Сухомлинським, та «супер-пупер педагогом» Поплавським (тотим - тлустим орлом, що мати кропивов виховувала)--Когутяк Зенко 21:40, 2 лютого 2010 (UTC)

у статтю про Персоналії... --IgorT 21:52, 2 лютого 2010 (UTC)

Нагадую

Прохання без попереднього обговорення не видаляти шаблон {{Нейтральність-розділ}}. Пропоную зацікавленим обговорити тут. З повагою, --Vasyl` Babych 20:57, 6 лютого 2010 (UTC)

(образа вилучена) Вирішив мені помститися? Стаття от-от стане доброю, а ти шаблон пхаєш. Поясни спочатку, де ненейтральність.

А за що я маю тобі мститися, якщо не секрет?

А по суті: вважаю недопустимим вживання слова «окупація»(окрім цитат, та інших випадків, коли показується та чи інша позиція щодо події), бо воно оціночне, а це порушує ВП:НТЗ. А «фашизм» тут взагалі ні до чого, бо це, наголошую: політичний рух в Італії 20-40 рр. ХХ ст.. Це, банально, неграмотно! Це у СССР обзивали всіх неугодних «фашистами», але ж Вікіпедія не керується есесесерівською історіографією. +зроблено, таким чином, ще й невірне узагальнення: навіть якщо змінити «фашистів» на «нацистів», то виходить, що всі «окупанти» були «нацистами», що не відповідає істині. В армії були всі військовозобов'язані, незалежно від політичних переконань, і, тим більш, членства в NSDAP! (З есесесерівського боку також не всі були комуністами, до слова). --Vasyl` Babych 21:29, 6 лютого 2010 (UTC)

Ну так напишіть «німецько-фашистських загарбників» як часто пишуть.--Анатолій (обг.) 21:35, 6 лютого 2010 (UTC)

Я не псих. Не намагайтеся «злити» дискусію, будь ласка. Вам наведені конкретні арґументи. Від Вас змістовної відповіді поки що немає. --Vasyl` Babych 21:38, 6 лютого 2010 (UTC)

Якщо ви стверджуєте, що ця точка зору ненейтральна, запропонуйте іншу. Ви кажете, що вони не фашисти, не нацисти, тоді хто? Ви не запропонували іншого слова.--Анатолій (обг.) 21:56, 6 лютого 2010 (UTC)

На мою думку, у такій редакції цей фрагмент статті подано нейтрально: факти наведені без втрат, оціночні твердження замінено еквівалентними словами, що не несуть оціночності. --Vasyl` Babych 22:00, 6 лютого 2010 (UTC)

А мені слово «взяте» не подобається. Також ставити шаблон?--Анатолій (обг.) 22:03, 6 лютого 2010 (UTC)

Арґументуйте! ;-) Що в ньому ненейтрального? --Vasyl` Babych 22:07, 6 лютого 2010 (UTC)

Ну кажуть, що воно було не взяте, а звільнене. А це фактично два протилежних твердження.--Анатолій (обг.) 22:15, 6 лютого 2010 (UTC)

Хто каже? Хто є тою істиною в останній інстанції, га? ;-) --Vasyl` Babych 22:33, 6 лютого 2010 (UTC)

Люди кажуть. Он Ігор, наприклад.--Анатолій (обг.) 22:57, 6 лютого 2010 (UTC)

І хіба не є антонімом до «звільнення» слово «окупація», а не «взяття»? --Vasyl` Babych 22:41, 6 лютого 2010 (UTC)

• Оце знову почали політичнц дрязги, кажут в народі застав ... богу молитися - голову розіб'є (так й з цим гіпертрофірованим націоналізмом) - кажу як людина в 4-ох поколіннях націоналіст, й мені смішно з цього історично-політичного публіцтва!!!!!
• «Окупа́ція (від лат. occupatio — захоплення) — у військовій справі та в міжнародному праві тимчасове заняття озброєними силами території супротивника. Режим військової окупації регулюється 4-ою Гаагською конвенцією 1907 року, Женевською конвенцією 1949 року "Про захист цивільного населення", Гаагською конвенцією 1954 року "Про захист культурних цінностей у разі озброєного конфлікту".» - а комусь слово окупація не подобається - треба проходити віійськовий вишкіл (а не пластунські збори)
• ІІ-у світову розпочали з нападу на Польщу - німеччини й Словаччини!!! Формування «Країни осі, Нації осі, Об'єднання осі — країни фашистського альянсу, гітлерівська коаліція, об'єднання країн в часи Другої світової війни. Три головні елементи осі, Нацистська Німеччина, Фашистська Італія та Японська імперія («Вісь Рим-Берлін-Токіо») були частиною військового союзу Берлінського пакту в 40-у році» й приєднання до них інших країн. З СРСР воювали не Німеччина а ціла коаліція - яка завше себе в договірних документах називала - націонал-фашистською коаліцією «ОСІ» й кордон СРСР перейшли не тільки німці, але й мадяри (де офіційно правив фашистський уряд), румуни націонал-фашисти, націонас-соціялісти німчуки, словак та хорватів теж варта упімнути (по єдній дивізії - а уряди їхні саме декларували фашистську диктатуру). Не буду вдаватися в детальні історичні розшифровки - тому що картина змальована давно і більшими фахівцями, а вишукувати заковирки та дрібні напівфакти (непідтверджені) й розжовувати на догоду недолугим політиканам (що беруть гроші від всіх хто заплатить) не має сенсу.
• Тому наголошую, підміняти (заради якихось поліичних дивідентів) поняття це не гоже. Ігоре й Агонку пишіть як було та не спрощуйте матеріал, тим самим даючи привід для подальших інсенуацій (політпроплаченим - історикам). Зичу творчих успіхів! --Когутяк Зенко 22:36, 6 лютого 2010 (UTC) Слава Україні!!!

Зенко, Ви вірно пишете: мене фінансує продажний захід і неофашисти. І взагалі я буржуазна сволота, чи не так? :-D --Vasyl` Babych 22:41, 6 лютого 2010 (UTC)

• Василю, ну ти ж розумний хлопак, й маю гадку, бачиш не тільки те що на поверхні - тому побачиш гроші Коломийського та партнера донецького тАтАрина по Кривому рогу - Димінського. Коли мої родичі витягували Потягнибока Льонгинювича (по маминій лінії - а не скажеш яких народів ведут по маминих юридично-економічних лініях, а недавно з «Кролика Сені» ваші хлопаки за мамину лінію Бакаїв сміялисі) все місцеве Станиславівське крулівство збіглося прохати задіяти Націоналістів КУНУ щоб масовкою инших «юристів» залякати, а Бабця Слава постійно на телефоні сиділа з моєв цьоцьов Олею, нічого витягли - тамка в того хлопака ще жодних вождізмів не було. Бабця Слава обіцєла відрубати йому моськовські гроші дані київськими колишніми ..бістами, але померла Стецько - й пустився він в плавання під чутким плечем.... (тому й закрили рота-фінансування Корчинському, «Щитовцям» та иншим «наці-леповим» - що бідаки почали з лекціями їздити, навік на каву київську не вистачає). Бо в декого в ФАВОРИТАХ єден пан «Потягни». А тобі Василю, раджу помізґувати - не кидайся гаслами (мене фінансує продажний захід і неофашисти. І взагалі я буржуазна сволота) - Там Заходом навік не пахне (більше схід й єрушалем-єрушалем...) - справжній борець за Україну не кричав би на всіх сторонах як той публіка, а тихов сапов робив свою справу й ніколи не випячував свої ідеї - де треба й не треба (я знаю що кажу, бо з одного села з Шухевичем й знаю як робити справу, а не бзд..ти на вітер).--Когутяк Зенко 23:12, 6 лютого 2010 (UTC) Слава Україні!!! (щоб побороти ворога слід знати реальну його силу, і себе не восхваляти, а знати ціну собі)

1) Навчіться ввічливо розмовляти. (наприклад вельми бажано використовувати замість «хлопак» — «пан», зробіть милість)

2) Перепрошую, але мене не обходить, що Ви про мене думаєте. Про п. Тягнибока тим паче, повірте. (Яким він тут боком до теми обговорення, я так і не второпав)

3) Я щиро радий, що Ви вивчили іще якісь слова крім "г...но", бо раніше саме такі висловлювання переважали.

4) Я не по темі з Вами не спілкватимусь. Маєте що додати по темі — прошу.

З повагою, --Vasyl` Babych 23:24, 6 лютого 2010 (UTC)

Василю, Ви самі в цілком культурологічному матеріалі затіяли політику (читайте свої слова), а ще попрохали підтвердити про фінанси й те що Ви буржуазна .... Тому мені прийшлося детально Вам розшифрувати деякі мументи, через які «Ви даремно рвете сорочи на собі» й ладні «повисмикувати всі патла» собі й опоненту в тих питаннях, які Вами не відані, а перекручені ідеологами-купленими. А також пояснив Вам молодому - що справжній націоналіст не кричит на кожному кроці про свої погляди - а здійснює практичні справи заради мети. (на моїй Україні дорослі люди один одному казали «пан», а молодій порослі завше «хлопче», «юначе», по братськи - хлопак, а також доволі часто використовували аналогії та народні вислови - що було незвично для чужинців)--Когутяк Зенко 23:52, 6 лютого 2010 (UTC) Я тут серед Ваших слів жодного факту по темі статті не побачив, тому в кінці дозволив собі відступити від теми заради Вашого ж лікбезу. Де Ваші факти, бо поки що то лише гра слів (ідеологізована полова)!!!!

А мені не цікаво з Вами обговорювати Ваші думки про «справжніх націоналістів»! А факти по темі я навів, читайте й коментуйте скільки влізе! --Vasyl` Babych 23:59, 6 лютого 2010 (UTC)

До слова: всякі там конвенції, нюрнеберзькі трибунали не є абсолютною істиною. Є і їхні противники. Тож у вікі лише можна посилатися на них, як на приклади арґументації, але не подавати як істину. Це так, до слова. Ви краще напишіть, чим ненейтральне слово «взяття»? --Vasyl` Babych 22:44, 6 лютого 2010 (UTC)

Будь ласка, припиніть це неконструктивне обговорення. Будь ласка, виявіть повагу до описуваних подій. Я за виняткову політкоректність, зрештою в останній редакції її додержано... --IgorT 22:47, 6 лютого 2010 (UTC)

Остання редакція швидко змінюється, і не є чимось сталим. Уточнюйте. З повагою, --Vasyl` Babych 22:49, 6 лютого 2010 (UTC)

Мною наведена дослівна цитата з українського академічного джерела. --IgorT 23:02, 6 лютого 2010 (UTC)

Тобто є таки необхідність навести цитату з якогось сайту, скажімо, неонацистів, щоб довести Вам, що існують й інші думки з цього приводу? --Vasyl` Babych 23:11, 6 лютого 2010 (UTC)

повідомлення було написане вперше у моєму обговоренні: Власне мені більше додати нічого. Наведіть, будь ласка, точку зору, яка є прийнятною для Вас, у формі прямої цитати з якогось сучасного письмового джерела, де йтиметься са́ме про Кіровоград, і я із задоволенням розміщу її в статті. З повагою, --IgorT 23:31, 6 лютого 2010 (UTC)

У разі, якщо Ви, як Ви кажете наведете цитату «з якогось сайту, скажімо, неонацистів», ну я не знаю, можна назвати мою цитату офіційною думкою українських істориків, а вміщувати погляд сучасних неонацистів у статті УкрВікі про українське місто, я думаю не варто... --IgorT 23:31, 6 лютого 2010 (UTC)

Питання Другої світової в історії Кіровограда

це обговорення є дискусією з приводу ненейтральності статті в частині подій ІІ Світової, думку про яку висловив п. Бабич, і пости якої розміщувались у сторінці обговорення статті за надання статусу доброї

1. В чому конкретно «ненейтральність» ? Якщо мова про термін «окупація» німців відносно радянських міст у ВВв, то я з Вами, пане Бабич, не згодний. Питання постало вже «до Черкас», і замість «черкаського прецеденту» маємо «кіровоградський». Це дуже несправделиво, як на мене, до своєї Батьківщини стверджувати, що під час ВВв у містах, приміром України, «запроваджувався німецький режим», без уточнення — «окупаційний», так само я совєти, не займали Київ, а таки звільняли... Висловіться, будь ласка, що ненейтрального в тому реченні про окупацію та звільнення Кіровограда ? --IgorT 21:33, 6 лютого 2010 (UTC)

   Висловився у обговореннях. (Вашому та статті) З повагою, --Vasyl` Babych 22:18, 6 лютого 2010 (UTC)

   Остаточний варіант фрази є абсолютно політкоректним (на моє особисте переконання, аж надто) — 5 серпня 1941 року взяли під контроль німецькі війська. 8 січня 1944 року — звільнене від німців Червоною Армією. Пане Бабич, якщо можна погодитись, що німці не загарбували і не окупували місто, а брали під контроль (?), то вже, що Червона Армія — не окупувала і не брала місто, а звільняла місто, прошу погодитись Вас особисто я. Будь ласка, продемонструйте «дзеркальну» політкоректність, і не воюйте за оте «взяли». Голос «проти» можете не змінювати, набридло, що весь час нам (я за себе і своїх однодумців) намагаються накинути якісь «авторитети», коли вони вже в принципі є. Я особисто дуже засмучений тим, що побачив у Ваших діях, та це особисте, і до справи не має відношення. Бажаю успіхів. --IgorT 22:25, 6 лютого 2010 (UTC)

   будьте ласкаві, дотримуйтесь офіційних правил, зокрема ВП:НТЗ. Решта — у Вашому обговоренні. З повагою, --Vasyl` Babych 22:31, 6 лютого 2010 (UTC)

   В чому кокретно у фразі 5 серпня 1941 року взяли під контроль німецькі війська. 8 січня 1944 року — звільнене від німців Червоною Армією Ви вбачаєте недотримання нейтральності висловлюваної позиції ? --IgorT 22:42, 6 лютого 2010 (UTC)

   У тому, що ця фраза стверджує:

   1) Абсурдну річ: мовляв, місто було звільнене від німців. У такому формулюванні, німецький народ однозначно «прив'язаний» до ІІІ Райху і його політики, що не відповідає істині; були і німці, що ІІІ Райх не підтримували; не всі німці воювали; місто не було фізично від німців (всіх представників німецького народу) «звільнене», як Ви стверджуєте.

   2) Слово «звільнення» передбачає, що були «визволителі», ті хто «звільняв». А на те, чи були вони такими, існують різні думки. Вікіпедія мусить подати факт переходу міста з рук в руки, а не давати оцінку цьому факту.

   П.С. Наполегливо прошу продовжити (у разі потреби) дискусію на Вашій сторінці обговорення або на сторінці обговорення статті, щоб не допустити зайвого розростання сторінки номінації статті — вона не передбачена для маштабних обговорень змісту статей. З повагою, --Vasyl` Babych 23:09, 6 лютого 2010 (UTC)

   По-перше, дотримуйтесь відступів в обговореннях, по-друге, краще обговорювати на одній сторінці, а не на трьох. По-третє, якщо вони не визволителі, то за що їм давали потім Героїв Радянського Союзу? За вашою логікою треба прибрати зі статті всі згадки про Героїв Радянського Союзу, Героїв Соц. праці і т.п.--Анатолій (обг.) 23:13, 6 лютого 2010 (UTC)

А хто Вам сказав, що існує одна-єдина «вірна» версія історії? Совєтами була вибудувана ціла концепція, у рамках якої і давалися нагороди. Хіба не так? Факт вручення нагороди є саме фактом, тому неважливо, хто як до цього ставиться, треба просто подавати такі відомості. (за потреби і різні реакції на це). А окупація/звільнення є лиш протилежними поглядами на один і той же факт переходу міста із рук в руки. Тобто питання тлумачення події, а не власне події. --Vasyl` Babych 00:30, 7 лютого 2010 (UTC)

1. Наразі «ненейтральною» на думку п. Бабича є дослівна цитата з ЕІУ (офіційна позиція укр. істориків, АНУ). Запрпоновано навести, бажано академічне, джерело щодо описуваних подій стосовно Кіровограда, де було б наведено іншу позицію. Обговорення статті прохання вести у обговренні статті. З повагою, --IgorT 23:39, 6 лютого 2010 (UTC)

А задля чого, власне, дозвольте поцікавитися? Щодо джерел альтернативної думки — http://cun.org.ua/ukr/content/view/1719/31/ Знайти щось конкретно по Кіровограду не видається можливим, та це й не потрібно. Ви незгодні з тим, що слова «окуповане», «гітлерівськими» є ненейтральними? Дайте, будь ласка, пряму відповідь! (Так/ні) Якщо так, тоді поясніть, чому Ви вважаєте можливим їхнє використання тут, у вікіпедії, і не в контексті цитати чи висвітлення чиєїсь позиції? --Vasyl` Babych 00:30, 7 лютого 2010 (UTC)

1. Дещовищенаведена цитата «За що їм давали потім Героїв Радянського Союзу?» є логічною помилкою. Той режим, який захопив територію, потім і роздавав нагороди. Верифікація відбулася згодом (відбувається зараз). --Friend 23:44, 6 лютого 2010 (UTC)

   Але це не міняє змісту мого коментаря. Якщо не всі вважають окупацію окупацією, а звільнення звільненням, то й не всі вважають тих Героїв героями, тож згадку про героїв за логікою Василя треба також вилучити.--Анатолій (обг.) 00:21, 7 лютого 2010 (UTC)

• У нас укр-вікі є серйозний фахівець з військової тематики Olegvdv68, зверніться до нього, не має чого тут «бити посуд». Він реально підтвердить, що взяти під контроль - се тактичний військовий вислів, що застосовується як короткотермінова військова дія. Ця дія відбувається після захоплення ділянки чи обєкту, які розташовані в безпосередній близькості до лінії фронту чи бойових дій, або на самій лінії фронту. Але коли об'єкт залишається під контролем більше пів-року та ще й бойові дії - лінія фронту далеко (за 1000 кілометрів) се називається ОКУПАЦІЯ. Поняття «окупація» має подальшу похідну - коли внаслідок воєнних кампаній відбувається підписання певних угод (мирних чи капітуляції), в наслідок цього Окупована територія стає Анексованою, в простонароді - територією країни, що внаслідок військових дій окупувала цю територію, яка її перейшла внаслідок договору чи капітуляції супротивника.
• Тому Кіровоград, до 18 року (з копійками) був спочатку окупований УНР (номінально), потім більшовиками. А згодом внаслідок розпаду Імперії (утрирую) окупована територія перейшла-анексована Більшовицькою Росією. Тому Червона армія по всім законам військовим та термінологією не могла окуповувати свою ж територію. А от щодо Зах. України се твердження (окупація) можна з нятяжкою застосувати, бо Ліга націй визнавала Польський уряд в Льондоні, тому юридично анексію Польщі не визнавали, хоча фактично вона мала місце. Тому деякі наші ангажовані гісторики користаються «польським правилом» навіть не усвідомлюючи, що підіграють панпольським закерзонно-пацифікаційним настроям (котрі й говорять, що СРСР окупував Польщу).
• Щодо німецько-фашистських загарбників - висловив фактаж, тому чіпати до сеї війни лише німецьких націонал-соціалістів не має сенсу - бо воювала не одна Німеччина, а коаліція і з числа інших країн фашистських та нацистських. А те що невідаючі люди поєднюють сі два поняття з Німеччиною, це через їх незнання, але й кричати протилежне не слід, а лише розписати: коаліція країн союзників - німецько-фашистські сили (німецька армія й фашистські уряди-диктатури Словаччини, Мадярщини, Румунії, Болгарії, Хорватії...). До речі саме в Кіровограді квартирували коротший час Румунські частини, а потім були Мадярські експрортіаторські-тилові загони з 1942 року.
• До речі самі військові створюючи потім місцеві органи влади (бургомістр, поліціянтів...) називали їх в документації органами влади на окупованій території... Оскільки з давніх давен повелося, після налагодження своїх владних механізмів на захопленій території - її вважали окупованою - тому «не видумуйте квадратних коліс до воза» - пишіть згідно норм, а не вигадок політтехнологічних. --Когутяк Зенко 00:35, 7 лютого 2010 (UTC) Слава Україні!!!

Можливо згодиться:

• Військо Німеччини (3-го Рейху) звалося «Вермахт»
• Радянська Армія взяла місто. Це легітимна штабна лексика Рад.Армії того часу. "Визволила", "принесла свободу" чи "погнала ворога далі" - це лексика газети «Правда» та СовІнформБюро.
• "Контролювала" ("встановила контроль") - так тоді ніхто не казав, це модерний англіцизм.
• "Окупаційний режим" був офіційно встановлений. Діяла поліція, жандармерія, комендатура. Власного українського уряду створити не дали. Можна також мати на увазі, що порядку і закону "при окупації" було побільш, ніж при "визволителях". Зрозуміло, закони ці були "антирадянські")))--Wanderer 02:06, 7 лютого 2010 (UTC)

Бейсбол

Варто написати про бейсбол. У Кіровограді найрозивненіша бейсбольна інфраструктура України — Бейсбольные «смотрины», а команда КДТУ є багаторазовим чемпіоном країни. + Стадіон бейсбольний «Діамант». --AnatolyPm 21:12, 8 березня 2010 (UTC)

Дякую, що «тицьнув носом»... Мене б не переломило додати від себе у «чиїйсь» статті одне-два речення... Але за посилання, ще раз, дякую... --IgorT 21:07, 4 квітня 2010 (UTC)

Ну, по-перше, не треба ображатися, я розмістив пост у той час коли стаття активно тобою редагувалася. І по-друге, звідки мені знати чи ти сприймеш ці зміни як основний автор статті. Тому свою пропозицію виклав тут, саме ж для цього і призначена сторінка обговорення. --AnatolyPm 21:32, 4 квітня 2010 (UTC)

Я сприйму позитивно і буду вдячний. --IgorT 21:40, 4 квітня 2010 (UTC)

Є сайт Бейсбол в Кіровограді. Звідти можна взяти інформацію. --AnatolyPm 21:44, 4 квітня 2010 (UTC)

Точно, була колись команда «Горн», яка все вигравала, потім її перейменували, нову назву не пам'ятаю, так як бейсболом не дуже цікавлюся. Також є «Техуніверситет».--Анатолій (обг.) 22:00, 4 квітня 2010 (UTC)

Руська

Російський (Руський) рух України» Руська община ім. О.С. Пушкіна — мабуть не треба так перекладати --Ілля 20:40, 4 квітня 2010 (UTC)

В тому то й річ, що це не переклад. Я б теж назвав, якщо перекладав, Російський рух.... Руський — це офіційна назва українською... --IgorT 21:05, 4 квітня 2010 (UTC)

поховання

у вказаному джерелі говориться про область: [3] "На теренах області знайдені археологічні пам'ятки, що засвідчують побутування тут людини..."

Єлисаветград - Єлизаветград

Я не знаю яку назву вибере наша топонімічна комісія, якщо все ж таки спромогнеться перейменувати місто, але я знаю точно, що:

а) у XVIII, XIX і початку XX столітті місто називалось "Елисаветградъ" (згідно тодішньою орфографією)

б) Саме таку назву місто отримало, оскільки було назване на честь святої "Елисаветы". Таку орфографію мало ім'я святої тоді у церковному написанні.

в) При цьому імператрицю звали не на слов'янський, а на російський манер: "Елизавета"

Як відомо, у ті часи українська мова не мала жодного офіційного статусу у Російській імперії. (Навіть деякий час була заборонена, історію ту всі знають). Тому безглуздо питати, як правильно тоді писались всі ці слова.

Тому вихід такий: писати Єлисаветград, свята Єлисавета, але імператриця Єлизавета.--Dolyn 19:52, 8 грудня 2011 (UTC)

А як вам це?

Це сторінка з книги 1899 року. Там імператриця Елисавета Петровна, а місто Елизаветградъ.--Анатолій (обг.) 14:48, 13 грудня 2011 (UTC)

Скажу тільки те, що чомусь у цій книжці імператрицю назвали на слов'янський манер (це було досить часто, слов'янська мова вважалась тоді "освітченою" мовою, тому "Елисавета" зустрічається порівняно часто з "Елизавета"), а місто названо на російській манер, що вельми дивно, я зустрівся з цим перший раз (я маю на увазі у виданнях XIX століття). Можна лише послатися на те, що існувало й таке написання. Але домінуючим було написання "Елисаветградъ" --Dolyn 18:23, 13 грудня 2011 (UTC)

Правки Долина

Я відкинув всі правки Долина, потім ретельно передивився їх всі, та додав лише корисні. --91.202.129.128 09:44, 8 квітня 2012 (UTC)

• Які у Вас конкретні зауваженні до моїх редагувань? Все повертаю. --Dolyn (обговорення) 09:55, 8 квітня 2012 (UTC)
• Я додаю байти, а Ви їх прибираєте. Чим більше розмір статті, тим краще. --91.202.129.128 10:06, 8 квітня 2012 (UTC)

План

На плані міста не позначено Новомиколаївку

• Додав. Дякую за заувагу! --Dolyn (обговорення) 19:58, 24 травня 2012 (UTC)

Єлисаветградський концентраційний табір 1920-21 рр.

Варто мабуть створити окрему статтю, згадавши при цьому в статті про історію міста: "В 1988 году мне в архиве совершенно случайно попала в руки папка с подробнейшим материалом о Елисаветградском концентрационном лагере 1920-1921 годов (адрес, который был указан в документах, – ул. Карла Маркса, возле моста). Мы тогда как раз все прочли «Архипелаг ГУЛАГ», где Солженицын писал, что ГУЛАГ формировался еще в первые годы советской власти, но документов лагерей того времени найти не удалось. А тут такая удача!

Мне удалось выяснить, что после Первой мировой войны это был лагерь для военнопленных, а когда их распустили, то стал местным концентрационным лагерем. Причем там содержались и серьезные преступники, и люди, например, опоздавшие на работу. Среди документов я нашел письмо, в котором работодатель просил посадить своего рабочего под стражу на три дня за систематические опоздания на работу – и его просьба была удовлетворена. Очень много было детей, осужденных якобы за безбилетный проезд (скорее всего – просто беспризорники), в лагере была даже своя школа, в которой преподавали осужденные учителя. Эту информацию я публиковал только один раз – тогда же в конце 80-х, в одной из местных газет. Как ни странно, большого резонанса она не имела и больше нигде не использовалась…" http://uc.kr.ua/bosko/

Serge-kazak (обговорення) 14:15, 24 лютого 2013 (UTC)

Зінов'євськ чи Зинов'євськ

Мені здається, що через И більше відповідає правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:37, 13 лютого 2015 (UTC)

У постанові про перейменування було через і.--Анатолій (обг.) 13:15, 13 лютого 2015 (UTC)

Мабуть це треба зазначати у примітках. Тогочасний правопис значно відрізнявся від нинішнього. Гумань та Хвастів як приклад. --AMY (обговорення) 17:51, 14 лютого 2015 (UTC)

КРЕПи та ЖЕКи

Інформація застаріла.Khodakov Pavel (обговорення) 11:28, 7 травня 2015 (UTC)

Мапа

На мапі немає старої Балашівки, района Космонавтів, 101 мікрорайону і смт Нового. Може, ще щось проопустив.Khodakov Pavel (обговорення) 11:32, 7 травня 2015 (UTC)

Єлисавет у XVIII ст.

Для хронологічної таблиці назв додаю назву Єлисавет. День її впровадження невідомий, тому згідно до історикографічних традицій зазначаю день, коли ця назва вперше були згадана в документі

• 
  Донесення полковника Бугогардієвської паланки Максима Тарана кошовому отаманові Григорієві Лантуху 25.04.1755

Джерело Архів Коша Нової Запорозької Січі. 1734-1775: Том 4.корпус документів / ред. кол. П. С. Сохань [та ін.] ; Центр. держ. істор. арх. України, НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. - К. : [б.и.], 2006, с.-64 Згідно до істирокографічних традицій прийнято вважати 1775 рік роком впровадження назви Єлисаветград. Впровадження привязують до ухвалення указу 7 листопада 1775 року (№ 14392) "Учрежденія для управленія Губерній Всероссійскія Имперіи" (К.В.Шляховий. До історії найменування перейменування міста Єлисаветграда) Тому ставлю днем впровадження дату закону. Днем перейменування Єлисаветграда на Єлизавет є день прийняття Закон УНР про адміністративно-територіальний поділ України, тобто 6 березня 1918 р. Днем повернення до назви Єлисаветград (або, як зазначено у більшості документів Єлизаветград) є день слідуючий за днем закінчення зимового походу армії УНР. Під час зимового походу армія УНР оперувала на Єлизаветщині та спільно з більшовицькими загонами звільняла Єлизавет від денікінців. Доценко Олександер - Зимовий похід (6.XII.1919 - 6.V.1920). - К.: Видавництво ім.О.Теліги, 2001 Закінчення походу - 6 травня 1920 р. --Hard6ord (обговорення) 11:37, 2 листопада 2015 (UTC)

Це ваші оригінальні дослідження. Для вибраної статті це недопустимо. Шукайте авторитетні джерела, а не самі придумуйте дати. Ви можете написати, що за версією деяких істориків (можна вказати) існує версія, що місто також носило назву Єлисавет, але не можна подавати цю теорію як єдиноправильну.--Анатолій (обг.) 20:06, 2 листопада 2015 (UTC)

А віз і нині там... Починаючи з серпня ви постійно та наполегливо відкочуєте мої редагування! При цьому уникаєте дискусії! В черговий раз не бачите АД і прикриваєтесь надуманими Вами ОД! Для Вас Закон УНР - не закон! А от укази Катерини ІІ - навіть більше ніж закон!!! Так само, як Ви ставите під сумнів назву Єлисавет, яка стояла на печатці міського комісара 1918 року поряд з тризубом, можна поставити під сумнів і інші назви: і Єлисаветград, і Зіновєвськ і Кірово! Про які "оригінальні дослідження" йде мова? Перший том "Архів Січі..." виданий у 1998 році! 17 років тому! 4-й том, з якого взята картина виданий 9 років тому! Вперше козацькі рапорти зі згадкою Єлисавет були опубліковані 129 років тому в "Киевской старине"! Про це (назву Єлисавет) говорили кіровоградські краєзнавці. Зокрема Босько та покійний Шевченко. Про це говорили київські вчені. Зокрема Чухліб. http://persha.kr.ua/news/48773-yak-poyednati-u-novij-nazvi-kirovograda-tri-tisyachi-rokiv-istoriyi.html Просто про назву Єлисавет говорять впівголоса. Адже з 1989 року активно просувається єдиноправильна історична назва Єлисаветград, яка начебто була першою із перших. Відповідно історичні факти про назву Єлисавет замовчувались, а в сьогоднішній істерії навіть заперечувались. Опоненти ж заперечували як назву Єлисаветград так і назву Єлисавет, яку називали тотожною. Ніхто ніколи не доносив "пересічним" історичні факти, так як доносили міф або заперечення міфу про святу Єлизавету--77.120.236.177 21:12, 2 листопада 2015 (UTC)

Але ця стаття є вибраною, вона кілька разів обговорювалася, ніхто з Вікіпедистів про Єлисавет не згадав. Усі були згодні з такою історією. Мало того, на офіційному сайті міськради теж ні про який Єлисавет не йдеться. Тепер приходить невідомий користувач і починає вносити зовсім іншу інформацію. Знову ж таки, кажу: якщо є версія про назву Єлисавет, можна її подати в статті, але не потрібно її подавати як загальноприйняту, тим більше придумувати дати.--Анатолій (обг.) 21:19, 2 листопада 2015 (UTC)

По-перше, "невідомий користувач" представився Вам після першого ж Вашого відкочування. Можу ще разок. Максим Сінченко.

По-друге, Вікіпедісти не згадували Єлисавет тому, що беруть інформацію з сайтів міськради, а не з фахових видань. "Архів Січі..." виданий Інститутом археографії НАН України, на який я посилаюсь, є фаховим виданням. Не згадували, тому що керувались думкою Шляхового, інформація якого знаходиться на сайті міськради, який не має ані вченого ступеню, ані фахової освіти. Але чомусь не керуються думкою Чухліба, який має вчений ступінь, працює в Інституті історії НАН та очолює Інститут козацтва. Різниця між мною та Шляховим в тому, що Шляховий за час роботи в музеї зумів стати "придворним істориком", що Шляховий довго і наполегливо просуває Єлисаветград та старі царські назви вулиць, що Шляховий, на відміну від мене, не є корінним Кіровоградцем, а приїхав в місто як росіянин. Якщо Ви вже заговорили про міськраду, то теперішнім складом міськради у 2013 році була затверджена Стратегія економічного та соціального розвитку міста Кіровограда на період до 2020 року з пунктом, який звучав так: «повернення місту історичної назви – Єлисаветград». Погугліть, ще має бути на сайті. Це саме та міськрада, яка правдами і неправдами намагалась проштовхнути до Верховної Ради назву Єлисаветград. Лише дивом не вистачило 3 голосів на голосуванні 28 жовтня.

Те що інформація про назву не є загальнопоширеною, не заперечує існування такої назви. Повторюю ще раз. Я навів всього декілька документів, а їх відносно періоду 1755-1775 - десятки, а стосовно періоду 1918-1920 - сотні! Якщо у 1755 році назва виникла стихійно і точна дата виникнення невідома, то у 1918 місто було перейменоване Законом! Чи для Вас УНР - не держава?--77.120.236.177 23:45, 2 листопада 2015 (UTC)

Якщо точна дата невідома, то чого ж ви тоді пишете з точністю до числа? Можна писати просто сер. XVIII ст. або 1750-ті не більше. А придумування дат — це ОД. Щодо 1918 іще раз вам кажу — в законі нічого не сказано про перейменування (тоді як, наприклад, в постанові 1939 року про нього вказано). Ви ж відкидаєте дату 1784 з тієї самої причини, що там в указі не вказано про факт перейменування. Тож я повернув до офіційної версії з сайту міськради, зі згадкою про Єлисавет про в тексті.--Анатолій (обг.) 00:07, 21 листопада 2015 (UTC)

Анатолію! Я хочу з Вами порозумітись. Тим більше, як виявилось, у нас є спільні знайомі. Але Ви в чергове демонструєте, що не читаєте те, що я Вам писав. Не зважаючи на це, я в котре готовий вести з Вами діалог та пояснювати Вам. По Вашому останньому коментарю напишу по пунткам, щоб Ви нарешті прочитали:

1) "Якщо точна дата невідома..." Точна дата появи назви Єлисавет - невідома. Але відомий рік появи - 1755. Також відома дата ОФІЦІЙНОГО документа, в якому вперше згадана назва Єлисавет - це 25 квітня 1755 року. Якщо у Вас є інші варіанти, як правильно поступити при згаданих мною відомих та невідомих датах - скажіть, можливо Ваш варіант буде кращим за мій.

2) "А придумування дат - це ОД" Жодна публікація не містить дати 7 серпня 1924 року (затвердження назви Зіновєвськ). Ваш улюбленець Шляховий пише: 7 липня 1924 року. Матівос не згадує дату затвердження ВУЦВК, але зазначає дату затвердження ЦВК СРСР - 5 вересня 1924 року. Значить Ваша дата 7 серпня 1924 року відповідно до Вашої логіки - це ОД. Ви посилаєтесь на "Збірник узаконень та розпоряджень..." так само, як і я посилаюсь на "Архів Нової Січі..."

3) "Щодо 1918 іще раз вам кажу — в законі нічого не сказано про перейменування" Факт використання назви міськими органами управління, в тому числі і на печатках, підтверджують , що фактичне перейменування відбулось. Що це фактичне перейменування відбулось на виконання Закону, у якому містилась нова назва. За аналогією з Одесою. Перша згадка назви Одеса міститься в указі від 10 січня 1795 року. Але в цьому указі не йдеться про перейменування Хаджибея в Одесу. Нагадаю, що Хаджибей був завойований в 1789 році. Тобто 5 років царська влада використовувала назву Хаджибей , але Хаджибей так і не був перейменований на Одесу. Але ці обставини не спростовують перейменування Хаджибея на Одесу.

4) "Ви ж відкидаєте дату 1784 з тієї самої причини" Я дату 1784 відкидаю з тієї причини, що назва Єлисаветград вживались не з 1784 року, а з 1775. Відчуваєте різницю в 9 років? Це по-перше. А по-друге Ви чомусь вперлись в дату 10 лютого 1784, коли указом фортеця була приєднана до міста. А за місяць до цього 11 січня 1784 року указом був створений єлисаветградський повіт та повітове МІСТО з назвою по назві повіту. Я це писав ще в серпні. Ви знову цього не помітили?

5) "Тож я повернув до офіційної версії з сайту міськради" Спеціально зайшов та почитав, що ж написано в "офіційній версії". Виявилось, що там був передрук з вікі до моїх правок. Замкнене коло? До речі на приморському бульварі на місці розкопок стоїть "ОФІЦІЙНА" табличка, що на місці Одеса знаходилась грецька колонія Одессос. Ця "ОФІЦІЙНА" табличка знаходиться там не зважаючи на те, що історики вже давно довели помилковість цієї версії.

Тож вношу зміни до винесення підсумку по запиту. --77.120.236.177 13:41, 22 листопада 2015 (UTC)

Я так і не зрозумів, що це за документ з джерелом і чому він вважається офіційним? --Максим Підліснюк (обговорення) 22:17, 25 листопада 2015 (UTC)

@Максим Підліснюк:Поясню по аналогії з Вашим рідним (наскільки я зрозумів) Хмельницьком. Точна дата появи назви Плоскирівці невідома, але відомо, що перша згадка назви була в документі 1431 року (якщо не помилився). Так само і з назвою Єлисавет. Перша згадка датується 25.04.1755 в донесенні полковника Бугогардієвської паланки Максима Тарана кошовому отаманові Григорієві Лантуху, який я й назвав офіційним документом

Не зовсім зрозумів, про що. Хмельницький - не моє рідне місто, тому ваша аналогія мені далека. Вибачайте, я кам'янецький, а там вже зовсім інша історія. Просто я не розумію, чому донесення полковника ви вважаєте офіційним документом. В той час помилки в документах такого роду - звична справа. --Максим Підліснюк (обговорення) 22:45, 8 грудня 2015 (UTC)

@Максим Підліснюк:Вибачайте. Звернув увагу лише на Хмельницький)). Така "помилка", тобто назва Єлисавет, зустрічається в десятках документів до 1775 року, до початку вживання назви Єлисаветград. Якщо буде необхідно, я зазначу всі документи з посиланнями. Щоб довго не шукати, скопіпастю з іншого обговорення.

17 травня 1755 року Кошовий Григорій Федоров у рапорті Гетьману пише наступне: «крымские мурзы и прочие их старшины в немалом сожалении находятся, что в российской империи делается новый город Елисавет и потому домогательство чинить будут, чтобы разоренный российским государством турецкий город Азов, паки коштом российской же империи сделан был». А. Скальковский. Секретная переписка Коша Запорожского (1734-1763 г.) // Киевская старина, № 2. 1886, с.334

6 грудня 1755 року у рапорті Кошовому купець та запорізький козак Василь Романовський після повернення з Криму пише: «а ныне уже войско запорожское в конец истребить хотят, для чего и вновь по сей стороне Днепра города, яко то Елисавет и прочие поделаны, и уже войско запорожское все в мешок убрано». А. Скальковский. Секретная переписка Коша Запорожского (1734-1763 г.) // Киевская старина, № 2. 1886, с.335

8 травня 1756 року: «подрядились-де они в крепости Святой Елизаветы у бурмистра тамошнего Ивана Иванченка за купленной им в Польской области, в Уманской губернии в тамошнего жителя хлебной припас для государевого подряду своим скотом в Елисавет поднять» Архів Коша Нової Запорозької Січі. 1734-1775: Том 1.корпус документів / ред. кол. П. С. Сохань [та ін.] ; Центр. держ. істор. арх. України, НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. - К. : [б. и.], 1998, с.382

у червні 1775 генерал Текелі пише: «По прибытии моем к корпусу, застав онный в марше не дошедшим до Елисавета, на время собрания его к онному городу...» (Записки Одесскаго общества исторіи и древностей. Том 3, Донесеніе генералъ-поручика Текелія, Гавріилъ, Одесса, 1853, с.587).--77.120.236.177 00:02, 9 грудня 2015 (UTC)

Донесення полковника Бугогардієвської паланки Максима Тарана кошовому отаманові Григорієві Лантуху 25.04.1755

А згодом назва Єлисавет зустрічається ще в ряді документів 1755 року, у тому числі в рапорті кошового Федорова до гетьмана Розумовського. Агонк пропонує виходити з того, що козаки не були офіційними особами Російської імперії та не мали права давати назву новоствореному місту. Хоча я також посилався на генерала Текелі, який у рапорті про руйнування Січі згадав назву Єлисавет. Але й це для Агонка не аргумент. Здається у 1784 році в імперському указі вперше з'явилась назва Проскуров. Але не було документа про перейменування Плоскиріва в Проскуров. Так само і з нашим Кіровоградом. У 1784 році в імперському указі вперше з'явилась назва Єлисаветград. Агонк заперечує назву Єлисавет, тому що жоден указ не зазначає, що Єлисавет був перейменований на Єлисаветград. А по факту назва Єлисаветград була фактично впроваджена ще в 1775 році після руйнування Січі. Так прийнято вважати серед істориків та краєзнавців. Відповідно є багато посилань на АД. І з цим Агонк не погоджується. Згадати в рапорті чи іншому документі назву Єлисаветград - це ще нічого не значить. От якби був імперський указ... Тому він відхиляє 1775 рік, як рік появи назви Єлисаветград. Позиція Агонка - це наслідок піар діяльності УПЦ МП та діючого заступника міністра РФ, у минулому гебіста, які ще з 90-х зомбують мешканців назвою Єлисаветград.--77.120.236.177 22:37, 8 грудня 2015 (UTC)

@Максим Підліснюк:, а можеш повернути Назви Кіровограда до доконфліктної версії? Схоже, анонім не має бажання обговорювати далі, адже поточна версія його влаштовує.--Анатолій (обг.) 23:51, 30 листопада 2015 (UTC)

Шановний Анатолію! Дякую, що Ви вчергове назвали мене "анонімом". При тому, що я як мінімум тричі особисто Вам представлявся. Можу ще раз. Я - Максим Сінченко. Такою ідентифікацією Ви продемонстрували зневажливе ставлення до моїх правок та до мене. А те, що я не редагую статтю, хоч її частини в теперішньому вигляді протирічать одна одній, ще не значить, що версія мене влаштовує. Хочу законослухняно дочекатись підсумка обговорення.--77.120.236.177 22:37, 8 грудня 2015 (UTC)

Анонім, тому що ви не зареєстрований і редагуєте з IP-адрес, а таких користувачів у Вікіпедії називають анонімними або анонімами.--Анатолій (обг.) 19:50, 15 грудня 2015 (UTC)

Єлизавет у XX ст.

Не знаю детальної історії міста але, що точно можна стверджувати, що назва Єлизавет зафіксована у документі "ЗАКОН ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ" від б березня 1918 р. Документ є за цим посиланням [4] С.181-182. Які ще є суперечливі моменти? Якщо можна коротко, не більше 2-х речень кожен, бо виходить так, що довгі обговорення до сих пір ніхто не хоче читати. --yakudza 22:50, 26 листопада 2015 (UTC)

Але текст закону за вказаним посиланням відрізняється від тексту в Закон УНР про адміністративно-територіальний поділ України. Який з них є правильним? За вашим посиланням назва Єлизавет, а також Прилуки, Кременчук, Берест, Слов'янськ тощо, в тексті ж у статті Єлисавет, Прилука, Кремінчук, Боресть, Славянськ. Отже, ми маємо два джерела, в яких відрізняються написання назв. Давайте спочатку з'ясуємо, яке з них автентичне, а потім вже будемо вести подальшу дискусію.--Анатолій (обг.) 23:21, 26 листопада 2015 (UTC)

Та ні. І там, і там - Єлизавет. Я навів посилання на академічне видання. --yakudza 23:51, 26 листопада 2015 (UTC)

Так, дійсно, мене збило, що користувач Har6ord, посилаючись на закон, писав Єлисавет. Проте все ж тексти законів тут і тут відрізняються. Так, друге джерело академічне, але сучасним правописом. Там у тексті «…Народної Республики», а внизу написано «Вістник Ради народніх міністрів Української Народньої Республіки.» Перше ж більш схоже на оригінальний правопис. Якщо вважати перше джерело оригіналом, то там також вживаються Камінець, Прилука, Чернигів, Боресть, Славянськ, хоча у відповідних статтях нічого про ці назви не йдеться. Звідси можна зробити висновок, що міста не перейменовувалися, а просто вживалися інші варіанти назви (яким був і Єлизавет). І якщо ми не вживаємо Камінець, Чернигів, Прилуку, Боресть, Славянськ щодо відповідних міст, то чому маємо Єлизавет вживати тут? До того ж щодо всіх них в тексті про перейменування не згадано. Лише про те, що вони стали центрами. Ще один аргумент — те, що цей закон не встиг набути чинності (принаймні так я це розумію зі статті Землі УНР).--Анатолій (обг.) 00:19, 27 листопада 2015 (UTC)

@Yakudza:На це АД, як на першоджерело я посилався ще у липні, коли тільки починав редагування та почався конфлікт. На сторінці 175 джерела в документі від 3.03.1918 був ще Єлисаветград, а на стор.182 в Законі від 6.03.1918 вже Єлизавет. Суперечливі моменти відсутні. Використання нової назви в органах місцевої влади (Єлисаветська міська управа, Повітовий староста м.Єлисавета, Єлисаветський повітовий військовий начальник, Єлисаветська державна українська гімназія) підтверджує факт перейменування

Газета „Народне слово”, 17.10.1992, № 126

--77.120.236.177 21:58, 8 грудня 2015 (UTC)

@Ahonc:У варіанті, який Ви декілька раз видаляли, був Єлизавет. Якщо починати обговорення інших назв, то закінчиться не на Вашу користь. Укр. кремінь, а не кремень, укр. камінь, а не кам'янь і т.д. писалось задовго до 1918 року. Знайдіть краще документи згідно яких у 1918 Лемберг був перейменований на Львів, а Станіслав на Станіславів та ін., а тоді продовжимо. І не Закон "не набув чинності", а не був реалізований в частині утворення Земель. В частині перейменування Єлизаветграда на Єлизавет був реалізований, про що свідчать архіви.--77.120.236.177 21:58, 8 грудня 2015 (UTC)

Можливо повторюсь, але Єлисавет та Єлисаветград – це зовсім різні назви. До 1917 року (якщо ми говоримо про 20 ст.) назва Єлисавет ЖОДНОГО разу не вживалась в офіційних документах рос.імперії. Більш того, назва Єлисавет ЖОДНОГО разу не вживалась росіянами. Ні в документах, ні в листуванні, ні в розмові. Лише УКРАЇНЦІ вживали цю назву. Тому цілком закономірно, що у 1918 відбулось перейменування з РОСІЙСЬКОЇ назви Єлисаветград на УКРАЇНСЬКУ назву Єлисавет. Цю назву закріпив Закон від 6.03.1918, а згодом цю назву використовували місцеві органи влади, що свідчить про те, що фактичне перейменування відбулось. А те, що більшовики відкинули назву української «націонал-буржуазії» та повернули Єлизаветград, то це вже інша тема.--77.120.236.177 21:58, 8 грудня 2015 (UTC)

Посередництво

Шановний @Єлисаветградець:! При редагуванні вступу користувачем @Ahonc: були відкинуті декілька варіантів редагування, а саме: хронологічний список назв з датами, хронологічний список назв лише з роком. Враховуючи те, що у Агонка відсутні претензії до змісту статті, пропоную взагалі прибрати цей злощасний хронологічний список. Стаття Кіровоград одна з небагатьох у вікі, де цей список присутній. Однак наполягаю на редагуванні першого речення статті аналогічно до статей вікі про міста, які мали декілька назв. Мій варіант такий:

Кіровогра́д (раніше — Єлисавет, Єлисаветград, Зінов'євськ, Кірово) Зі сподіванням на остаточне розв'язання конфлікту. --77.120.236.177 21:56, 14 лютого 2016 (UTC)

Узагалі-то Арбком призначив посередництво між Ahonc і Hard6ord, претензії ж аноніма відкинув.--Анатолій (обг.) 22:14, 14 лютого 2016 (UTC)

Анатолію, Ви ж начебто дросла людина! Не обов'язково знати досконально юрисприденцію, щоб розуміти елементарні основи. Тим більше знання основ Вам вистачило, щоб подати позов у вікі. Оскільки позивачем були Ви, то і претензії були у Вас до мене та до Максима, а не навпаки. )))) @Єлисаветградець: сподіваюсь, що мені не треба підтверджувати свою позицію, оскільки досконально володіє темою 77.120.236.177 та оскільки він був автором правок. Дякую! --Hard6ord (обговорення) 08:13, 15 лютого 2016 (UTC)

• Посередництво призначене навколо статей «Кіровоград» і «Назви Кіровограда». В обговоренні можуть, звичайно, брати участь всі користувачі, як зареєстровані, так і аноніми. Не бачу проблеми. --Єлисаветградець (обговорення) 10:30, 15 лютого 2016 (UTC)

  Але навіть Арбком вважав аноніма безправним і відмовив у тому, щоб той був відповідачем. За півроку можна було бу же й заресєтруватися (тим більше, що своє ім'я він розголосив уже давно). На разі не реагуватиму на пропозиції аноніма.--Анатолій (обг.) 19:43, 15 лютого 2016 (UTC)

Перше речення

Зараз початок первого речення у статті виглядає так:

'''Кіровогра́д''' (до [[1924]] року — '''Єлисаветград'''<ref>Також використовувалась назва ''Лисаветград'' ([[s:Про перейменування м. Лисаветграду в м. Зінов'євськ і Лисаветградської округи в Зінов'євську округу|Постанова ВУЦВК «Про перейменування м. Лисаветграду в м. Зінов'євськ і Лисаветградської округи в Зінов'євську округу»]])</ref>, у [[1924]]–[[1934]] роках — '''Зінов'євськ''', у [[1934]]–[[1939]] роках — '''Кірово'''{{рвкмр2|3900}}) — [[місто]] в [[Україна|Україні]]

77.120.236.177 хоче додати до переліку окрему назву Єлисавет. Прошу надати джерела, що підтверджували б що тала така назва, окрема від назви Єлисаветград. Як я розумію зараз, Єлисавет - це один з розмовних українських варіантів (разом з Лисавет, Лисаветград та іншими) офіційної російської назви Елисаветград (Елисаветградъ у старому провописі). --Єлисаветградець (обговорення) 10:30, 15 лютого 2016 (UTC)

Пропоную додати:

'''Кіровогра́д''' (до [[1924]] року — '''Єлисаветград'''<ref>Також використовувалась назва ''Лисаветград'' ([[s:Про перейменування м. Лисаветграду в м. Зінов'євськ і Лисаветградської округи в Зінов'євську округу|Постанова ВУЦВК «Про перейменування м. Лисаветграду в м. Зінов'євськ і Лисаветградської округи в Зінов'євську округу»]]), ''Єлисавет''</ref>, у [[1924]]–[[1934]] роках — '''Зінов'євськ''', у [[1934]]–[[1939]] роках — '''Кірово'''{{рвкмр2|3900}}) — [[місто]] в [[Україна|Україні]]

Запрошую до обговорення. --Єлисаветградець (обговорення) 10:31, 15 лютого 2016 (UTC)

Шановний Єлисаветградець! В тексті статті є підтвердження існування назви Єлисавет з посиланням на джерела. Також джерела згадані в обговоренні вище. Також джерела є в позові на арбітраж. Факт 1: в історіографії вважається, що назва Єлисаветград з'явилась у 1775 році. Я навів Численні докази, що за 20 років до того у 1755 році з'явилась назва Єлисавет. Тобто у період з 1755 до 1775 року місто називали ЛИШЕ Єлисавет. Це перше. А друге, що у 1918 році назва Єлисавет була затверджена Законом УНР та вживалась у назвах органів влади. Поряд з тризубом на печатках була не назва Єлисавтград, а назва Єлисавет. ДНа підтвердження цього джерела також були зазначені і вище, і у статті. Якщо Вам справді цікаво, то я можу Вам вислати фото тогочасних печаток, штампів та бланків. Зі сподіваннями на плідний діалог, Максим Сінченко.--77.120.236.177 13:23, 15 лютого 2016 (UTC)

Дякую пана Єлисаветградця за запрошення до обговорення! Також висловляю Вам пошану, що Ви знаєте, що назва Єлисавет - це український варіант, а назва Єлисаветград - російський.

Але прошу Вас звернути увагу, що ми знаходимося на Українській Вікіпедії. То чому ж тоді Ви пропонуєте писати основною російську назву Єлисаветград. Давайте Ваш варіант залишимо для російської вікіпедії, а не українській зробимо так:

Варіант Єлисаветградця (додати у примітку) дійсно виглядає компромісним, але тоді для Зинов'євська і Кірова теж треба приміткою вказати альтернативні назви. Або можна навіть у примітці Єлисавет першим поставити.--Анатолій (обг.) 20:08, 15 лютого 2016 (UTC)

'''Кіровогра́д''' (до [[1924]] року — '''Єлисавет'''<ref>Також використовувалась назва ''Єлисаветград'', ''Лисаветград'' ([[s:Про перейменування м. Лисаветграду в м. Зінов'євськ і Лисаветградської округи в Зінов'євську округу|Постанова ВУЦВК «Про перейменування м. Лисаветграду в м. Зінов'євськ і Лисаветградської округи в Зінов'євську округу»]]), у [[1924]]–[[1934]] роках — '''Зінов'євськ''', у [[1934]]–[[1939]] роках — '''Кірово'''{{рвкмр2|3900}}) — [[місто]] в [[Україна|Україні]]

Така версія буде 100% правильною, адже Єлисавет використовувалась починаючи з 1755 року. 20 років вживалась виключно одна назва, а потім Єлисавет вживалась паралельно з російською Єлисаветград. Зверніть увагу на статтю Львів Німецький варіант Лемберг, який був офіційним з 1772 по 1918 рік, взагалі не згадується у вступі. Згадується лише український варіант Львів.

Шановний Єлисаветградець! Зважайте будь ласка на те, що редагування статті Кіровоград може стати прецендентом та приводом для аналогічних редагувань статей Іфано-Франківська, Хмельницького, Кам'янець-Подільська та ін. (я перелічував їх у відповідях арбітрам).

А взагалі-то, щоб ретеально проблему обговорити, потрібна зустріч. Ви, як я зрозумів, на відміну від Агонка знаходитесь в Кіровограді? Тож все можна вирішити за одну зустріч.--Hard6ord (обговорення) 14:27, 15 лютого 2016 (UTC)

На жаль знахожусь я зараз далеко від рідного міста. Тепер по джерелах. Я прошу систематично викласти сучасні (тобто умовно кажучи приблизно після 1990 року, дата умовна, звичайно) джерела де б говорилось що Єлисавет - то є окрема від Єлисаветграда назва. Зараз я бачу лише статтю Володимира Боська. Про Львів та інші міста краще не згадувати, це не аргумент, єдиного підходу немає і не буде. --Єлисаветградець (обговорення) 16:15, 15 лютого 2016 (UTC)

Шановний Єлисаветградець! Я здивований Вашим вимогам. Наскільки я знаю, в історії так само як і в математиці діє наступний принцип. Якщо старі теорії не заперечені новими дослідженнями, то вони вважаються актуальними. Теорему Піфагора не ставлять під сумнів через те, що вона з’явилась задовго до 1990-х років, чи не так? Чи це лише у вікі діє таке правило? Тоді покажіть його.

Але насправді я охоче задовольню Ваше прохання.

Щоб не розпорошуватись, для початку розміщу стосовно періоду 1918-1920, тому що всі джерела стосовно цього періоду вже після 1990 року.

Насамперед це публікації М.Сінченка (наведу лише всеукраїнськівидання): газета День, газета Україна молода, журнал Український тиждень.

Це вже згадана раніше профільне історичне видання Українська Центральна Рада. Документи і матеріали у двох томах. Том 2. 10 грудня 1917 р. - 29 квітня 1918 р. Київ Наукова думка 1997 р. с.181-182

Вже згадана Вами стаття Боська 1992 року Фото наведених у статті Боська документів може продемонструвати Максим Сінченко. Ось одне з них.

Печатка Повітовий Староста м.Елісавета 1918

Підсумую. У 1918 році була проголошена нова держава УНР. Те що УНР мала офіційний статус ніхто не сперечається? У березні 1918 був прийнятий Закон, який впроваджував адмінреформу в новоствореній державі. Те що Закон мав офіційний статус всі згодні? Адмінреформою був передбачений новий поділ, який мав бути втілений в життя іншими підзаконними актами. Закон передбачав нову назву м. Єлисаветград. Агонк апелює, що Закон не містив фрази перейменувати Єлисаветград на Єлисавет. А чи містив Закон фразу, що Новоросія та Малоросія увійшли до складу України? Не містив! Але це не спростовує факт. Закон ліквідовував губернії та створював нові адмінодиниці землі. Закон передбачав що втіленням нових адмінодиниць в життя буде займатися КМ. Але КМ не здійснив всіх заходів на втілення закону. Не зважаючи на це Закон не втратив чинність! Просто не був виконаний в одній з його частин. В частині назви Єлисавет він був виконаний. При чому, оскільки УД була правонаступником УНР, то Закон продовжував діяти і в УД. Доказом того, що Закон діяв є використання в назвах УСІХ органів державної влади назви Єлисавет. Про це йдеться в статті Босько. Зазначені Боськом факти може підтвердити Сінченко фотографіями архівних згадок органів державної влади. Ні в кого не викликає сумнів, що Повітовий Староста Єлисавета мав офіційний статус? Ні в кого не викликає сумніву, що повітовий староста був органом влади УД, адже на печатці над архистратигом Михаїлом зображений герб-тризуб. Так само він зображений на печатці військового начальника. Звичайно, що в побуті росіяни продовжували називати місто Єлісавєтградом. Так само як після перейменування на Інгульськ ще деякий час місто будуть називати Кіровоградом.

Якщо У Вас ще лишаються сумніви, кажіть. Будемо спільно розвіювати їх документами!--Hard6ord (обговорення) 16:57, 19 лютого 2016 (UTC)

Ваші джерела порушують правило ВП:НТЗ. Ви підтримуєте теорію аноніма, який називає себе Максимом Сінченком, спираючись на публікації того самого Максима Сінченка. Це очевидне порушення НТЗ, тобто користувач просуває свою власну точку зору. Мало того, навіть якщо врахувати ці публікації, що ми маємо: в публікаціях Сінченка і статті Боська — Єлисавет, в законі УНР — Єлизавет, на печатці — Елісавет, в постанові 1924 року про перейменування — Лисаветград (якщо не бачите різниці, зверніть увагу на першу, третю і четверту букви в перших трьох словах). Тобто 4 різних джерела з різним написанням, причому у випадках із печаткою і постановою ВУЦВК там першоджерела, написано правописом оригіналу, а Басько і Сінченко, очевидно, спотворили цю назву, першоджерело Верстюка наразі не знаходив, але той документ зустрічається щонайменше у двох різних варіантах. До речі, у Баська в постскриптумі посилання на Дорошенка і закон Малої Ради про 30 земель, з яких 14-ю є Низ, назва Єлисавет через с, але ж в книзі Верстюка, на яку ви посилаєтеся, в законі УНР (який ухвалений тою самою Малою Радою!) вже 32 землі і Низ 16-й, назва Єлизавет через з. Тобто ваші джерела суперечать одне одному! Отже, я не розумію хід ваших думок: ви намагаєтеся довести, що місто тоді звалося Єлисавет, чи те, що воно в кожному документі по-різному звалося?--Анатолій (обг.) 19:34, 19 лютого 2016 (UTC)

Ви тут наводите посилання на НТЗ, а Ви взагалі його читали? Де там написано, що інші користувачі, чи навіть я особисто, являючись автором статей, які вказані у якості джерел, не можуть бути дописувачами Вікі? Які у Вас підстави поставити під сумнів зміст моїх статей, крім того, що я є дописувачем Вікі?

Вже прокльовується у Вас здорова думка! Поздоровляю! У офіційної назви УНР та УД Єлисавет, як Ви помітили, були різні форми. Так само, як і у офіційної назви царської Росії (Елисаветградъ, Елисаветоградъ, Елизаветградъ, Елизаветоградъ,), та радянської союзу з 1920 до 1924 (Елисаветградъ, Елисаветград, Елизаветградъ, Елизаветград, Єлизаветград, Лисаветград). Ви помітили розбіжності, так дослідіть, яка кількість земель правильна. Однак кількість земель жодним чином не заперечує наявність назви Єлисавет з різними варіантами (Єлизавет, Елисавет, Елісавет, Лисавет, Лізавет, Ялисавет). ЗІ Даю підказку, зі списку 32 пунктів відмінусуйте Київ з околицями та Одесу з околицями, може зійдеться?))) А прізвище краєзнавця не Басько, а Босько. Якщо Ви регулярно демонструєте зневагу до мене, то може хоч до людини у літах продемонструйте повагу!--77.120.236.177 10:35, 21 лютого 2016 (UTC)

Якщо користувач просуває точку зору з роботи, яку він же сам і написав, то це явне порушення НТЗ. Я не стверджував, що не може бути дописувачем вікі, мало того, якби ви не написали, що ви є самим тим самим Максимом Сінченком, то і претензій до НТЗ б не було. Але ви чи не на кожному кроці кажете, що ви Максим Сінченко і посилаєтеся на джерела Максима Сінченка, тут явне порушення НТЗ, бо ви просуваєте свою власну теорію, яку вважаєте єдино правильною. А чому Київ з околицями і Одесу з околицями відкидати, а Харків з околицями ні? Там не такі околиці?--Анатолій (обг.) 21:30, 21 лютого 2016 (UTC)

Ви так і не змогли напружитись, щоб прочитати зміст ВП:НТЗ. З користувачів вікі, з патрульних, з адміністраторів ніхто крім Вас не виступив з запереченнями моїх правок. Спочатку Ви відхиляли 100% моїх правок, потім частину, зараз все звелось до заперечення одного слова зі вступу. Вам не здається, що саме Ви вважаєте свою думку єдиновірною? При цьому Ви лише нападаєте, вимагаєте від мене надати джерела і ЖОДНОГО разу не намагались відстояти свою позицію з посиланням на свої джерела. Натомість в чергове намагаєтесь дискредитувати мої джерела під надуманими приводами (відсутність коми, або список неправильно пронумерований). В Ваших словах жодних фактів. Ви звинувачуєте мене в використаннях джерел, автором яких є я! Але де докази! Я використав свою статтю як джерело лише раз, коли скопіпастив одне речення, твердження в якому було зібрано з трьох-чотирьох джерел. В той момент я вирішив, що так буде швидше. Ніхто за майже півроку, що минув, не висловив заперечення по змісту того єдиного речення!--77.120.236.177 00:19, 23 лютого 2016 (UTC)

Дякую вам за надані джерела. Розглянувши їх, я бачу що назва Єлисавет використовувалась в часи революції. Ahonc помітив що назви Єлизавет, Елісавет та Лисаветград використовувались також. Ці факти підтверджені джерелами, тому їх треба додати до статті. Але використання цих назв не співмірне з використанням назв Єлисаветград, Зінов'євськ, Кірово. До того ж залишається не спростований варіант, що Єлисавет, Єлизавет, Елісавет та Лисаветград були не окремими назвами, а варіантами єдиної назви. Тому наразі бачу доцільним додати їх приміткою в першому реченні. А ось у розділі назва можна описати детальніше всі обставини використання. --Єлисаветградець (обговорення) 10:47, 20 лютого 2016 (UTC)

Для продовження діалогу, враховуючи Ваше твердження: «я бачу що назва Єлисавет використовувалась в часи революції», прошу дати відповіді на питання: Чи вважаєте Ви першою столицею України Харків? Чи визнаєте Ви існування Української народної республіки та Української держави Скоропадського?

Відповіді на ці питання Вас, як посередника, дуже важливі для подальшого вирішення конфлікту! Наперед дякую!--77.120.236.177 10:35, 21 лютого 2016 (UTC)

Не дуже розумію яке відношення до посередництва мать мої відповіді на Ваші питання, але залюбки на них відповім. Почну з другого. Звичайно, що УНР та Українська держава Скоропатського існували. Не можу уявити людину у якої є сумніви щодо цього. Щодо поняття "першої столиці України", то тут можливо багато відповідей. Якщо вважати руську державу Володимира та Ярослава Мудрого попередником України - тоді першої столицею треба назвати Київ. Дехто з істориків говорить, що першою суто українською державою була Гетьманьщина - тоді можна казати про Чигирин, або той самий Київ (знов таки як і з якого часу рахувати). Інший погляд на питання, не вважати держави до XIX сторіччя національними, тоді першою столицею України знов таки буде Київ (для ЗУНР що з'явилася пізніше - Львів). Нарешті є ще навіжені історики, які не визнають що сучасна Україна є одночасно нащадком УРСР та УНР. Для них першою столицею України є Харків. Як відомо 24 серпня 1992 року Плав'юк передав всі повноваження керівника УНР Кравчуку, там самим визнавши що нова українська держава є одночасно нащадком УРСР та УНР. До речі, в Білорусі такого не відбулося. Тому сучасна Білорусь, навіть до приходу Лукашенка до влади і зміни символіки, в юридичному плані є лише нащадком БРСР, а БНР має свій уряд в екзилі, який вважає себе єдиним легетимним урядом Білорусі. Якось так, сподіваюсь відповів на Ваші запитання. --Єлисаветградець (обговорення) 19:49, 21 лютого 2016 (UTC)

Дякую за відповідь! Я був радий прочитати саме таку відповідь. Ваша відповідь означає, що ми з Вами однодумці!

В своїх коментарях Ви цілком вірно зазначали: «Єлисавет - це один з розмовних українських варіантів», «Українська мова не мала офіційного статусу до революції»

Ви праві. До 1918 року назва Єлисавет вживалась виключно в українській (неофіційній) мові паралельно з офіційною назвою Єлисаветград. Ви праві в тому, що саме відсутність офіційного статусу назви Єлисавет може розглядатись як причина відсутності назви у списку. Однак все діаметрально протилежно змінилось у 1918 році. Україна отримала незалежність відповідно до 4-го Універсалу. Законами новоствореної держави були затверджені державні символи (не змінені, а затверджені!), державна мова (не змінена, а затверджена інша мова замість російської), адміністративно-територіальний поділ (не змінений, а затверджений новий) з назвою Єлисавет (не змінена з Єлисаветграда на Єлисавет, а затверджена нова назва нової держави на новій державній мові).

Таким чином назва Єлисавет, так само як і українська мова, стали офіційними. Підтвердженням цього є стаття Боська. Я відзняв на фото ті документи, про які він згадує у своїй статті. Список відзнятих мною назв державних органів влади у тогочасному Кіровограді вдвічі більший, ніж у статті Боська. Крім згаданих «Повітовий староста м.Єлисавет, Єлисаветський військовий начальник, єлисаветська повітова державна варта, Єлисаветська державна українська гімназія, Південно-східна група республіканських військ м.Єлисавет, Єлисаветський січовий полк» ще є «Комендант міста Єлисавет, Революційний виконавчий комітет в Єлисаветі, Єлисаветська Керовнича рада» та інші. Готовий надати всі ці фото Вам. Повторюсь, що таким чином ситуація помінялась на 180 градусів. Назва Єлисавет стала офіційною, а назва Єлисаветград, хоч і продовжувала вживатись, стала неофіційною. Тим що Ви ставите під сумнів офіційність назви Єлисавет, Ви ставите під сумнів статус УНР та УД. Ще раз наголошую, що ВСІ офіційні органи УКРАЇНСЬКОЇ влади містили назву Єлисавет. Що може бути більшим доказом, ніж поєднання тризуба з новою назвою? Натомість більшовики, в часи захоплення влади, використовували поряд з назвою Украинская Социалистическая Федеративная Советская Республика не Єлисавет, а Елисаветград.

Ось такі факти!

А ще окрема тема – це назва до 1775 року…

Але я готовий йти на поступки. Готовий, щоб хронологічні таблиці з назвами, через які точаться суперечки, в обох статтях були геть видалені. Все що вимагаю особисто я, щоб в першому реченні статті Кіровоград через кому були написані ЧОТИРИ офіційні попередні назви міста. Щоб зняти ймовірні суперечки, пропоную прибрати дати, а назви розставити в довільному (алфавітному, по тривалості та ін.) порядку.

І я б дуже Вас просив, щоб продемонструвати об’єктивність та неупередженість, які мають бути головною рисою посередника, запитати у Агонка, які він має джерела-докази, що назва Єлисавет в часи УНР та УД була неофіційною!

Ще одне. Тривалість періоду, протягом якого вживалась назва, не може бути аргументом, адже Кірове було не набагато довше, але у списку ця назва присутня.

Дякую за розуміння!--77.120.236.177 00:19, 23 лютого 2016 (UTC)

Але ж на печатці написано ЕЛІСАВЕТ, через літери Е та І, то чому ви наполягаєте саме на Єлисаветі?--Анатолій (обг.) 19:41, 23 лютого 2016 (UTC)

Вибачаюсь, що заліз в розмову, але це не Ви часом були автором цього речення: "У сучасному побуті в місті перевага віддається правопису через літеру «с»: друкувалася краєзнавча газета «Єлисавет», "? Якщо Ви дійсно хочите конструктиву - задавайте питання. Відповіді ми обов'язково знайдемо!

Штамп Єлисаветська Керовнича Рада

--Hard6ord (обговорення) 11:51, 24 лютого 2016 (UTC)

Це до кого було питання? Те речення разом з усім розділом додав Querist ще в 2007 році.--Анатолій (обг.) 19:44, 25 лютого 2016 (UTC)

Ясно. Богдан не міг аби-що написати. @Ahonc:Так Ви підтримуєте підсумок чи ні?

Я вже писав свою позицію: Єлис(з)авет, так само як Кірове, Зинов'є(ї)вськ(-е) — це неофіційні назви. Вони теж могли вживатися, але офіційними не були. У вступі подається основна, загальна інформація, немає сенсу там вказувати всі альтернативні назви. Їх можна вказати далі в тексті.--Анатолій (обг.) 19:40, 15 лютого 2016 (UTC)

Попередній підсумок

'''Кіровогра́д''' (до [[1924]] року — '''Єлисаветград'''<ref>Також використовувалися назви ''Єлизаветград'', ''Лисаветград'' ([[s:Про перейменування м. Лисаветграду в м. Зінов'євськ і Лисаветградської округи в Зінов'євську округу|Постанова ВУЦВК «Про перейменування м. Лисаветграду в м. Зінов'євськ і Лисаветградської округи в Зінов'євську округу»]])</ref>, '''Єлисавет'''<ref>Також використовувалися варіанти ''Єлизавет'', ''Єлісавет''</ref>, у [[1924]]–[[1934]] роках — '''Зінов'євськ''', у [[1934]]–[[1939]] роках — '''Кірово'''{{рвкмр2|3900}}) — [[місто]] в [[Україна|Україні]]

До всіх варіантів написання бажано у примітках дати джерела. Сподіваюсь такий варіант задовольнить всіх. Якщо є зауваження, або нові думки, нові джерела - пишіть тут. --Єлисаветградець (обговорення) 17:41, 24 лютого 2016 (UTC)

Раніше говорив, що можливо потрібно взагалі прибрати роки, але не наполягаю. Мене запропонований варіант влаштовує. Джерела для приміток забезпечу. З повагою, Максим Сінченко.--93.75.184.161 23:44, 24 лютого 2016 (UTC)

Ну тоді і я не заперечую проти такого підсумку. Я за порозуміння!--Hard6ord (обговорення) 15:52, 25 лютого 2016 (UTC)

Не зовсім розумію, чому саме Єлисавет обрано. Адже з документів тих часів було наведено лише печатку, на якій чітко написано Елісавет (і я не думаю, що печаток було багато, отже на документах місцевої влади постійно була саме ця назва). @Єлисаветградець:, то ви таки вважаєте, що Єлисавет був окремою назвою, а не скороченням від Єлисаветграда?--Анатолій (обг.) 19:37, 25 лютого 2016 (UTC)

1) Єлисавет я обрав бо такий варіант використовується в статті Боська. Треба, звичайно, ще вторинні джерела, але їх не багато. 2) Єлисавет та Єлисаветград це різні варіанти єдиної назви, проти цього важко сперечатись (щоб довести зворотнє треба показати факт перейменування, про що меня не відомо.) Але після ознайомлення з доводами наведеними вище, мені вже не очевидно що українською мовою саме Єлисаветград, а не Єлисавет є найбільш поширеним варіантом цієї назви. Тому запропонував такий варіант. Без відносно до цієї дискусії, я дійсно не розумію, чому для деякої частини української громади нашого міста варіант Єлисавет є кращим ніж Єлисаветград. Трохи менш схожий на російський? Якщо так, то вже краще було б просувати Єлизавет. У російському дискурсі наявність літери "с" замість "з" відіграє велику роль, бо підкреслює церковнослав'янське, а не розмовно-народне походження назви. Це саме і відносно неповноголосся у частині "град". І взагалі, як на мене дуже погано, що український дискурс вибудовується через переосмислення російського (у них новоросія, а ми у відповідь на це боремося з Єлисаветградом.) Якщо так далі розмірковувати, то дійдемо до того, що і Києву іншу назву придумаємо, бо росіяни використовують його у своєму історичному наративі. Мені дідусь ще у ранньому дитинстві казав, що моє рідне місто це Єлисаветград в Україні. Саме так. Ось Лондон - теж початково римська назва, і англо-сакси прийшли туди на 5 століть пізніше, але це зараз корінне англійське місто. --Єлисаветградець (обговорення) 20:16, 25 лютого 2016 (UTC)

Я також можу послатись на моїх предків, які вважали себе українцями. Так у листуванні прадіда знаходжу назву Єлисавет. При чому, що цікаво, у різні періоди: у його юнацькі роки (до 1917) та у юнацькі роки його доньки, тобто моєї бабусі (до 1941). І це не зважаючи ні на Єлисаветград, ні на Зінов'євськ та Кірово. Я на ці моменти раніше не звертав уваги. А коли почав цікавитись краєзнавстом, то докопався до суті. Розплутав клубок, який привів до 1755 року, коли вперше з'явилась докуметальна згадка назви Єлисавет. Ніхто не говорить, що у географічному довіднику (французькому), куди вперше потрапила назва міста у 1760-х було написано Elisabeth Gorod. У російських географічних довідниках 1773 та 1788 років місто зазначене як Елисаветъ Город (через пробіл) та Елисавет-город (через дефіс). А що стосується перейменування міста, то ще у квітні минулого року було зрозуміло, що назви Єлисаветград не буде. Але кіровоградським великим політикам відмовитись від Єлисаветграда на користь Єлисавета завадила нехороші риси--93.75.184.161 13:35, 26 лютого 2016 (UTC)

Анатолію! На печатці Елісавет, а на фірмовому бланку Єлисавет. Печаток було багато. З тих, що пам'ятаю: на печатці військового начальника Елисавет, на печатці революційного комітету влади Директорії Єлисавет. А ще фірмові бланки. Вище я вже наводив Керовничу Раду ЦР УНР. Звісно ми можемо через кому навести всі варіанти ))))) Відповідь на Ваше питання аналогічна відповіді чому ЄлиСаветград, а не ЄлиЗаветград. Єлисавет частіше використовувалась.--Hard6ord (обговорення) 09:20, 26 лютого 2016 (UTC)

• 
  Фрагмент_бланка_Повітовий_староста_Єлисавета

Шановний @Єлисаветградець:! Оскільки Ви звернулися у "попередньому висновку" викласти свої зауваження, нові думки та джерела, а @Ahonc: у своїй відповіді не виклав жодних зауважень, думок та джерел ні відразу, ні протягом тижня, що минув, дозвольте внести відповідні правки до тексту статті.--Hard6ord (обговорення) 15:33, 1 березня 2016 (UTC)

• Добре, якщо у Ahonc'а, або інших дописувачів будуть доповнення, можна буде знову відредагувати. Ще треба джерела у примітки. --Єлисаветградець (обговорення) 16:02, 1 березня 2016 (UTC)

  Так все ж таки, я не побачив доведень, що Єлисавет є окремою назвою, а не скороченою від Єлисаветграда. І власне друге моє зауваження теж проігнорували: якщо на печатці і бланку використано Елісавет, чому записувати у вступ саме Єлисавет? Використання Елисавет у ті часи не показано в документах (лише сучасні інтерпретації).--Анатолій (обг.) 19:44, 1 березня 2016 (UTC)

  А, і ще ж ніхто не спростував один з моїх основних аргументів. В історичній довідці на сайті міста жодної згадки про Єлисавет, лише Єлисаветград. Хтось казав, що на початку лютого вона має оновитися, але вже березень пішов…--Анатолій (обг.) 19:48, 1 березня 2016 (UTC)

Розділ назва

Тут пропоную обговорити зміст цього розділу. Мені особисто наразі не подобається у ньому речення: "Існують версії, що у XVIII ст. місто також носило назву Єлисавет, проте в історичній довідці на сайті міської ради цей факт не згадується." По-перше, немає ніяких джерел. По-друге, як на мене, не варто згадувати історичну довідку на сайті міської ради. Прошу пропонувати свої зміни та доповнення до цього розділу. --Єлисаветградець (обговорення) 10:35, 15 лютого 2016 (UTC)

Це речення було додане Агонком, щоб компенсувати видалення ним назви Єлисавет зі списку. Речення потрібно вилучити повністю.--77.120.236.177 13:25, 15 лютого 2016 (UTC)

А що замість нього? Треба якось написати що використовувалась назва Єлисавет. Але наскільки я розумію зараз, це був варіант назви Єлисаветград. --Єлисаветградець (обговорення) 16:18, 15 лютого 2016 (UTC)

Ось знайшов таке. на стор. 39 (40 в PDF-файлі) згадується єлисаветградський магістрат в 1757 році. Отже вже тоді був Єлисаветград і там був магістрат.--Анатолій (обг.) 17:55, 14 травня 2016 (UTC)

Перше речення — пропозиція 2018

Керуючись думкою колишнього посередника Yelysavet/Shmurak ред. № 23047907, нинішній вигляд першого речення статті Кропивницький постійна версія № 23047649 є прийнятним. Попередній підсумок часів посередництва щодо першого речення можна вважати таким що втратив чинність. --VoidWanderer (обговорення) 13:45, 2 серпня 2018 (UTC)

Перенесено з адмінкнайпи: Тут є один досить важливий момент. Yelysavet був призначений посередником рішенням АК терміном на 1 місяць. 3 березня 2016 року його повноваження як посередника закінчились, і зараз він звичайний користувач, який має такі самі права, як і всі інші. Рішення, яке він як призначений посередник, прийняв може вважатись консенсусним, бо воно було так би мовити "освячене" рішенням АК. Так, консенсус у Вікіпедії може змінюватись, це прямо вказано у правилах але для цього має бути певна стандартна процедура. Тобто нове обговорення за участі всіх зацікавлених сторін, в якому користувач Shmurak вже не матиме вирішального слова, бо його повноваження як посередника закінчились (до речі, він і сам наголошував, що висловлюється як простий користувач). Інакше буде ситуація, коли користувач "Максим Сінченко" залишиться незадоволений і посилаючись на рішення АК, почне повертати свої редагування. --yakudza 21:50, 2 серпня 2018 (UTC)

Тобто, у нас виникає певна правова колізія між рішенням АК і підсумком. Якщо ви не проти, то я замінив слово "підсумок" на "пропозиція", щоб продовжити дискусію. --yakudza 00:26, 3 серпня 2018 (UTC)

Тепер ще один цікавий момент, на який поки що ніхто не звернув увагу. Порівняйте відкат Агонка від 1 травня 2017 із останнім відкотом. У 2017 примітка була "Також використовувалися назви Єлизаветград, Єлісаветград, Єлизавет, Єлісавет, Лисаветград", у 2018 стала - "Також використовувалися назви Єлизаветград, Єлісаветград, Лисаветград". Два слова, щодо яких був запит у АК і рішення посередника, несподівано зникли. Хоча в обговореннях Агонк наголошував, що це варіанти однієї назви, але зі статті навіть це прибрав. --yakudza 00:46, 3 серпня 2018 (UTC)

Думаю, що на період обговорення краще повернути доконфліктну версію. --yakudza 00:58, 3 серпня 2018 (UTC)

Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004

Вміст редагування ред. № 36144313 перенесено з вилученої статті «Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004» --Perohanych (обговорення) 10:34, 12 червня 2022 (UTC)

Яка необхідність залишати інформацію про видавництво, керівників проєкту та склад редколегії? ВП:РЕКЛАМА --Ivshyn (обговорення) 10:54, 12 червня 2022 (UTC)

Щоб у прийдешніх поколінь залишилася пам'ять про творців книги, яка використана при написанні близько 30 статей Вікіпедії. --Perohanych (обговорення) 11:09, 12 червня 2022 (UTC)

Значущість даної книги вами суттєво перебільшена. Якби вона була дійсно значущою, то про неї було б багато матеріалів і згадок. Не бачу необхідності захаращувати статтю про місто маловідомими прізвищами. --Ivshyn (обговорення) 11:17, 12 червня 2022 (UTC)

• Таке редагування порушує вимоги ВП:ВВС та ВП:ССС, про що вже зазначалося в підсумку ВП:ВИЛ.--Юрко (обговорення) 11:19, 12 червня 2022 (UTC)