Процес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Процес (лат. processus — рух) — (рос. процесс, англ. process, нім. Prozess m, Vorgang m):

  1. Послідовна зміна предметів і явищ, що відбувається закономірним порядком.
  2. Сукупність ряду послідовних дій, спрямованих на досягнення певного результату.

Зміст

[ред.] Приклади процесів:

фізичних
адіабатичний, атомний, бездифузійний, броунівський, дифузійний, ізобаричний, ізотермічний, ізохоричний, ізоентропійний, коливальний, окисно-відновний, окиснювальний (окисний), політропний, рівноважний, радіоактивний, реґенеративний, сорбційний та ін.;
математичних
адитивний, авторегресивний, альтернувальний, біциклічний, імовірнісний, вінерів (вінерівський), вкладений, дискретний, зліченний (зчисленний), квазідифузійний, марковський, недетермінований, рекурентний, сепарабельний, сингулярний, випадковий, стохастичний, збіжний, точковий, числовий, ергодичний та ін.;
технічних
аґломераційний, бесемерівський, вагранковий, відновний, доменний, кислий, конвертерний, мартенівський, металургійний, основний, підготовчий, регульований, силікотермічний, сименс-мартенівський, сиродутний, томасівський, циркуляційний, екзотермічний, екструзійний, ендотермічний та ін.; — зокрема в гірництві: видобувний, збагачувальний, відсаджувальний, флотаційний, флокуляційний, коаґуляційний, аґломераційний, зневоднювальний, дегазаційний, стратифікаційний тощо.

[ред.] Процес у комп'ютерних технологіях

Процес (комп.) — послідовність операцій при виконанні програми, що є наборами байтів, які інтерпретуються центральним процесором як машинні інструкції, дані та стекові структури.

[ред.] Див. також

[ред.] Література

Особисті інструменти