Обговорення користувача:Xitab

Основні засади Вікіпедії	Ласкаво просимо до україномовної Вікіпедії, Xitab!
Для чого ми розвиваємо Вікіпедію	Вітаємо Вас, як нового учасника україномовного розділу Вікіпедії. Сподіваємось на плідну співпрацю з Вами над спільним відкритим проектом. Зверніть увагу на наріжні принципи участі: сміливо редагуйте, а в конфліктних ситуаціях, якщо такі виникнуть, завжди розраховуйте на добрі наміри опонента. Можете скористатися шпаргалкою, якщо Ви ще не знайомі з основами вікі-розмітки. Якщо виникли запитання про проект або потрібні якісь підказки, пошукайте відповідь на сторінці Довідки. Якщо відповідь на Ваше питання там відсутня, поставте запитання у нашій Кнайпі чи комусь із постійних дописувачів. Кнопка вставки підпису у вікні редагування На сторінках обговорень бажано ставити автоматичний підпис за допомогою чотирьох тильд (~~~~) або за допомогою позначки підпису у вікні редагування (зображено на малюнку). У статтях, написаних або редагованих Вами, підпис не ставиться. Ви також можете розповісти про свої інтереси на сторінці інтересів користувачів. Бажаємо успіхів та якнайбільше творчого задоволення! Irrespective of your languages skills, you are welcomed to create your own User Page, introduce interwiki, load images, correct data, discuss problems, communicate & cooperate with community. Please, use language templates from Вікіпедія:Вавилон or create your own ones. You can ask help of Community on CommunityPortal (help).
Як створити статтю
Як редагувати статті
Ілюстрування статей
Потренуйтеся тут!
Правила і вказівки
Стиль оформлення статей
Авторські права
Довідка
Користувачі, що допоможуть Вам
Словничок вікітермінів

--Divega (обговорення) 10:21, 6 грудня 2012 (UTC)

Народний комісаріат юстиції СРСР

Народний комісаріат юстиції СРСР (Наркомюст СРСР, НКЮ СРСР) — державний орган СРСР, що здійснював загальне керівництво судовими та нотаріальними установами в державі. 20 липня 1936 ЦВК і РНК СРСР прийняли постанову про організацію союзно-республіканського НКЮ СРСР.

функції

Згідно Конституції Союзу РСР 1936 р. і «Положення про Народному комісаріаті юстиції Союзу РСР», прийнятому ЦВК Союзу РСР 08.12.1936 р. [1], на нього були покладені організація та керівництво діяльністю судових установ на території Союзу РСР. Було ухвалено, що з метою здійснення цих завдань НКЮ СРСР:

• Спостерігає за застосуванням судами «Положення про судоустрій» - кримінального, цивільного та процесуальних кодексів, узагальнює практику їх застосування та розробляє необхідні зміни і доповнення до них;
• Спостерігає за застосуванням судами радянських законів і дає судам загальні вказівки з метою забезпечення правильності та однаковості судової практики;
• Керує організацією судової системи, організацією виборів суддів і організаційно-господарським обслуговуванням суден на всій території Союзу РСР;
• Здійснює ревізію і інструктування судових установ;
• Здійснює загальне керівництво та нагляд за діяльністю колегій захисників і організовує юридичну допомогу населенню;
• Здійснює загальне керівництво та нагляд за діяльністю виробничо-товариських і сільських громадських судів;
• Здійснює загальне керівництво та нагляд за роботою нотаріату;
• Керує системою юридичної освіти та управляє складаються в його веденні вищими юридичними навчальними закладами та науково-дослідними інститутами;
• Веде роботу по кодифікації законодавства Союзу РСР, дає юридичну консультацію та ув'язнення для Ради Народних Комісарів Союзу РСР;
• Веде судову статистику і облік осіб, позбавлених виборчих прав по суду;
• Керує видавничою справою з питань правової літератури.

Одночасно з організацією союзного НКЮ було вирішено питання про остаточне відділення від НКЮ прокуратури, загальне керівництво якої раніше здійснювалося через НКЮ союзних республік. З моменту організації союзної Прокуратури 20.06.1933 р., див Збори законів і розпоряджень Робітничо-селянського уряду Союзу РСР, 1933 р. № 40, ст. 239 </ ref> керівництво прокуратурами здійснювалося прокуратурою Союзу РСР. Нагляд за судовою роботою по конкретних справах на території СРСР здійснював Верховний суд СРСР.

Структура

На чолі НКЮ СРСР стояв народний комісар, який мав двох заступників; при Наркоматі діяв Рада. У складі НКЮ утворювалися:

1. Відділ судових установ,
2. Відділ судового захисту та юридичної допомоги населенню,
3. Відділ нотаріату,
4. Відділ кодифікації законодавства Союзу РСР і юридичної консультації,
5. Відділ кадрів,
6. Управління навчальними закладами,
7. Адміністративно-фінансовий відділ.

У 1946 у НКЮ СРСР був перетворений в міністерство

{{стаття

 | Автор =  | Заголовок = Закон від 15 березня 1946 року. Про перетворення Ради Народних Комісарів СРСР в Раду Міністрів СРСР і Рад Народних Комісарів союзних і автономних республік - в Ради Міністрів союзних і автономних республік  | Посилання =  | Мова = ru  | Видання = Відомості Верховної Ради СРСР  | Тип = сб  | Рік = 1946  | Тому =  | Номер = 10  | Сторінки =  | Doi =  | Issn = }} </ Ref>.

Література

{{Книга  | Автор =  | Частина = Народний комісаріат юстиції  | Заголовок = Велика Радянська Енциклопедія  | Оригінал =  | Посилання =  | Відповідальний = Головний Редактор О. Ю. Шмідт  | Видання = 1-е изд  | Місце = М.  | Видавництво = Державний інститут «Радянська Енциклопедія»  | Рік = 1939  | Тому = 41  | Сторінки = 223 - 224  | Сторінок =  | Серія =  | Isbn =  | Тираж = 45500 }}

Див також

• Народний комісаріат юстиції РРФСР
• Міністерство юстиції СРСР

En: Ministry of Justice (Soviet Union) Es: Ministerio de Justicia de la Unión Soviética

Народний комісаріат юстиції СРСР

Народний комісаріат юстиції СРСР (Наркомюст СРСР, НКЮ СРСР) — державний орган СРСР, що здійснював загальне керівництво судовими та нотаріальними установами в державі. 20 липня 1936 ЦВК і РНК СРСР прийняли постанову про організацію союзно-республіканського НКЮ СРСР.

функції

Згідно Конституції Союзу РСР 1936 р. і «Положення про Народному комісаріаті юстиції Союзу РСР», прийнятому ЦВК Союзу РСР 08.12.1936 р. [1], на нього були покладені організація та керівництво діяльністю судових установ на території Союзу РСР. Було ухвалено, що з метою здійснення цих завдань НКЮ СРСР:

• Спостерігає за застосуванням судами «Положення про судоустрій» - кримінального, цивільного та процесуальних кодексів, узагальнює практику їх застосування та розробляє необхідні зміни і доповнення до них;
• Спостерігає за застосуванням судами радянських законів і дає судам загальні вказівки з метою забезпечення правильності та однаковості судової практики;
• Керує організацією судової системи, організацією виборів суддів і організаційно-господарським обслуговуванням суден на всій території Союзу РСР;
• Здійснює ревізію і інструктування судових установ;
• Здійснює загальне керівництво та нагляд за діяльністю колегій захисників і організовує юридичну допомогу населенню;
• Здійснює загальне керівництво та нагляд за діяльністю виробничо-товариських і сільських громадських судів;
• Здійснює загальне керівництво та нагляд за роботою нотаріату;
• Керує системою юридичної освіти та управляє складаються в його веденні вищими юридичними навчальними закладами та науково-дослідними інститутами;
• Веде роботу по кодифікації законодавства Союзу РСР, дає юридичну консультацію та ув'язнення для Ради Народних Комісарів Союзу РСР;
• Веде судову статистику і облік осіб, позбавлених виборчих прав по суду;
• Керує видавничою справою з питань правової літератури.

Одночасно з організацією союзного НКЮ було вирішено питання про остаточне відділення від НКЮ прокуратури, загальне керівництво якої раніше здійснювалося через НКЮ союзних республік. З моменту організації союзної Прокуратури 20.06.1933 р., див Збори законів і розпоряджень Робітничо-селянського уряду Союзу РСР, 1933 р. № 40, ст. 239 </ ref> керівництво прокуратурами здійснювалося прокуратурою Союзу РСР. Нагляд за судовою роботою по конкретних справах на території СРСР здійснював Верховний суд СРСР.

Структура

На чолі НКЮ СРСР стояв народний комісар, який мав двох заступників; при Наркоматі діяв Рада. У складі НКЮ утворювалися:

1. Відділ судових установ,
2. Відділ судового захисту та юридичної допомоги населенню,
3. Відділ нотаріату,
4. Відділ кодифікації законодавства Союзу РСР і юридичної консультації,
5. Відділ кадрів,
6. Управління навчальними закладами,
7. Адміністративно-фінансовий відділ.

У 1946 у НКЮ СРСР був перетворений в міністерство {{стаття  | Автор =  | Заголовок = Закон від 15 березня 1946 року. Про перетворення Ради Народних Комісарів СРСР в Раду Міністрів СРСР і Рад Народних Комісарів союзних і автономних республік - в Ради Міністрів союзних і автономних республік  | Посилання =  | Мова = ru  | Видання = Відомості Верховної Ради СРСР  | Тип = сб  | Рік = 1946  | Тому =  | Номер = 10  | Сторінки =  | Doi =  | Issn = }} </ Ref>.

Література

{{Книга  | Автор =  | Частина = Народний комісаріат юстиції  | Заголовок = Велика Радянська Енциклопедія  | Оригінал =  | Посилання =  | Відповідальний = Головний Редактор О. Ю. Шмідт  | Видання = 1-е изд  | Місце = М.  | Видавництво = Державний інститут «Радянська Енциклопедія»  | Рік = 1939  | Тому = 41  | Сторінки = 223 - 224  | Сторінок =  | Серія =  | Isbn =  | Тираж = 45500 }}

Див також

• Народний комісаріат юстиції РРФСР
• Міністерство юстиції СРСР

En: Ministry of Justice (Soviet Union) Es: Ministerio de Justicia de la Unión Soviética

Народний комісаріат юстиції СРСР

Народний комісаріат юстиції СРСР (Наркомюст СРСР, НКЮ СРСР) — державний орган СРСР, що здійснював загальне керівництво судовими та нотаріальними установами в державі. 20 липня 1936 ЦВК і РНК СРСР прийняли постанову про організацію союзно-республіканського НКЮ СРСР.

функції

Згідно Конституції Союзу РСР 1936 р. і «Положення про Народному комісаріаті юстиції Союзу РСР», прийнятому ЦВК Союзу РСР 08.12.1936 р. [1], на нього були покладені організація та керівництво діяльністю судових установ на території Союзу РСР. Було ухвалено, що з метою здійснення цих завдань НКЮ СРСР:

• Спостерігає за застосуванням судами «Положення про судоустрій» - кримінального, цивільного та процесуальних кодексів, узагальнює практику їх застосування та розробляє необхідні зміни і доповнення до них;
• Спостерігає за застосуванням судами радянських законів і дає судам загальні вказівки з метою забезпечення правильності та однаковості судової практики;
• Керує організацією судової системи, організацією виборів суддів і організаційно-господарським обслуговуванням суден на всій території Союзу РСР;
• Здійснює ревізію і інструктування судових установ;
• Здійснює загальне керівництво та нагляд за діяльністю колегій захисників і організовує юридичну допомогу населенню;
• Здійснює загальне керівництво та нагляд за діяльністю виробничо-товариських і сільських громадських судів;
• Здійснює загальне керівництво та нагляд за роботою нотаріату;
• Керує системою юридичної освіти та управляє складаються в його веденні вищими юридичними навчальними закладами та науково-дослідними інститутами;
• Веде роботу по кодифікації законодавства Союзу РСР, дає юридичну консультацію та ув'язнення для Ради Народних Комісарів Союзу РСР;
• Веде судову статистику і облік осіб, позбавлених виборчих прав по суду;
• Керує видавничою справою з питань правової літератури.

Одночасно з організацією союзного НКЮ було вирішено питання про остаточне відділення від НКЮ прокуратури, загальне керівництво якої раніше здійснювалося через НКЮ союзних республік. З моменту організації союзної Прокуратури 20.06.1933 р., див Збори законів і розпоряджень Робітничо-селянського уряду Союзу РСР, 1933 р. № 40, ст. 239 </ ref> керівництво прокуратурами здійснювалося прокуратурою Союзу РСР. Нагляд за судовою роботою по конкретних справах на території СРСР здійснював Верховний суд СРСР.

Структура

На чолі НКЮ СРСР стояв народний комісар, який мав двох заступників; при Наркоматі діяв Рада. У складі НКЮ утворювалися:

1. Відділ судових установ,
2. Відділ судового захисту та юридичної допомоги населенню,
3. Відділ нотаріату,
4. Відділ кодифікації законодавства Союзу РСР і юридичної консультації,
5. Відділ кадрів,
6. Управління навчальними закладами,
7. Адміністративно-фінансовий відділ.

У 1946 у НКЮ СРСР був перетворений в міністерство {{стаття  | Автор =  | Заголовок = Закон від 15 березня 1946 року. Про перетворення Ради Народних Комісарів СРСР в Раду Міністрів СРСР і Рад Народних Комісарів союзних і автономних республік - в Ради Міністрів союзних і автономних республік  | Посилання =  | Мова = ru  | Видання = Відомості Верховної Ради СРСР  | Тип = сб  | Рік = 1946  | Тому =  | Номер = 10  | Сторінки =  | Doi =  | Issn = }} </ Ref>.

Література

{{Книга  | Автор =  | Частина = Народний комісаріат юстиції  | Заголовок = Велика Радянська Енциклопедія  | Оригінал =  | Посилання =  | Відповідальний = Головний Редактор О. Ю. Шмідт  | Видання = 1-е изд  | Місце = М.  | Видавництво = Державний інститут «Радянська Енциклопедія»  | Рік = 1939  | Тому = 41  | Сторінки = 223 - 224  | Сторінок =  | Серія =  | Isbn =  | Тираж = 45500 }}

Див також

• Народний комісаріат юстиції РРФСР
• Міністерство юстиції СРСР

En: Ministry of Justice (Soviet Union) Es: Ministerio de Justicia de la Unión Soviética

Народний комісаріат юстиції СРСР

Народний комісаріат юстиції СРСР (Наркомюст СРСР, НКЮ СРСР) — державний орган СРСР, що здійснював загальне керівництво судовими та нотаріальними установами в державі. 20 липня 1936 ЦВК і РНК СРСР прийняли постанову про організацію союзно-республіканського НКЮ СРСР.

функції

Згідно Конституції Союзу РСР 1936 р. і «Положення про Народному комісаріаті юстиції Союзу РСР», прийнятому ЦВК Союзу РСР 08.12.1936 р. [1], на нього були покладені організація та керівництво діяльністю судових установ на території Союзу РСР. Було ухвалено, що з метою здійснення цих завдань НКЮ СРСР:

• Спостерігає за застосуванням судами «Положення про судоустрій» - кримінального, цивільного та процесуальних кодексів, узагальнює практику їх застосування та розробляє необхідні зміни і доповнення до них;
• Спостерігає за застосуванням судами радянських законів і дає судам загальні вказівки з метою забезпечення правильності та однаковості судової практики;
• Керує організацією судової системи, організацією виборів суддів і організаційно-господарським обслуговуванням суден на всій території Союзу РСР;
• Здійснює ревізію і інструктування судових установ;
• Здійснює загальне керівництво та нагляд за діяльністю колегій захисників і організовує юридичну допомогу населенню;
• Здійснює загальне керівництво та нагляд за діяльністю виробничо-товариських і сільських громадських судів;
• Здійснює загальне керівництво та нагляд за роботою нотаріату;
• Керує системою юридичної освіти та управляє складаються в його веденні вищими юридичними навчальними закладами та науково-дослідними інститутами;
• Веде роботу по кодифікації законодавства Союзу РСР, дає юридичну консультацію та ув'язнення для Ради Народних Комісарів Союзу РСР;
• Веде судову статистику і облік осіб, позбавлених виборчих прав по суду;
• Керує видавничою справою з питань правової літератури.

Одночасно з організацією союзного НКЮ було вирішено питання про остаточне відділення від НКЮ прокуратури, загальне керівництво якої раніше здійснювалося через НКЮ союзних республік. З моменту організації союзної Прокуратури 20.06.1933 р., див Збори законів і розпоряджень Робітничо-селянського уряду Союзу РСР, 1933 р. № 40, ст. 239 </ ref> керівництво прокуратурами здійснювалося прокуратурою Союзу РСР. Нагляд за судовою роботою по конкретних справах на території СРСР здійснював Верховний суд СРСР.

Структура

На чолі НКЮ СРСР стояв народний комісар, який мав двох заступників; при Наркоматі діяв Рада. У складі НКЮ утворювалися:

1. Відділ судових установ,
2. Відділ судового захисту та юридичної допомоги населенню,
3. Відділ нотаріату,
4. Відділ кодифікації законодавства Союзу РСР і юридичної консультації,
5. Відділ кадрів,
6. Управління навчальними закладами,
7. Адміністративно-фінансовий відділ.

У 1946 у НКЮ СРСР був перетворений в Міністерство юстиції СРСР  | Автор =  | Заголовок = Закон від 15 березня 1946 року. Про перетворення Ради Народних Комісарів СРСР в Раду Міністрів СРСР і Рад Народних Комісарів союзних і автономних республік - в Ради Міністрів союзних і автономних республік  | Посилання =  | Мова = ru  | Видання = Відомості Верховної Ради СРСР  | Тип = сб  | Рік = 1946  | Тому =  | Номер = 10  | Сторінки =  | Doi =  | Issn = }} </ Ref>.

Література

{{Книга  | Автор =  | Частина = Народний комісаріат юстиції  | Заголовок = Велика Радянська Енциклопедія  | Оригінал =  | Посилання =  | Відповідальний = Головний Редактор О. Ю. Шмідт  | Видання = 1-е изд  | Місце = М.  | Видавництво = Державний інститут «Радянська Енциклопедія»  | Рік = 1939  | Тому = 41  | Сторінки = 223 - 224  | Сторінок =  | Серія =  | Isbn =  | Тираж = 45500 }}

Див також

• Народний комісаріат юстиції РРФСР
• Міністерство юстиції СРСР

En: Ministry of Justice (Soviet Union) Es: Ministerio de Justicia de la Unión Soviética