Пам'ятник жертвам фашизму (Донецьк)
| Жертвам фашизму | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Монумент «Жертвам фашизму» | ||||
|
47°58′56″ пн. ш. 37°46′50″ сх. д. / 47.98242000002777274° пн. ш. 37.78083000002777680° сх. д.Координати: 47°58′56″ пн. ш. 37°46′50″ сх. д. / 47.98242000002777274° пн. ш. 37.78083000002777680° сх. д. | ||||
| Тип | пам'ятник | |||
| Статус спадщини | пам'ятка історії місцевого значення України | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Дружківський район (Донецьк) | |||
| Автор проєкту | Півень В.Ф. | |||
| Архітектор | Юрій Можчіль | |||
| Скульптор | Леонід Артемович Бринь | |||
| Засновано | 1965 | |||
| Встановлено | 1976 | |||
  Пам'ятник жертвам фашизму (Донецьк) (Україна) | ||||
 | ||||
 Пам'ятник жертвам фашизму у Вікісховищі | ||||
.jpg)
«Же́ртвам фаши́зму» — пам'ятник у Донецьку, встановлений на честь загиблих у Німецько-радянській війні. Монумент.
Знаходиться в Ленінському районі Донецька, по Ленінському проспекту, біля Палацу культури металургів.
Опис[ред. | ред. код]
Пам'ятник являє собою три дванадцятиметрових пілони, які об'єднані між собою бронзовим вінком. Наверх пагорба зроблено 50 сходинок. Між пілонами був розташований вічний вогонь (запалювали його лише під час свят). У 2007 році вандали зруйнували вічний вогонь.
Спочатку пілони були облицьовані червоним гранітом, але з часом гранітні плити почали відвалюватися й облицювання було замінено на алюмінієвий металопрокат.
Історія[ред. | ред. код]
Під час окупації Донецька німецькими військами на території Палацу культури металургів і прилеглих до нього територіях був створений концтабір для радянських військовополонених, в якому містилося понад 25 тисяч осіб. Померлих ховали в парку біля Палацу культури металургів. На місці могил був встановлений невеликий скульптурний пам'ятник.
В 1956 році жителями Донецька на місці могил загиблих було насипано пагорб.
В 1965 році до 20-річчя Перемоги над Німеччиною на пагорбі встановили монумент «Жертвам фашизму». Автори монумента — скульптор Леонід Артемович Бринь і архітектор Юрій Можчіль.
Щорічно біля монумента святкуються День Перемоги та День звільнення Донбасу.
Монумент увійшов у зйомки фільму-концерту 1970 року за участю Тамари Міансарової «Сонячна балада».
Реконструкція 2011[ред. | ред. код]
У 2011 році була виконана реконструкція пам'ятника. Було зроблено підсвічування монумента всередині пілонів і підсвічування червоним прожектором з боку[1]. 9 грудня 2011 відбулося урочисте відкриття оновленого пам'ятника, в якому взяли участь голова Донецької обласної державної адміністрації Андрій Шишацький, голова Донецької обласної ради Андрій Федорук, міський голова Донецька Олександр Лук'янченко, Митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон, ветерани[2].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Фотографія пам'ятника, зроблена в 1979 році. Пілони ще облицьовані червоним гранітом -
Святкування Дня Перемоги біля монумента
.jpg)
Література[ред. | ред. код]
- Памятники и памятные знаки // Всё о Донецке.: Справочное пособие. — Донецк : Донбас, 2003. — С. 156-162. — ISBN 5-7740-0782-0.
- Телегид. Специальный выпуск. Памятник «Жертвам фашизма» // Донецк туристический. 150 лучших мест для семейного отдыха. — Донецк, август 2010. — № 2. — С. 17.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Реконструкция монумента «Жертвам фашизма». Архів оригіналу за 1 серпня 2012. Процитовано 30 січня 2016.
{{cite web}}: Вказано більш, ніж один|deadlink=та|deadurl=(довідка) - ↑ В Донецке открыли обновленный мемориал «Жертвам фашизма». Цитировали Высоцкого. Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 30 січня 2016.
| |||||||
