Останній з могікан

«Оста́нній з могіка́н» (англ. The Last of the Mohicans) — історичний роман американського письменника Джеймса Фенімора Купера, вперше опублікований в 1826 році. Є другою книгою в пенталогії про Шкіряну Панчоху (як за датою публікації, так і за хронологією епопеї), в якій Купер оповідає про життя на американському фронтирі і одним з перших зображує своєрідність духовного світу і звичаїв американських індіанців.

Події, змальовані у романі, відбуваються в 1757 році, під час франко-індіанської війни (Семирічної війни), коли Франція і Велика Британія боролися за контроль над північноамериканськими колоніями. Під час цієї війни, французи закликали союзницькі індіанські племена до боротьби з численнішими британськими колоністами.

Головного героя роману — Ункаса, Купер назвав на честь відомого вождя племені Мохеган, який був союзником англійців у 17 столітті в Коннектикуті.

Зміст

Магуа — лідер Гуронів і головний лиходій в романі, вигнаний зі свого племені за пияцтво. Також відомий як «Хитра Лисиця».
Чингачгук — останній вождь індіанського племені Могікан; провідник для подорожуючих сестер Мунро і батько Ункаса.^[1]
Ункас — син Чингачгука і останній з Могікан (останній чистокровний Могікан).^[2]
Натті Бампо/ Соколине Око — «американський герой» і провідник сестер Мунро, прийомний син Чингачгука. Також відомий серед індіанців і французів як «Ла Лонг Карабіна», через свою довгу гвинтівку і навички стрільби.
Кора Мунро — темноволоса дочка полковника Мунро. Її мати, з якою Мунро одружився у Вест-Індії, була мулаткою^[3].
Еліс Мунро — молодша сестра Кори, дочка Еліс Грем, яка була коханням Мунро, коли він був молодий.

↑ http://external.oneonta.edu/cooper/articles/suny/1979suny-starna.html
↑ «Ункас буде останнім чистокровним Могіканом, оскільки не залишилось чистокровної жінки індіанського племені Могікан, яка б могла вийти за нього заміж.» University of Houston study guide
↑ Urdang, p. 875

Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.