Парк-Роял (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Парк-Роял
Транспортна мережа Лондонський метрополітен
Зображення
Країна  Велика Британія
Адміністративна одиниця Ілінг
Історичне графство Мідлсекс
На заміну Парк-Роял-енд-Твайфорд-Еббіd
Архітектурний стиль стримлайн
Дата офіційного відкриття 6 липня 1931
Сусідня станція Елпертон[1] і Норс-Ілінг[1]
Обслуговується маршрутом Лінія Пікадиллі
Залізнична лінія Лінія Пікадиллі
Тарифна зона London fare zone 3d
Статус спадщини реєстрова будівля II ступеняd[2]
Станція пересадки Хенгер-Лейн
Стан використання використовується[d]
Географічний код Великої Британії TQ1907082284[2]
Мапа
CMNS: Парк-Роял у Вікісховищі

Координати: 51°31′37″ пн. ш. 0°17′03″ зх. д. / 51.52694444447177347° пн. ш. 0.28416666669444779° зх. д. / 51.52694444447177347; -0.28416666669444779

Парк-Роял (англ. Park Royal) — станція лінії Пікаділлі Лондонського метро. Розташована у 3-й тарифній зоні, у районі Парк-Роял, боро Ілінг, між станціями — Альпертон та Норт-Ілінг. Пасажирообіг на 2017 рік — 2.02 млн осіб[3].

Конструкція станція — наземна відкрита, з двома береговими платформами.

Історія[ред. | ред. код]

  • 6. липня 1931: відкриття станції як Парк-Роял
  • 4. липня 1932: трафік станцією змінено з лінії Дистрикт на Пікаділлі
  • 1. березня 1936: станцію перейменовано на Парк-Роял (Генгер-гілл)
  • 1947: станцію перейменовано на Парк-Роял

Пересадки[ред. | ред. код]

Послуги[ред. | ред. код]

Попередня станція Лінія Наступна станція
Альпертон   London UndergroundЛондонське метро
Лінія Пікаділлі
  Норт-Ілінг

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/
  2. а б National Heritage List for England
  3. COUNTS - 2014 - annual entries & exits (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF, 44 kB) за 21 лютого 2016.