Києво-Могилянська академія (1659—1817)
| Києво-Могилянська академія | |
| КМА | |
 |
|
 |
|
| Староакадемічний корпус академії на Контрактовій площі | |
| Назва латиною | Academia Kiioviensis Mohileana |
| Заснований | 1659 |
| Розташування | Київ |
Ки́єво-Могиля́нська акаде́мія - стародавній навчальний заклад в Києві, який під такою назвою існував від 1659 до 1817 р. Спадкоємець стародавньої Київської Академії заснованої князем Ярославом Мудрим. Фактично всі сучасні українські ВНЗ в тій чи іншій мірі є духовними спадкоємцями цього закладу через вихованців Академії, які стали засновниками відповідних нових богословських, філософських і наукових шкіл у цих вишах.
Декілька сучасних вищих навчальних закладів претендують на спадкоємність від Києво-Могилянської академії, серед них насамперед Національний університет «Києво-Могилянська академія», а також Київська духовна академія і семінарія та Київська православна богословська академія[1][2][3].
Зміст |
[ред.] Історія
Києво-Могилянська академія була заснована на базі Київської братської школи. 1615 року ця школа отримала приміщення від шляхтянки Галшки Гулевичівни. Деякі вчителі Львівської та Луцької братських шкіл переїхали викладати до Києва. Школа мала підтримку Війська Запорозького і зокрема гетьмана Сагайдачного[4].
У вересні 1632 року Київська братська школа об'єдналася з Лаврською школою. У результаті було створено Києво-Братську колегію. Київський митрополит Петро Могила побудував в ній систему освіти за зразком єзуїтських навчальних закладів. Велика увага в колегії приділялася вивченню мов, зокрема польській та латини. Станових обмежень для отримання освіти не було. Згодом колегія іменувалася Києво-Могилянською на честь свого благодійника та опікуна.
Згідно з Гадяцьким трактатом 1658 року між Річчю Посполитою і Гетьманщиною колегії надавався статус академії і вона отримувала рівні права з Ягеллонським університетом. Після входження українських земель у склад Московського царства статус академії був підтверджений у грамотах російських царів Івана V 1694 року та Петра I 1701 року[5]. За час існування Києво-Могилянської академії, з її стін вийшло багато відомих випускників. До вихованців належали гетьмани Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович, а також багато хто з козацької старшини. Тут навчалися архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов. Авторитет та якість освіти в академії також приводили сюди іноземних студентів: росіян і білорусів, волохів, молдаван, сербів, боснійців, чорногорців, болгар, греків та італійців. Вихованці академії часто продовжували освіту в університетах Європи, оскільки, згідно з європейською традицією, викладання провадилось латиною[6].
Незважаючи на намагання випускників перетворити академію на сучасний університет, за розпорядженням уряду, указом Синоду від 14 серпня 1817 року Академію було закрито[7]. Натомість у 1819 року в приміщеннях Києво-Могилянської академії була створена Київська духовна академія.
[ред.] Назви академії
Ніхто за життя Петра Могили не називав колегію (академію) "Могилянською", ні польські королі, ні московські царі. Це сталося вже понад двадцять років після його смерті. Вперше цю назву знаходимо в грамоті короля Михаїла Корибута Вишневецького (внучатого племінника Могили, онука Раїни Могилянки) в 1670 році: "Ми нашою королівською владою дозволили, після такого тяжкого руйнування і спустошення, відновити помянуту Києво-Могилянську колегію і в ній школи".
За часів свого існування Київську академію називали на честь своїх благодійників. Крім Києво-Могилянської, на честь Петра Могили, її називали також Могило-Заборовською, на честь Рафаїла Заборовського[8]. За часів гетьмана Івана Мазепи академію також називали Могилянсько-Мазепинською[9].
[ред.] Традиції в академії
В академії відбувалися регулярні поетичні змагання з декламації віршів відомих поетів, а також власних віршів.
[ред.] Навчальний процес
Навчання в академії було відкритим для всіх станів суспільства. Рік починався 1 вересня, але студентів приймали також пізніше протягом року.
Процес навчання в Київській Академії складав дванадцять років. Предмети поділялися на так звані ординарні та неординарні класи. До ординарних належали: фара, інфіма, граматика, синтаксима, поетика, риторика, філософія та богослов'я. В неординарних класах викладались грецька, польська, німецька, французька, єврейська та російська мови, історія, географія, математика (курси включали алгебру, геометрію, оптику, діоптрику, фізику, гідростатику, гідравліку, архітектуру, механіку, математичну хронологію), музика, нотний спів, малювання, вищого красномовства, медицини, сільської та домашньої економіки. В 1751 р. в академії почали викладати російську мову та поезію, в 1784 р. було заборонено читати лекції українською мовою [10][11].
Випускникам академії надавався сертифікат з підписами ректора та префекта.
[ред.] Згадування в культурі
Києво-Могилянська академія та заклади-наступники згадуються в творах художньої літератури. В повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба» сини Тараса Бульби були студентами академії[12]. Київська академія згадується в двох романах Павла Загребельного, «Я, Богдан» та «Південний комфорт»[13][14]. Київська духовна академія фігурує в творах «Хмари» Івана Нечуй-Левицького та «Печерські антіки» Миколи Лєскова[15][16]. В поемі «Бояриня» Лесі Українки один з головних дійових осіб - Степан - випускник Київської академії [17].
В 1992 р. було випущено поштову марку з зображенням Києво-Могилянської академії[18]. Староакадемічний корпус академії зображено на купюрі в 500 гривень, а також на логотипах Українського наукового інституту Гарвардського університету та Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України.
[ред.] Видатні особистості
Випускники та професори старої Києво-Могилянської академії відіграли важливу роль в освітньому та професійному житті України. Багато хто з козацької старшини та гетьманів Запорізького козацтва навчалися тут. До випускників зокрема належали Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович. Канцлер Російської імперії Олександр Безбородько походив з України та здобував освіту в КМА. Університет довгий час був також важливою релігійною школою, звідси вийшли такі відомі християнські діячі як Степан Яворський, Феофан Прокопович і Дмитро Ростовський. Протягом 17 та 18 ст. КМА була колискою культурного життя України та Російської імперії. Декілька поколінь художників, архітекторів, музикантів та науковців були виховані в ній, наприклад архітектор Іван Григорович-Барський, композитор Артемій Ведель, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов. Після перетворення в Київську духовну академію навчальний заклад зберіг свою міжнародну репутацію як центр православної релігійної освіти.
[ред.] Посилання
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
- ↑ Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 49, ст. 685
- ↑ Київська духовна академія і семінарія
- ↑ Київська Православна Богословська Академія
- ↑ G. Gajecky, The Kiev Mohyla Academy and the Hetmanate in Omeljan Pritsak and Ihor Sevcenko, eds. "The Kiev Mohyla Academy (Commemorating the 350th Anniversary of Its Founding, 1632-1982)." Harvard Ukrainian Studies. vol. VIII, no. 1/2. Cambridge, MA, 1985. (англ.)
- ↑ Декреты царей Ивана и Петра датированный 11 января 1694, декрет царя Петра датированный 26 сентября 1701. Памятники изданные Киевской временной комиссией, 2:488-97. (рос.)
- ↑ В. М. Нічик, З. І. Хижняк, Києво-Могилянська академія та українсько-німецькі культурні зв'язки, К.: Вид. дім «КМ Академія», 2000
- ↑ З. І. Хижняк, В. К. Маньківський, Історія Києво-Могилянської академії — К.: Вид. дім «КМ Академія» 2003.
- ↑ Хижняк З.І., Маньківський В.К. С. 63.
- ↑ Хижняк З.І., Маньківський В.К. С. 65.
- ↑ Хижняк З.І., Маньківський В.К. С. 74.
- ↑ Хижняк З.І., Маньківський В.К. С. 76.
- ↑ «Николай Гоголь, Тарас Бульба». http://az.lib.ru/g/gogolx_n_w/text_0040.shtml. Процитовано 2008-08-01.
- ↑ «Павел Архипович Загребельный, Я, Богдан». http://www.lib.ru/SU/UKRAINA/ZAGREBEL_NIJ/bogdan.txt. Процитовано 2007-08-17.
- ↑ «Павел Архипович Загребельный, Южный комфорт». http://www.lib.ru/SU/UKRAINA/ZAGREBEL_NIJ/komfort.txt. Процитовано 2007-08-17.
- ↑ «Іван Нечуй-Левицький, Хмари». http://ukrlit.org/Nechui-Levytskyi_Ivan_Semenovych/khmary/. Процитовано 2008-10-24.
- ↑ «Лесков Николай Семенович, Печерские антики». http://az.lib.ru/l/leskow_n_s/text_0300.shtml. Процитовано 2007-08-17.
- ↑ Леся Українка, Бояриня
- ↑ «Видавничий дім Марка України». http://www.stamp.kiev.ua/ukr/stamp/?year=1992. Процитовано 2007-12-09.
[ред.] Література
- Києво-Могилянська академія в іменах. XVII-XVIII ст. (1500 імен), К.: Вид. дім "КМ Академія", 2001. 736 с.
- З.І. Хижняк, В. К. Маньківський, Історія Києво-Могилянської академії - К.: Вид. дім "КМ Академія" 2003.
- В. Микитась, Давньо-українські студенти і професори – К., 1994.
- В. Аскоченский, Киев с древнейшим его училищем Академией – К., 1856.
- В.М. Нічик, З.І. Хижняк, Києво-Могилянська академія та українсько-німецькі культурні зв’язки, К.: Вид. дім "КМ Академія", 2000.
- Ф. Корчмарик, Духовні впливи Києва на Московщину в добу Гетьманської України - Нью-Йорк, 1964.
- Харлампович К. В., Малороссийские влияния на великорусскую церковную жизнь, 1914.
- Роль Києво-Могилянської академії в культурному єднанні слов'янських народів: збірник наукових праць / Ред. В.М. Русанівський. - К. : Наукова думка, 1988. - 183 с. - ISBN 5-12-000143-2.
- Андрущенко Мирослава. Парнас віршотворний: Києво-Могилянська академія і український літературний процес XVIII ст. / НАН України; Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка. — К. : Українська книга, 1999. — 208с. — ISBN 966-7219-07-0.
- Sydorenko, Alexander The Kievan Academy in the Seventeenth Century, University Of Ottawa Press, 1977. ISBN 0-7766-0901-7.
- Kortschmaryk, Frank B. The Kievan Academy and Its Role in the Organization of Russia at the Turn of the Seventeenth Century, Shevchenko Scientific Society, 1976.
- Omeljan Pritsak and Ihor Sevcenko, eds. «The Kiev Mohyla Academy (Commemorating the 350th Anniversary of Its Founding, 1632—1982).» Harvard Ukrainian Studies. vol. VIII, no. 1/2. Cambridge, MA, 1985.
- S.M. Horak. «The Kiev Academy. A Bridge to Europe in the 17th Century». East European Quarterly, vol. 2, 2, 1968.
- Києво-Могилянська академія: матеріали до бібліографічного покажчика літератури з фондів Наукової бібіліотеки НаУКМА / Вип. 1. Укладач: В.П. Шульга - К.: Вид. дім "КМ Академія" 2002.
|
|||||||||||||||||||||||||
