Опала (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Опала
51°57′05″ пн. ш. 156°29′22″ сх. д. / 51.951388900027772877° пн. ш. 156.48944450002775852° сх. д. / 51.951388900027772877; 156.48944450002775852
Витік
Гирло Охотське море
• координати 51°55′59″ пн. ш. 156°29′29″ сх. д. / 51.9330995000277724° пн. ш. 156.49151390002776907° сх. д. / 51.9330995000277724; 156.49151390002776907
Країни:  Росія
Регіон Камчатський край
Довжина 161 км
Площа басейну: 4070 км²
Мапа

Опала[1] (устар. Апанач ) - річка на півострові Камчатка. Протікає територією Усть-Большерецького району Камчатського краю. Довжина річки 161 км, площа водозбірного басейну - 4070 км[2].

За площею басейну Опала займає 21-е місце серед річок Камчатки і 165-е - у Росії.

Поблизу гирла знаходиться однойменне село .

Гідрографія[ред. | ред. код]

Утворюється злиттям річок Права Опала та Середня Опала. Температура води у літні місяці 5-8 градусів. Швидкість перебігу – 0,5-2 м/с. Ширина річки 50-100 м. Бере витоки на околицях гори Толмачова, впадає в Охотське море. За кілька кілометрів до впадання протікає паралельно та дуже близько до берега моря[3]. Поряд з гирлом знаходяться сезонні рибальські селища Опала та Селедова.

У верхів'ях річки знаходяться Верхньо-Опальські гарячі джерела, а в районі виходу річки до вулкана Опала розташовані Нижньо-Опальські холодні мінеральні джерела.

Водний режим[ред. | ред. код]

Живлення річки переважно снігове. Понад половину річного водного стоку відбувається у весняно-літню повінь. Його пік зазвичай посідає середину — кінець червня .

Гідронім[ред. | ред. код]

Названа російськими першопрохідцями-козаками по прилеглій сопці Опал, яка добре помітна з моря і служила орієнтиром суднам, що пропливають. Сам топонім має ітельменське походження, ймовірно від слова Апач - «батько». Вперше річку нанесено на карту на початку 18 ст. [4]

Іхтіофауна[ред. | ред. код]

У водах річки мешкають мікіжа, кунжа, голець, також нереститься чавича, нерка, кета, горбуша, кижуч .

Притоки[ред. | ред. код]

Всі притоки річки відносяться до малих річок та струмків .

Об'єкти перераховані по порядку від гирла до початку .

  • 6 км: Хетик
  • 33 км: Крива Опала
  • (? км): — озеро Вісімнадцяте[5]
  • 34 км: річка без назви
  • 52 км: річка без назви
  • 53 км: річка без назви
  • 55 км: Рибний
  • 57 км: річка без назви
  • 61 км: Саван, Прав. Саван
  • 88 км: Озерний
  • 98 км: річка без назви
  • 103 км: Перший Ключ
  • 115 км: річка без назви
  • 121 км: Права Опала
  • 125 км: Ліва Опала
  • 145 км: річка без назви
  • 147 км: річка без назви

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Шаблон:ГКГН
  2. ↑ Опала / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
  3. ↑ Аркуш карти N-57-133 озеро Стербот. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1974 р. Видання 1987 р. (рос.)
  4. ↑ Валерий Мартыненко. Камчатский берег: историческая лоция. — Петропавловск-Камчатский : Дальневосточное книжное издательство, 1991. — С. 103. — ISBN 5-7440-0239-1.
  5. ↑ Аркуш карти N-57-134 гора Мал Ипелька. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1974 р. Видання 1987 р. (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Опала_(річка)&oldid=41405364