Ослон Михайло Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ослон.
Ця стаття використовує голі URL-посилання для посилань на джерела, що може призвести до мертвих посилань[en]. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, замінивши голі посилання на повноцінні джерела-примітки, що використовують {{cite web}} (і обов'язково заповніть параметри archive-url, archive-date та deadurl), аби упевнитися, що всі АД продовжуватимуть бути перевірними і в майбутньому, та допомогти дотримуватися послідовності у стилі джерел-приміток. Ви можете скористатися вікі-інструментом reFill 2.0, аби допомогти вам автоматизувати форматування джерел-приміток. (5 жовтня 2023)

Михайло Володимирович Ослон
Народився 5 серпня 1979(1979-08-05) (44 роки)
Тула
Галузь мовознавство
Науковий керівник Дибо Володимир Антонович
Особ. сторінка rromanes.org

Михайло Володимирович Ослон (рос. Михаил Владимирович Ослон; 5 серпня 1979(19790805), Тула) — лінгвіст, дослідник, фахівець у галузі циганської мови та балто-слов'янської акцентології[1][2]. Габілітований доктор, співробітник Інституту польської мови ПАН. Автор граматики келдерарського діалекту — найбільшого та повного на сьогодні опису циганської мови, а також кількох десятків наукових статей[3] та мовних карт[4]. Один із редакторів Енциклопедії слов'янських мов і мовознавства (ESLL, видавництво «Brill», головний редактор. Марк Л. Ґрінберг)[5].

Біографія[ред. | ред. код]

Михайло Ослон народився у Тулі, у підлітковому віці переїхав до Торонто, де здобув вищу освіту в Торонтському університеті. У 2009 році він захистив дисертацію «Акцентна система мови Ю. Крижанича»[6] (науковий керівник — акад. Дибо Володимир Антонович, опоненти: акад. А. А. Зализняк та І. Б. Іткін) та здобув ступінь кандидата філологічних наук у Російському державному гуманітарному університеті[7].

З 2009 до 2013 працював у Інституті слов'янознавства РАН. У 2013 році переїхав до Львова, де займався вивченням ромських діалектів на території України. Під час свого перебування в Україні він створив єдиний на цей момент онлайн ресурс, присвячений дослідженню ромських діалектів в Україні — Rromanes[8]. З 2020 року Михайло живе у Кракові, де здобув ступінь габілітованого доктора в Інституті польської мови ПАН і зараз працює науковим співробітником. Автор граматики келдерарського діалекту, найбільшого та найповнішого граматичного опису ромської мови. Крім того, разом з К. Кожановим працює над створенням першого повного етимологічного словника ромської мови.

Наукові інтереси Михайла Ослона містять в собі дослідження слов'янських та балтійських мов, ромських діалектів, зокрема келдерарського, а також етимологію, акцентологію та індологію.

Основні праці[ред. | ред. код]

Книги

Статті

Відгуки[ред. | ред. код]

Кшиштоф Строньски: «Робота д-ра Ослона [Мова котляров-молдова…] — видатна, унікальна у світовому масштабі монографія. Окрім описового аспекту, особливо слід відзначити її документальну цінність. Монографія представляє собою дуже значущий внесок у розвиток описової та документальної лінгвістики і повинна бути перекладена на англійську мову та опублікована в видавництві, яке гарантує її включення у світовий обіг…»[9].

Аксел Голвут: «Особливо слід відзначити статтю [...] «Відображення давньоіндійського середнього роду в циганській», в якій автор показує, що двозначна форма множини іменників чоловічого роду — з нульовим закінченням або з закінченням -а — є продовженням старого протиставлення родів, втраченого в ряді індійських мов. [...] Циганська мова втратила середній род, але зберегла його слід у чисто формальному відрізненні закінчень множини. Це, очевидно, важливе відкриття»[10].

Керівник наукової лабораторії мовної політики та вивчення менших мовніх спільнот Університету імені Адама Міцкевича в Познані Томаш Віхеркевич[en] визначив опис Ослоном кельдерарського діалекту як «повний і зразковий». За його думкою, ця робота може стати «еталоном для граматичного опису певного мовного варіанту, наприклад, під час викладання лінгвістики». Основною проблемою цієї монографії за Віхеркевичем є російська мова видання[11].

Фредерік Кортланд[en] вважає, що публікація Ослона про розподіл дифтонгів ei ~ ie в литовській мові є «прикладом хибного некритичного застосування методу приписки домінантних схем послідовностям морфем та їх екстраполяції без врахування фонетичного та аналогічного розвитку, що породило наступні акцентуаційні системи, та їх відносної хронології»[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ROZMOWA. Złożona tożsamość romska. Архів оригіналу за 5 жовтня 2023. Процитовано 16 жовтня 2023.
  2. ↑ Zagrebov brat blizanac izlazi iz anonimnosti
  3. ↑ Academia.edu Михаил Ослон
  4. ↑ Новое слово в акцентокартографии
  5. ↑ Encyclopedia of Slavic Languages and Linguistics Online
  6. ↑ Акцентная система языка Юрия Крижанича (дисертація)
  7. ↑ Юбилей В.А. Дыбо
  8. ↑ Інтернет портал дослідження ромської мови в Україні — Rromanes
  9. ↑ Krzysztof Strońsk. Recenzja dorobku naukowego dra Michaiła Osłona w postępowaniu w sprawie nadania stopnia doktora habilitowanego
  10. ↑ Axel Holvoet. Recenzja dorobku naukowego dra Michaiła Osłona w postępowaniu w sprawie nadania stopnia doktora habilitowanego
  11. ↑ Tomasz Wicherkiewicz. Recenzja dorobku naukowego dra Michaiła Osłona w postępowaniu w sprawie nadania stopnia doktora habilitowanego
  12. ↑ Kortlandt, 2012, с. 256.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Ослон Михайло Володимирович
у соціальних мережах
Ослон Михайло Володимирович на сайті Facebook
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ослон_Михайло_Володимирович&oldid=41593857