Палінгенез (геологія)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Палінгенез — процес, що веде до вторинного утворення магми шляхом повного або часткового плавлення магматичних гірських порід в нижніх ділянках земної кори при інтенсивному їх прогріванні.
Термін «палінгенез» введений фінським геологом Я. І. Сьодерхольмом у 1907 році. У результаті палінгенезу утворюється розплав, здатний текти і проникати в пори та тріщини. У залежності від геотектонічної обстановки і характеру переважаючих рухів земної кори розрізнюють палінгенез опускання, що відбувається в масах, які занурюються, і палінгенез насуву, пов'язаного з розвитком у земній корі насувів і шар'яжів.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.