Пемза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Пемза (рос. пемза, англ. pumice, pumice stone; нім. Bimsstein m) — вивержена гірська порода жовтого, сірого, світло-коричневого, жовтуватого, червонуватого кольору, дуже легка, пориста, губчасто-ніздрювата піноподібна (пористість не менше 60-70 %). Порода, яка являє собою спінене скло кислих та середніх магм. Утворюється з сильно насиченого газами силікатного розплаву. Густина 2,0-2,3. Твердість 5-6,5. Хімічно інертна. Вогнестійка. Температурний інтервал розм'якшення 1300 — 1400 °C. Хім. склад за Р. Делі (%): SiO₂ 68-75; TiO₂ десяті частки; Аl₂О₃ 11-14; Fe₂O₃ 0,8-2; FeO 0,5-5; CaO 0,2-2,5; Na₂O 2,5-5; K₂O 1,5-5; N₂O+ 1,5-3. П. залягає у вигляді покривал і потоків, а також складає верх. зони інтрузивних куполів і лавових потоків. Найбільша галузь пром. споживання П. — будівельна індустрія. Використовують як абразив, наповнювач тощо. В українській науковій літературі вперше описаний в книзі (курсах лекцій у Києво-Могилянській академії) Ф.Прокоповича «Про досконалі змішані неживі тіла — метали, камені та інші» (1705—1709 рр.).