Севастополь

Севасто́поль (рос. Севастополь, крим. Aqyar) — портове місто центрального підпорядкування в південно-західній частині Криму, над Севастопольською та Південною затоками. Місто розташоване на південному заході Кримського півострова, на узбережжі численних (понад 30) бухт Чорного моря. Із заходу та півдня омивається водами Чорного моря. На території регіону беруть початок усі три пасма Кримських гір (Зовнішнє, Внутрішнє та Головне). Один із 27 адміністративних регіонів України.

Клімат відносно м'який, морський, помірно континентальний у передгір'ях, помірно континентальний із «відтінками» субтропічного середземноморського типу на південно-східному узбережжі. Середньомісячна температура повітря протягом року завжди вища 0 °C. Найхолоднішим буває лютий +2,6 °C, найтеплішим — липень +22 °C — +24 °C.

[ред.] Історія

Севастополь заснований заходами О.Суворова 3 (14) червня 1783 року (по приєднанні Криму до Російської імперії) як військова пристань поблизу селища Ахтіяр (Біла Скеля).

1784 року перейменований на Севастополь (з грец. «місто слави»), з 1804 року — головна російська військова база на Чорному морі і сильна фортеця.

Під час Кримської війни зазнав облоги (25 вересня 1854 р. — 8 вересня 1855 р.) і майже цілковитого знищення; за Паризьким мирним договором (1856) демілітаризований, з 1871 р. — знову військова база.

Побудова залізниці (1875) вплинула на зростання торговельної пристані (вивіз пшениці), яку, однак, по відновлення Севастополя як морської фортеці (1890) переведено до Феодосії.

У червні 1905 р. в Севастополі сталося повстання матросів проти царського режиму (на броненосці «Потьомкін»).

З 1921 р. у складі Кримської АССР (положення ВЦІК "Про Кримську Радянську Соціалістичну Республіку" від 8 жовтня 1921 р.).

З 1945 р. після ліквідації Кримської АССР у складі Кримської області РРФСР як місто обласного підпорядкування.

У 1948 р. указом Президії ВС РРФСР виділений в окремий адміністративно-господарський центр (місто республіканського підпорядкування). При цьому Севастополь не став окремим суб'єктом РРФСР, і юридично продовжував залишатися у складі Кримської області, яка згідно діючої на той момент Конституції РРФСР була одним з суб'єктів РРФСР.

У 1954 р. указом Президії ВС СРСР, Кримська область за ініціативою Микити Хрущева була передана з РРФСР в УРСР. Відповідні зміни в Конституції СРСР, РРФСР і УРСР були внесені 26 квітня, 2 червня і 17 червня. (В указі передача Криму пояснювалася територіальною близькістю до України, спільністю економіки, культурними зв'язками, і була приурочена до 300-річчя з дня підписання Березневих статей). Передача Кримської області відбулася з дотриманням всіх передбачених діючою Конституцією СРСР процедур, проте, згідно з Угодою про утворення СРСР зміна меж між союзними республіками взагалі знаходиться поза веденням центральних властей Союзу РСР (їх веденню - тільки зміна зовнішньої межі між СРСР і іншими державами), а союзні республіки - незалежні держави, що добровільно об'єдналися (а Україна і Білорусія були навіть членами ООН). Тому згідно з Конституцією СРСР - все законно, а згідно з нормами міжнародного права - грубе порушення (передача території без складання міжнародного договору і без його ратифікації законодавчими органами влади УРСР і РРФСР).

У Конституції УРСР 1978 роки був встановлений статус Севастополя як міста республіканського підпорядкування. Конституція РРФСР ніколи не містила списку міст республіканського підпорядкування.

Нинішній статус Севастополя можливо оспорити у зв'язку з наступними обставинами:

1. Ніде не вказано, що міста республіканського підпорядкування були обов'язковою частиною областей (у відмінності від національних (автономних) округів)

2. Територія РРФСР складалася не тільки з суб'єктів федерації (території респ. підпорядкування, наприклад, існуючі окремо автономні області суб'єктами не були)

3. Конституція СРСР передбачала для органів влади міст респ. підпорядкування ті ж повноваження, що і для органів влади областей, країв і авт. республік

4. Твердження, ніби місто республіканського підпорядкування Севастополь був частиною Кримської області протеворечит нинішньому статусу міста, оскільки він не є частиною АР Крим. Конституція АР Крим встановлює:

Ст.7 п.1 Територія Автономної Республіки Крим визначається межами, що існували на 20 січня 1991 року - день проведення референдуму і на день вступу у силу Закону України про відновлення автономної республіки.

Якщо додання в 1978 році статусу міста республіканського підпорядкування УРСР автоматично вивело його з складу Кримської області, то чому аналогічне додання статусу в РРФСР в 1948 році цього не зробило?

Поточний статус Севастополя як суб'єкта України оспорюється радом політичних рухів Криму і Севастополя (Російський рух Криму, Російська община Криму), які як політичну платформу висувають гасла повернення Севастополя і Криму до складу Росії. Аналогічної позиції дотримуються і ряд політичних сил і діячів Россиеськой Федерації (Дмитро Рогозін, Сергій Бабурін, Юрій Лужків), що з середини 1990-х подають політичну, організаційну і фінансову підтримку російським національним організаціям Севастополя і самому місту.

[ред.] Населення

на території Севастопольської міськради сконцентровано близько 15 % населення Кримського півострова.

1875 — 12 000 мешканців
1897 — 53 000
1926 — 96 700 (у тому числі 10,6 % українців, 60,0 % росіян),
1939 — 114 000
1959 — 148 000 (у тому числі приблизно 19 % українців, 76 % росіян)
1970 — 229 000
2005 — 378 600
2007 — 379 200

[ред.] Адміністративно-територіальний поділ

Структурний каркас Севастопольської системи розселення утворюють три міста (Севастополь, Балаклава та Інкерман) і селища міського типу Кача. Загалом на території міськради знаходиться 29 населених пунктів. Райони:

[ред.] Промисловість

Севастополь — важливий пром. центр: приладобудів. і ремонтно-мех. зав., харч. (рибна, виноробна тощо), гірничо-добувна (видобуток флюсових і будів. вапняків), будів. матеріалів, легка і деревообробна промисловість, виробництво холодників.

Порт — один з найкращих природних портів Чорного м., глибокий, доступний для найбільших кораблів і повністю модернізований; військ. порт є над Півд. і Корабельною затоками, торг. — у зах. частині Півд. затоки.

[ред.] Освіта та наука

Севастополь — наук.-культ. центр: 6 н.-д. установ, у тому ч. Інститут Біології Півд. Морів АН УРСР (кол. Севастопільська Біологічна станція, заснована 1871 — 72; див. Доповнення), з акваріюмом (з 1897), Морський Гідрофіз. Інститут АД УРСР, Приладобудів. Інститут, 4 технікуми (суднобудів., будів., сов. торгівлі, мед. училище).

[ред.] Пам'ятки історії та культури

Музеї: Херсонеський Держ. Історико-археологічний (з 1892), Севастопольський Художній Музей, Червонопрапорної Чорноморського флоту, Севастопільський героїчної оборони і визволення м., «Панорама оборони 1854-55» (відкрита 1905, архітект В. Фельдман, мистець Ф. Рубо, після 1945 відбудована), пам'ятник кораблям, затопленим 1854 — 55, (скульптор Адамсон, 1905) і Діорама штурму Сапун-гори 7. 5. 1944 (1959); 2 драматичні театри.

Краєвид С., завдяки горбистій місцевості й її розчленуванням морськими затоками, мальовничий. У 19 ст. Севастополь був розташований на зах. схилах Півд. затоки, у 20 ст. — розрісся на її сх. берег, останньо і на півн. від Севастопольської затоки. Сучасний Севастополь поділений Севастопільською затокою на меншу півн. і більшу півд. частину (обидві сполучаються за допомогою катерів), що своєю чергою поділена на центр., зах. і сх. Корабельну. Гол. вулиці цієї дільниці розташовані здовж Півд. затоки і часто пов'язані сходами з вище положеними кварталами. Поодинокі райони мають самостійну мережу вулиць відповідно до рельєфу м. Багато зелених насаджень, більшість гром. та адміністративних будинків у центрі облицьована білим інкерманським вапняком.

[ред.] Література

Енциклопедія українознавства

[ред.] Ресурси Інтернет

ВікіСховище має мультимедія-дані до цієї статті. Дивіться

Севастополь

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

п • о • р

Райони Севастополя

Балаклавський район • Гагарінський район • Ленінський район • Нахімовський район

п • о • р Україна
Автономна республіка	Крим
Області	Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська
Міста державного значення	Київ • Севастополь