Ізмаїл
| Ізмаїл | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
  |
|||||
 |
|||||
| Ізмаїл на карті України. Одеська область виділена. | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Україна |
||||
| Регіон | Одеська область | ||||
| Район/міськрада | Ізмаїльський район | ||||
| Код КОАТУУ | 5110600000 | ||||
| Засноване | Відоме з 9-10 ст. | ||||
| Статус міста | з 1830 року | ||||
| Населення | 73 336 (1 травня 2012)[1] | ||||
| Площа | 53 км² | ||||
| Густота населення | 1404 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 68600—633 | ||||
| Телефонний код | +380-4841 | ||||
| Координати | 45°21′04″ пн. ш. 28°50′47″ сх. д. / 45.35111° пн. ш. 28.84639° сх. д.Координати: 45°21′04″ пн. ш. 28°50′47″ сх. д. / 45.35111° пн. ш. 28.84639° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 28 м | ||||
| Водойма | Дунай | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Ізмаїл | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - залізницею | 280 км | ||||
| - автошляхами | 250 км | ||||
| До Києва | |||||
| - автошляхами | 697 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62 | ||||
| Веб-сторінка | Ізмаїльська міськрада | ||||
| Міський голова | Абрамченко Андрій В'ячеславович | ||||
Ізмаї́л (у 1812–1856 роках — Тучко́в) — місто в Одеській області, адміністративний центр Ізмаїльського району. Розташований на півдні області на річці Дунай, 80 кілометрів від берега Чорного моря. Відстань до облцентру становить 250 км і проходить автошляхом E87. У місті діє пункт контролю на кордоні з Румунією Ізмаїл—Плаур.
Зміст |
Історія [ред.]
Відомий з 9-10 століття у складі Київської Русі, пізніше — до Галицько-Волинського князівства. З XIV сторіччі під назвою Сміл знаходився в складі Молдавського князівства. З 1878 року — у складі Російської імперії. У 1918–1940 роках — під румунською юрисдикцією. З 7 грудня 1940 до 15 лютого 1954 Ізмаїл був адміністративним центром Ізмаїльської області УРСР.
Назва [ред.]
Ізмаїл стоїть на місці, де у IV–V сторіччях знаходилась грецька колонія Антиофілас[2]. Потім там виникло поселення «Сміл». За деякими даними ще у 360 році римський картограф Касторій позначив Сміл на своїй карті[3]. Також фіксують варіант назви «Сініл» — так у Середньовіччі називали поселення генуезькі купці. Після створення та експансії Османської імперії у XVI ст. цю територію захопили турки і на цьому місці виникла фортеця, яку назвали «Ішмаел» (Ізмаїл). Деякі дослідники вважають, що таким чином турки просто пристосували до своєї мови назву «Сміл».
У часи російсько-турецьких воєн Ізмаїл (тоді він був відомий вже під такою назвою) був важливою турецькою фортецею на кордоні Російської та Османської імперій. Після відступу турків у 1812 р. отримав статус міста і назву Тучков на честь коменданта фортець Бессарабії генерал-майора Сергія Тучкова. Назву Ізмаїл місту повернули у 40-х рр. XIX сторіччя[4].
Населення [ред.]
Населення міста — 84,8 тис. чоловік (перепис 2001 року). Національний склад: росіяни — 43,7 %, українці — 38 %, болгари — 10 % і молдовани — 4,3 %. У 2012 році населення становило 73 тис. мешканців[5].
Промисловість [ред.]
Харчова промисловість, зокрема, виловлювання риби.
Транспорт [ред.]
Ізмаїл — найбільший український порт на Дунаї, який складається із трьох вантажних районів та одного пасажирського. Місто має свій аеропорт та є кінцевим пунктом залізничної не електрифікованої гілки, прокладеної з Одеси на південь області. У місті розташований залізничний вокзал та станція. Ряд автодоріг зв'язують місто з іншими населеними пунктами. Ізмаїл не має електротранспорту. За радянських часів були плани запустити тролейбусну лінію у випадку, якщо населення міста перевищить 100 тисяч осіб.
Культура [ред.]
Персоналії, пов'язані з містом [ред.]
Уродженці Ізмаїла:
- Адабаш Ірина Леонідівна[6];— радянська й українська льотчиця-спортсменка, абсолютна чемпіонка світу з вищого пілотажу.
- Азарова Світлана Анатоліївна — український, нідерландський композитор, педагог.
- Говорова Олена Іванівна — українська легкоатлетка, бронзовий призер Олімпійський ігор 2000
- Ждаха Амвросій Андрійович — український ілюстратор і художник. Першим з українських графіків розпочав працю над комплексним оформленням «Кобзаря» Тараса Шевченка
- Авереску Олександр — румунський державний і політичний діяч, маршал.
- Шулем-Шміл Шварцбард — єврейський анархіст, убивця Симона Петлюри.
- Віталій Константінов — німецький художник-ілюстратор
- Іван Шишман — болгарський художник
- Руслан Майнов — болгарський музикант
- Царьов Вадим Юрійович — російський філософ, публіцист, автор радіопрограм i художньо-документальних телефільмів; член Спілки письменників Росії
- Галина Чистякова — радянська, російська і словацька атлетка. Рекордсменка світу в стрибках у довжину.
- Михайло Чембержі — український композитор
- Химченко Георгій Максимович — український кінооператор.
Певний час жили або перебували в Ізмаїлі:
- Христо Ботев — болгарський поет і громадський діяч
- Драганов Валерій Гаврилович — депутат російської Державної Думи, колишній футболіст «Дунайця» (Ізмаїл)
- Лемачко Тетяна Мефодіївна — радянська, а потім болгарська та швейцарська шахіста. Одна з найсильніших шахісток світу 1970-х — 1980-х років
- Пушкін Олександр Сергійович — російський поет
Докладніше: Категорія: Персоналії: Ізмаїл
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
- Новини міста
- Панорамне фото Ізмаїла
- Бізнес-портал Ізмаїла
- Каталог підприємств та фірм Ізмаїла
- Ізмаїльский футбольний сайт
- Карта Ізмаїла
Світлини [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ http://www.od.ukrstat.gov.ua/expres/0612/138.doc
- ↑ Коваль А. П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. — Київ: Либідь, 2001
- ↑ Измаилу обновили возраст, вид и городского голову (2000, 21-27 листопада 2008) (рос.)
- ↑ Измаил — исторический экскурс (рос.)
- ↑ http://www.od.ukrstat.gov.ua/expres/0612/138.doc
- ↑ I.Л. Адабаш на на сайті Федерації літакового спорту Россії
|
||||||||||
|
||||||||
|
||||||||||||||||
