Скло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Скло — сплави різних силікатів з надлишком діоксиду силіцію. Розплавлене скло не відразу твердне при охолодженні, а поступово збільшує свою в'язкість, аж поки не перетвориться в однорідну тверду прозору масу. Скло при твердінні не кристалізується, тому воно не має різко вираженої точки плавлення. Скло розглядають як дуже в'язку переохолоджену рідину.

Зміст 1 Характеристики скла 2 Загальна технологія виготовлення скла 3 Види скла 3.1 Скло тоноване 3.2 Скло з тепловідбивними покриттями 3.3 Матове скло 3.3.1 Технологія матування 3.4 Електрохромне скло 3.5 Нагрівне скло 3.6 Скло — сонячний колектор 3.7 Гідрофобне скло 3.8 Скло з наливним тепловідбивним покриттям 3.9 Кварцове скло 4 Застосування 5 Див. також 6 Джерела

[ред.] Характеристики скла

Питома густина звичайного скла 2,4-2,7 г/см³. Наприклад віконного 2,5, а пляшкового 2,7.

[ред.] Загальна технологія виготовлення скла

Звичайне віконне скло і скляний посуд являють собою сплав силікату натрію, силікату кальцію і діоксиду силіцію. Його приблизний склад можна виразити формулою: Na₂O • CaO • 6SiO₂. Вихідними матеріалами для виготовлення скла служить білий кварцовий пісок SiO₂, сода Na₂CO₃ і вапняк або крейда CaCO₃. Суміш цих речовин у відповідних співвідношеннях сплавляють у спеціальних печах. Спочатку при 700—800°С внаслідок взаємодії карбонатів натрію і кальцію з діоксидом силіцію утворюються силікати натрію і кальцію:

• Na₂CO₃ + SiO₂ = Na₂SiO₃ + CO₂ ↑
• CaCO₃ + SiO₂ = CaSiO₃ + CO₂ ↑

При 1200—1300 °C силікати натрію і кальцію з надлишком діоксиду силіцію утворюють сплав

• Na₂SiO₃ + CaSiO₃ + 4SiO₂ = Na₂O•CaO•6SiO₂

Скляну масу в розплавленому стані видержують до повного видалення газів. Разом з тим проводять знебарвлення скла додаванням незначних кількостей діоксиду мангану MnO₂. Звичайне скло буває забарвлене в зелений колір домішками оксидів заліза які потрапляють разом з піском. Діоксид марганцю надає склу рожевого забарвлення, а зелений і рожевий кольори в сукупності дають білий колір. Після цього скляну масу охолоджують до певного ступеня в'язкості і виготовляють різні вироби. Властивості скла залежать від його хімічного складу. Замінюючи соду на поташ K₂CO₃, одержують тугоплавке скло, з якого виробляють хімічний посуд. Заміняючи Na₂O на K₂O, а CaO на PbO, одержують так зване кришталеве скло, яке має здатність сильно заломлювати світло. Воно йде на виготовлення оптичного скла і художнього посуду. Для одержання кольорового скла до розплавленої маси додають оксиди різних металів. Так, Cr₂O₃ надає склу зеленого забарвлення, MnO₂ — червонувато-лілового, CuO — синього і т. д. Для одержання «молочного скла» до скляної маси додають трохи кріоліту AlF₃ • 3NaF.

[ред.] Види скла

[ред.] Скло тоноване

[ред.] Скло з тепловідбивними покриттями

[ред.] Матове скло

[ред.] Технологія матування

Технологія матування скла — створення матового малюнка на поверхні скла.

Існує безліч хімічних складів для матової протрави скла, переважна більшість яких, крім інших компонентів, в якості основної діючої речовини містять плавикову кислоту (HF), небезпечну для людського організму, проте на сьогоднішній час дозволяють досягти найвищої якості матової поверхні скла.

Одним із способів матування є обробка скла, дзеркал, глянцевих поверхонь кераміки, граніту і керамограніта матуючої пастою (наприклад, GlassMat™), в результаті чого виходить гладка, приємна на дотик матова поверхня, за допомогою якої можна зробити складний візерунок.

Технологія матування глянцевих поверхонь:

1. На підготовлену і знежирену спиртовим розчином поверхню переносять за допомогою монтажної плівки заздалегідь вирізаний на плоттері трафарет. Проблемні місця проклеюють паперовим скотчем.
2. Гумовим шпателем швидко і рівномірно наносять пасту шаром 2-4 мм на трафарет.
3. Через 7-8 хвилин пасту збирають шпателем в ємність для повторного використання, а оброблювану поверхню з трафаретом швидко промивають від залишків пасти.
4. Під струменем води акуратно знімають трафарет і висушують готовий виріб.

Технологію матування скла широко використовують в оздобленні інтер'єрів, при виробництві скляного й керамічного посуду, елементів декору, біжутерії, сувенірної продукції.

[ред.] Електрохромне скло

[ред.] Нагрівне скло

[ред.] Скло — сонячний колектор

[ред.] Гідрофобне скло

[ред.] Скло з наливним тепловідбивним покриттям

[ред.] Кварцове скло

Докладніше у статті: Кварцове скло

Значні переваги перед звичайним склом має кварцове скло, яке складається майже з чистого діоксиду силіцію. Кварцове скло відзначається здатністю пропускати ультрафіолетове проміння і дуже незначним коефіцієнтом теплового розширення. З нього виготовляють спеціальний лабораторний посуд і прилади, які можна нагрівати майже до 1500 °C. Кварцове скло витримує різкі зміни температури, його після сильного розжарення можна охолоджувати навіть у холодній воді, і воно не тріскає.

[ред.] Застосування

Зі скла виробляють волокно, вату, тканини тощо. Ці матеріали відзначаються, значною механічною міцністю, негорючістю, кислотостійкістю і високими тепло- і електроізоляційними властивостями. Вони мають широке застосування в різних галузях техніки і будівельній справі.

[ред.] Див. також

• Склопакет

[ред.] Джерела

• Деркач Ф. А. «Хімія». — Л. 1968.