Неперервна функція
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Неперервна функція — одне з основних понятть математичного аналізу. Неперервні функції трапляються набагато частіше, ніж диференційовні, множина всіх неперервних функцій замкнена відносно арифметичних операцій (за винятком ділення) і композиції та утворює чи не найважливіший клас функцій в аналізі. Проте строге математичне означення неперервної функції, яке належить Коші, — порівняно нещодавнє, і потребує просунутого рівня математичної абстракції. Інтуїтивне ж означення таке: функція f(x) дійсної змінної неперервна, якщо малим змінам Δx аргумента x відповідають малі зміни Δf значення функції, що можна записати так:
коли
Це означає, що графік неперервної функції не має стрибків, тобто може бути накреслений "не відриваючи олівець від паперу". Всі елементарні функції — неперервні на своїй області визначення.
[ред.] Означення
Функція f(x) дійсної змінної, яка означена в області
, неперервна в точці
якщо для довільного ε > 0 знайдеться таке δ > 0 (яке залежить від ε), що з
випливає | f(x) − f(x0) | < ε. Функція f(x) неперерена в області
, якщо f(x) неперервна в кожній точці цієї області.
Нехай
, x0 — гранична точка множини A.
Функція f називається неперервною в точці x0 якщо:
- функція f(x) визначена в точці x0.
- існує границя

.
[ред.] Література
- С. Т. Завало. Елементи аналізу. Алгебра многочленів. (1972), Київ: Радянська школа.