Олійник Олександр Миколайович (футболіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Олійник
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Миколайович Олійник
Народження 31 жовтня 1987(1987-10-31) (36 років)
  Ізмаїл, Одеська область, УРСР
Зріст 181 см
Вага 69 кг
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби

2003—2004
2006
Україна РВУФК (Київ)
Україна ДЮСШ (Ізмаїл)
Україна «Вікторія» (Узин)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2005−2008 Україна «Рось» 91 (10)
2009 Молдова «Дачія» 4 (0)
2009−2010 Україна «Металург» (Донецьк) 0 (0)
2010−2011 Україна «Десна» 19 (3)
2012 Україна «Кристал» (Херсон) 12 (0)
2013 Україна «Олімпік» (Донецьк) 9 (0)
2013 Україна «Енергія» (Миколаїв) 20 (2)
2014−2015 Україна «Геліос» 12 (0)
2015 «Океан» (Керч) (КФС)
2017−2020 Україна «Енергетик» (Солоницівка) (ЧХО)
2020−2021 Україна «Квадро» (Первомайський) (ЧХО)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2019 Україна ПФК «Суми» асист.

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 10 грудня 2022.

** Тільки на посаді головного тренера.

Олександр Миколайович Олійник (нар. 31 жовтня 1987, Ізмаїл, Одеська область) — український футболіст, півзахисник.

Біографія[ред. | ред. код]

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Вихованець РВУФК (Київ) та ДЮСШ (Ізмаїл), у турнірах ДЮФЛ України також захищав кольори команди «Вікторія» з Узина.

Професійні виступи розпочав у білоцерківській «Росі», у складі якої дебютував 22 травня 2005 року, вийшовши на заміну у грі другої ліги чемпіонату України проти «Кримтеплиці» (поразка 1:4). Виступав у складі «Росі» до кінця 2008 року, після чого переїхав до Молдови, де провів 4 гри у складі кишинівської команди «Дачія».

Улітку 2009 року повернувся до України, уклавши 5-річний контракт[1] з донецьким «Металургом». У чемпіонаті виступав виключно за команду дублерів. Єдиний матч за основний склад «металургів» зіграв 28 жовтня 2009 року у 1/4 Кубка України проти «Дніпра» (2:1), вийшовши на заміну в середнині першого додаткового тайму[2].

Улітку 2010 року перейшов до друголігової чернігівської «Десни». Після цього виступав за друголігові команди «Кристал» (Херсон), «Енергія» (Миколаїв) а також першолігові «Олімпік» (Донецьк) і «Геліос» (Харків).

З 20 серпня по 10 вересня 2015 року був заявлений за керченський «Океан», у складі якого провів один матч у чемпіонаті Криму[3].

У 2017−2018 роках виступав у Чемпіонаті Харківської області за «Енергетик» з Солоницівки[4].

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Наприкінці осені 2018 року Олійник був призначений головним тренером харківської «Кобри», яка виступала у Чемпіонаті України серед аматорів, але так і не провів у якості тренера жодної гри.[5] 16 листопада «Кобра» знялася зі змагання.[6]

На початку лютого 2019 року за повідомленнями ЗМІ був призначений виконувачем обов'язків головного тренера ПФК «Суми»,[5] але під керівництвом Олійника команді не довелося провести жодного офіційного матчу. Підготовка «городян» до другої частини сезону розпочалася 11 березня,[7] вже за 8 днів головним тренером команди було призначено Олега Луткова[8], а Олійник став його асистентом[8]. Менше, ніж через місяць, 11 квітня 2019 року контрольно-дисциплінарний комітет ФФУ позбавив ПФК «Суми» професійного статусу за систематичну участь у договірних матчах[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тріо новачків донецького «Металурга». football.ua. Процитовано 22 лютого 2019.
  2. Протокол матчу Дніпро — Металург Донецьк. footpass.ffu.ua. Інформаційно-статистична база ФФУ. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
  3. Олійник Олександр Миколайович. Профайл гравця. cfu2015.com. Процитовано 22 лютого 2019.
  4. Футболіст Олійник Олександр. footpass.ffu.ua. Інформаційно-статистична база ФФУ. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
  5. а б 31-річний Олійник став головним тренером ФК «Суми». Sportarena.com. 3 лютого 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
  6. Чемпіонат ААФУ. Поточні результати. www.aafu.org.ua. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
  7. ПФК «Суми»: робота кипить | ПФК «Сумы». fc.sumy.ua. Процитовано 20 березня 2019.
  8. а б Олег Лутков прийняв «Суми». ua-football.com. 19 березня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
  9. Офіційно: «Суми» позбавлені професійного статусу, 6 осіб довічно усунені від футболу. ua-football.com. 17 квітня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]