Опанасюк Валерій Адамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валерій Адамович Опанасюк
Народився 20 травня 1971(1971-05-20)
Рівне, Українська РСР
Помер 20 лютого 2014(2014-02-20) (42 роки)
Київ, Україна
·загинув від снайперської кулі
Поховання Рівне, кладовище «Нове»
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Рівне
Діяльність автомеханік
Відомий завдяки герой Майдану
Батько Адам Опанасюк
У шлюбі з Вікторія
Діти Леонід (21р), Ангеліна(12 р.), Ілля, Софія, Артем(2 р.)
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Валерій Адамович Опанасюк (20 травня 1971, Рівне, УРСР — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — захисник Майдану. Герой України.

На Майдані[ред. | ред. код]

В майданівському наметі в Києві, де зупинялись рівняни, він бував постійно, причому завжди у найскладніші часи протистояння. Його знало багато рівнян, які бували на Майдані. Цілими днями чергував на барикадах, допомагав новоприбулим протестувальникам. Якщо хтось легко вбраний, завжди сам шукав і пропонував тепліший одяг. Сам ходив завжди в утепленій, але непридатній для зими кофті, в якій і приїхав.

20 лютого 2014 року ЄвромайданSOS опублікував таке оголошення про розшук Валерія з Рівного. Псевдонім — «Валєра Тризуб».

Прощання з Валерієм Опанасюком[1] та ще з двома активістами (27-річним Олександром Храпаченком та 54-річним Георгієм Арутюняном відбулося в неділю, 23 лютого 2014 у Рівненському облмуздрамтеатрі.

Після смерті залишив по собі дружину з чотирма дітьми.

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мартинюк М. Спогад про розстріляних на Майдані / М. Мартинюк, В. Бондар // Революція Гідності. Війна. - Рівне, 2015. - С. 237-239
  2. Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  3. Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015

Посилання[ред. | ред. код]