Перша теорема Вейєрштрасса
Перша теорема Вейєрштрасса доводить обмеженість неперервної функції на замкненому проміжку.
Маршал Стоун значно узагальнив теорему у 1937 році та спростив доказ у 1948 році. Цей результат відомий тепер як теорема Стоуна-Вейєрштрасса.
Зміст |
Формулювання теореми [ред.]
Якщо функція
неперервна на проміжку
, то вона обмежена на цьому проміжку.
Доведення [ред.]
Доведемо, що функція
обмежена зверху на проміжку
(обмеженість знизу доводиться аналогічно).
Припустимо супротивне, тобто припустимо, що
не є обмеженою на проміжку
.
Тоді для будь-якого натурального числа
знайдеться хоча б одна точка
з проміжка
така, що
(інакше
була б обмежена зверху на проміжку
).
Таким чином, існує послідовність значень
з проміжка
така, що відповідна їй послідовність значень функції
є нескінченно великою. В силу теореми Больцано-Вейєрштрасса, з послідовності
можна виділити підпослідовність, яка збігається до точки
, що належить
. Позначемо цю послідовність симовлом
,
. В силу неперервності функції
у точці
відповідна підпослідовність значень функції
повинна збігатися до
. Але це неможливо, оскільки підпослідовність
, яку виділено з послідовності
, сама є нескінченно великою. Отже, наше припущення про необмеженість хибне.
Теорему доведено.
Зауваження [ред.]
Для інтервалу (чи півпроміжка) твердження, аналогічне першій теоремі Вейєрштрасса, вже хибне, тобно з неперервності функції на інтервалі (півпроміжку) вже не слідує обмеженість цієї функції на вказаній множині.
Наприклад, розглянемо функцію
на інтервалі
. Ця функція на вказаному інтервалі неперервна, але необмежена, оскільки існує послідовність точок
, які належать вказаному інтервалу, така, що відповідна послідовність значень функції
є нескінченно великою.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Ильин В.А., Позняк Э.Г. Основы математического анализа, Часть 1 — М.: Наука, 1982. — 616 с., ил.
