Палиця Геракла (амулет)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Файл:Willingham Fen mace.png
Бронзова палиця з Віллінгему

Палиця Геракла (Herkuleskeule, Donarkeule) — це тип артефакту Римської імперії та періоду міграцій.

Амулети «Палиця Геракла» давньоримської епохи з'явилися в 2-3-му сторіччі і поширилися по всій імперії (включно з римською Британією[1]). Вони переважно робились з золота у формі дерев'яних палиць. Екземпляр, знайдений у районі Кельн-Ніппс міста Кельн, Німеччина, містить напис «DEO HER[culi]», що підтверджує їх зв'язок з Гераклом. Також і Тацит згадує особливий зв'язок германців з Гераклом, а саме:

вони кажуть, що і Геракл одного разу відвідав їх; і коли ідуть у битву, з усіх героїв вони першому йому співають.

Існує два базові типи амулету, менший за розміром (бл. 3 см), що виплавлявся у формах, та більший за розміром (бл. 5 см), що кувався з листового металу. Один з типів кістяних підвісок Залізної Доби (Біблійний період), знайдений в Палестині, також асоціюється з прикрасами Палиці Геракла давньоримської епохи[2].

Вотивна бронзова палиця знайдена у селищі Віллінгем (Кембриджшир) в 1857 році наслідує давньоримський зразок за формою та зображенням на палиці вузлів дерева, але має і місцеву (кельтську) іконографію у вигляді зображень голів тварин, антропоморфічних фігур та колеса в основі палиці.

Між 5-м та 7-м сторіччям, протягом міграцій германців, цей тип амулету швидко поширюється з території ельбійських германців по всій Європі. Ці германські «палиці Донара» створювались з рогів оленів, кісток чи дерева, рідше з бронзи чи дорогоцінних металів. Їх знаходять виключно у жіночих похованнях, а носили їх ймовірно або як підвіску на поясі або як вушну підвіску.

Цей тип амулету був заміщений амулетом епохи вікінгів — підвіскою у вигляді молота Тора під час християнізації Скандинавії в 8-9-му сторіччі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. H. E. M. Cool, A Romano-British Gold Workshop of the Second Century, Britannia (1986), p. 234f.
  2. Elizabeth E. Platt, Bone Pendants, The Biblical Archaeologist (1978), 23-28.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Rudolf Noll: Zwei römerzeitliche Grabfunde aus Rumänien in der Wiener Antikensammlung. Jahrbuch RGZM 31, 1974, 435–454.
  • Joachim Werner: Herkuleskeulen und Donar-Amulett, in: Jahrbuch des Römisch-Germanischen Zentralmuseums Mainz 11, 1964, S. 176 ff.
  • Catherine Johns, The Jewellery of Roman Britain: Celtic and Classical Traditions, Routledge (1996), pp. 136, 177.
  • A. Alföldi, The Bronze Mace from Willingham Fen, Cambridgeshire, The Journal of Roman Studies (1949).
  • M. Rostovtseff, Commodus-Hercules in Britain, The Journal of Roman Studies (1923).

Див. також[ред. | ред. код]