Осецький Петро Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Осецький
Осецький Петро Михайлович
 Молодший сержант
бойовий медик стрілецької роти
Загальна інформація
Народження 8 серпня 1986(1986-08-08)
с. Доброгостів, Львівська область, Україна
Смерть 6 лютого 2023(2023-02-06) (36 років)
с. Діброва (Сєвєродонецький район), Луганська область, Україна
(в ході бойових дій)
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Львівський інститут економіки і туризму
Псевдо "Гуляйполе"
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна / Битва за Донбас
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Осецький Петро Михайлович (8 серпня 1986 — 6 лютого 2023) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис[ред. | ред. код]

Петро Осецький народився 8 серпня 1986 року в селі Доброгостів, Дрогобицького району, Львівської області.

Розпочав навчання в доброгостівській школі та закінчив у 2009 році Львівський інститут економіки і туризму.

З початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації до України добровольцем вступив до лав Збройних сил України. Боровся проти держави-терориста у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, служив бойовим медиком стрілецької роти.

Вірний військовій присязі, загинув 6 лютого 2023 року при виконанні службового обов'язку по захисту Батьківщини. Військовий загинув, виконуючи бойові завдання, поблизу села Діброва на Луганщині.

Похований на сільському кладовищі села Доброгостів, Дрогобицького району, Львівської області. «Я обійму тебе, мій хлопчику, і плакатиму вже не від горя, а від радості зустрічі з тобою», — сказала мама Героя. «Спи спокійно, воїне, котрий віддав своє життя за нашу свободу. Хоча ти не крокуватимеш у переможному марші на майдані Києва, але ти все зробив для того, щоб нашу Перемогу та цей марш наблизити, і ми дякуємо тобі за це», — у прощальній промові зазначив отець Любомир.

У Петра Осецького залишилися мама, брат та сестра.[1]

Нагороди[ред. | ред. код]

В лютому 2024 року відповідно до указу Президента України №135/2023 [2] Петру Осецькому за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі було посмертно відзначено державною нагородою: орденом «За мужність» III ступеня.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. На фронті загинув хоробрий воїн-доброволець Петро Осецький з Доброгостова – Трускавецька Міська Рада (укр.). 25 січня 2024. Процитовано 25 січня 2024.
  2. Зеленський, Володимир (29 лютого 2024). УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №135/2024 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua. Процитовано 2 березня 2024.