Гладков Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Іванович Гладков
Народився 25 березня 1882(1882-03-25)
Пензенська губернія
Помер 19 березня 1906(1906-03-19) (23 роки)
острів Березань
·розстріл
Поховання Кладовище Комунарів
Країна  Російська імперія
Діяльність морська служба
Відомий завдяки один з організаторів повстання на крейсері «Очаків»
Посада машиніст 2-ї статті
Партія більшовики

Олександр Іванович Гладков (25 березня 1882, Пензенська губернія — 19 березня 1906, острів Березань) — один з організаторів повстання на крейсері «Очаків» в 1905 році.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 березня 1882 року в Наровчанському повіті Пензенської губернії в селянській родині. На військовій службі з 17 жовтня 1903 року.

У листопаді 1905 року більшовики старший баталер С. П. Частник, машиніст 2-ї статті О. І. Гладков, комендор М. Г. Антоненко очолили повстання на «Очакові», яке було придушене. Організатори повстання разом з лейтенантом П. П. Шмідтом, який прийняв командування повставшим крейсером, були страчені 6 (19 березня) 1906 року на острові Березані, поблизу міста Очакова.

могила розстріляних Очаківців

У травні 1917 року останки керівників повстання були перевезені до Севастополя і поміщені в склепі Покровського собору на вулиці Великій Морській, 36. 15 листопада 1923 року за рішенням міської Ради їхні останки були перенесені і урочисто поховані на кладовищі Комунарів.

Пам'ять[ред. | ред. код]

31 січня 1926 року пленум Севастопольської міської Ради робочих, селянських, червоноармійських і військово-морських депутатів ухвалив: «Обрати беззмінно почесними членами міської Ради керівників революційного повстання на флоті в 1905 році в місті Севастополі наступних товаришів: лейтенанта Шмідта П. П., Частника С. П., Гладкова О. І., Антоненка М. Г. та Матюшенка А. М.»

23 липня 1939 року іменем Олександра Гладкова названо вулицю в Санкт-Петербурзі[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Петербург в названиях улиц. Происхождение названий улиц и проспектов, рек и каналов, мостов и островов. — С.-Пб.: АСТ, Астрель-СПб, ВКТ. Владимирович А. Г., Ерофеев А. Д. 2009.(рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • А. М. Чикин. Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. ISBN 978-966-335-102-5. стор. 128—129.(рос.)