Перипетія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Перипеті́я (грец. περιπέτεια — «несподіваний поворот», «зненацька подія») несподіваний поворот у розгортанні сюжету літературного твору; раптова зміна, ускладнення в якійсь події або в чиємусь житті.
Перипетія співпричетна до категорії можливого, вона — структуротвірний компонент епічних (пригодницький роман) та драматичних сюжетів, передовсім з яскраво вираженою інтригою, що особливо характерне для М. Куліша ("Патетична соната"), І. Кочерги ("Майстри часу").

У своєму трактаті «Поетика» Аристотель визначив перипетію як «перетворення дії в її протилежність». За словами Аристотеля, перипетія разом з анагноризмом є найважливішими елементами фабули.

Джерела[ред.ред. код]